Провадження №22-ц/772/188/2018
Категорія: 20
Головуючий у суді 1-ї інстанції Ан О. В.
Доповідач :Якименко М. М.
23 січня 2018 рокуСправа № 127/22860/17м. Вінниця
Апеляційний суд Вінницької області у складі:
головуючого Якименко М.М.,
суддів: Ковальчука О.В., Міхасішина І.В.,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Агенство нерухомості "Олімп" на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 листопада 2017 року, ухвалене суддею Вінницького міського суду Вінницької області О.В. Ан,
ОСОБА_2 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до ПП «Агентство нерухомості «Олімп» про стягнення авансу.
Позов мотивований тим, що 05.04.2017 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ПП «Агентство нерухомості «Олімп» укладено договір про наміри купівлі-продажу нерухомого майна і передачі авансу.
Відповідно до умов зазначеного договору ОСОБА_3 мала намір продати, а позивач купити належну їй квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1. Попередньо узгоджена між сторонами договору ціна об'єкту нерухомого майна становила 675000,00 грн, що на день укладення договору еквівалентно 25000 дол. США.
Позивачем на користь ОСОБА_3 було передано аванс в сумі 13500,00 грн, що еквівалентно 500 дол. США. Крім того частина авансу в сумі 500 дол. США ОСОБА_2 була передана відповідачу ПП «Агентство нерухомості «Олімп» з метою забезпечення виконання умов вказаного договору.
У зв'язку з непередбачуваними обставинами, що унеможливили придбання належній третій особі квартири, позивач звернувся до ОСОБА_3 та відповідача з вимогою повернути отримані ними в якості авансу грошові кошти у розмірі 13500,00 грн та 500 дол. США, відповідно.
Проте сума в розмірі 500 дол. США, яка була передана відповідачу на зберігання, позивачеві повернена не була. Позивач намагався врегулювати даний спір щодо повернення йому суми авансу в позасудовому порядку, однак відповідач ігнорував вимоги позивача, щодо повернення належних ОСОБА_2 коштів. Враховуючи вищевикладене позивач просить суд стягнути з ПП «Агентство нерухомості «Олімп» грошові кошти в якості авансу в розмірі 500 дол. США, та понесені ним судові витрати.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області позов задоволено. Стягнуто з приватного Підприємства «Агентство нерухомості «Олімп» на користь ОСОБА_2 кошти в сумі 13288,38 грн, що станом на 24.10.2017 року еквівалентно 500 дол. США. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Із вказаним рішенням не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Посилаючись на те, що рішення міського суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, просив його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до п. 8 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України Апеляційний суд Вінницької області здійснює повноваження до утворення апеляційних судів в апеляційних округах.
Апеляційний суд, заслухавши доповідача, дослідивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, прийшов до наступного висновку.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким вимогам рішення суду відповідає.
Судом першої інстанції встановлено, що між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ПП «Агентство нерухомості «Олімп» 05.04.2017 року було укладено трьохсторонній договір про наміри купівлі-продажу нерухомого майна і передачі авансу. Відповідно до умов даного договору ОСОБА_3 мала наміри продати, а ОСОБА_2 купити квартиру розташовану в АДРЕСА_1. Згідно п 3.1. даного договору ОСОБА_3 отримала аванс в розмірі 13500 грн, що еквівалентно 500 доларам США, а частина авансу в розмірі 500 доларів США залишилась на зберіганні в виконавця - ПП " Агентства нерухомості " Олімп".
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що договором про наміри визначено передані позивачем кошти як аванс. Підстав вважати вказані кошти завдатком немає, а тому немає підстав для застосування правових наслідків порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Так, згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо, не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів є завдатком, вона вважається авансом.
Апеляційним судом при дослідженні вказаного договору про наміри встановлено, що по формі він відповідає вимогам закону, його зміст чітко визначає розмір коштів, їх валюту та осіб, яким вони передаються саме в якості авансу. Пункт 3.1. цього договору визначає, що частина авансу в розмірі 500 дол. США залишається на зберігання в ПП «Агенство нерухомості «Олімп».
Такий договір містить підписи ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ПП «Агенство нерухомості «Олімп».
Отже, факт передачі вказаних коштів підприємству є доведеним, оскільки самим відповідачем це засвідчено.
Відповідно до норм матеріального права судом встановлено, що такі кошти за своєю природою є авансом, а не завдатком, оскільки між позивачем та відповідачем не виникло правовідносин, які встановлюють зобов'язання ОСОБА_2 перед відповідачем. А тому норма ст. 571 ЦК України, частиною 1 якої передбачено, що якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора, застосуванню не підлягає.
Основним доводом апеляційної скарги, як зазначив представник ПП «Олімп», є твердження про те, що ОСОБА_2 не передавав особисто товариству жодних коштів в рахунок авансу. Він, як зазначає скаржник, був переданий ОСОБА_3, а тому вважає, що в позові потрібно було відмовити, оскільки він пред'явлений не до тієї особи.
Апеляційний суд вважає такі посилання необґрунтованими, оскільки, як вже зазначалось вище, факт передачі та отримання авансу в розмірі 500 дол. США підтверджується договором про наміри, який містить підписи сторін по справі на підтвердження цього факту.
Відповідач, як в суді першої так і в суді апеляційної інстанцій не довів обставини, на які він посилався , заперечуючи позов.
Також не заслуговує на увагу посилання скаржника щодо подвійного повернення суми авансу у зв'язку з поверненням його позивачеві ОСОБА_3, оскільки договір про наміри засвідчує факт перебування коштів, які є предметом цього спору, саме у ПП «АН «Олімп». Даний спір не стосується тих коштів, які ОСОБА_2 передав ОСОБА_3, а тому обставини щодо правовідносин між останніми зазначеними особами жодним чином не можуть враховуватись при вирішенні питання у цій справі.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, і до уваги судом апеляційної інстанції не беруться.
При ухваленні рішення Вінницьким міським судом Вінницької області було додержано норми матеріального та процесуального права, а тому його слід залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Агенство нерухомості "Олімп" залишити без задоволення.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 листопада 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.
Головуючий
Судді: