Справа № 148/2015/17
Провадження №2/148/27/18
Іменем України
23 січня 2018 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
В складі: головуючого судді Ковганича С.В. при секретарі Грох Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тульчині справу за позовом ОСОБА_1 до Тульчинської міської ради ОТГ про визнання прав забудовника в порядку спадкування за законом,
Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Тульчинської міської ради ОТГ про визнання прав забудовника в порядку спадкування за законом, мотивуючи позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача - ОСОБА_3, який за життя побудував гараж, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Даний гараж був побудований останній згідно рішенням Тульчинської міської ради від 15.06.1994 за №134, на підставі якого ОСОБА_3 було виділено земельну ділянку та надано дозвіл на здійснення будівництва автогаражу по АДРЕСА_1. Також ним було отримано дозвіл на проведення будівельних робіт.
Після завершення будівництва у встановленому порядку гараж не було введено в експлуатацію та на нього не було оформлено правовстановлюючий документ.
Після смерті батька, ОСОБА_1, як спадкоємчем першої черги, на частину спадкового майна отримала свідоцтво про право на спадщину за законом. Однак оформити право власності на іншу частину спадкового майна, а саме, на гараж, позивач не може, так як право власності на даний гараж не зареєстровано за спадкодавцем.
В зв'язку з даними обставинами позивач змушена звернутися до суду з даним позовом. Просить визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, права та обов'язки забудовника гаража, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, з правом здачі гаража в експлуатацію та отримання на своє ім'я правовстановлюючих документів на гараж.Судові витрати залишити за позивачем.
Позивач в судове засідання не з'явилася. Направив суду заяву в якій просить справу розглянути в її відсутність, позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити.
Відповідача - представник Тульчинської міської ради ОТГ в судове засідання не з'явився. Направив суду заяву в якій просить справу розглянути в його відсутність, проти задоволення позову не заперечує.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних в матеріалах справи доказах.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В судовому засіданні встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 (а.с. 6).
Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина за законом.
Відповідно до ст.1261 ЦК України спадкоємцями першої черги за законом є позивач ОСОБА_1, яка являється дочкою спадкодавця, що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 (а.с.13) та копією свідоцтва про одруження серія НОМЕР_4 (а.с.14), згідно якого вбачається, що позивач змінила своє дошлюбне прізвище ОСОБА_1 на ОСОБА_1.
Згідно копії спадкової справи №438/2016 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 (а.с.24-49) вбачається, що 15.06.2016 ОСОБА_1 звернулася з заявою про прийняття спадщини. На частину спадкового майна, а саме, на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2, позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене Тульчинською державною нотаріальною конторою від 23.12.2016, серія НВО 269499, що підтверджується копією даного свідоцтва (а.с.12).
У видачі ж свідоцтва про право на спадщину за законом на гараж АДРЕСА_3 позивачу було відмовлено у зв'язку з відсутністю оформленого належним чином права власності на вищевказаний гараж, що підтверджується копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.03.2017 №228/02-31 (а.с.7)
Як вбачається з копії рішення виконавчого комітету Тульчинської міської ради народних депутатів Тульчинського району Вінницької області від 15.06.1994 №134 (а.с.10) та копії дозволу на виробництво будівельних робіт (а.с.11) ОСОБА_3 було виділено земельну ділянку та надано дозвіл на побудову автогаражу по АДРЕСА_3.
Даний гараж був побудований за адресою: АДРЕСА_1, про що свідчить копія технічного паспорту на гараж, виготовленого 28.12.2016 (а.с.8-9), однак після завершення будівництва у встановленому порядку його не було введено в експлуатацію та на нього не було оформлено правовстановлюючий документ.
Оскільки у встановленому порядку ОСОБА_3 не здійснив введення гаражу в експлуатацію та не оформив право власності, позивач позбавлена можливості реалізувати свої права як спадкоємець.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1268 ч. 5 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкодавцеві з часу відкриття спадщини.
Виходячи зі змісту ст. 331 ч. 2 ЦК України, ст. 182 ч. 1 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно виникає у особи, яка створила це майно з моменту завершення будівництва об'єкта нерухомості, введення його в експлуатацію, отримання свідоцтва про права власності та державної реєстрації права власності.
Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на нерухоме майно, то спадкоємець також не набуває такого права у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.
Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Пунктом 8 передбачено, якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 4 ч. 1 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 13 ч. 1 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81 ч. 1, 6 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, оскільки за життя ОСОБА_3 мав право на введення в експлуатацію закінченого будівництвом гаража, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, але на день смерті не ввів його в експлуатацію і право власності на нього не зареєстрував, тому суд вважає, що його права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини.
Аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи позицію представника відповідача щодо визнання позовних вимог, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, відповідно до ст. 206 ч. 4 ЦПК України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог представника позивача в заявлених ним межах та про існування правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем, згідно вимог позовної заяви, залишити за нею.
На підставі викладеного, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 8, 23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7, ст. ст.15, 182 ч.1, 331 ч.2, 1216, 1218, 1220, 1261, 1268 ч. 5 ЦК України, ст. ст. 4, 13, 19, 76-81, 141, 206 ч. 4, 263- 265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Тульчинської міської ради ОТГ про визнання прав забудовника в порядку спадкування за законом задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП:НОМЕР_1, в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, права та обов'язки забудовника гаража, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, з правом здачі гаража в експлуатацію та отримання на своє ім'я правовстановлюючих документів на гараж.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: