Справа № 362/4269/17 Суддя (судді) першої інстанції: Кравченко Л.М.
22 січня 2018 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернігівської митниці ДФС на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Заступника начальника Чернігівської митниці ДФС Пахути В.А. про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення № 0457/10200/17 від 17.07.2017 року , -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до заступника начальника Чернігівської митниці ДФС Пахути В.А. про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення № 0457/10200/17 від 17.07.2017 р..- стягнути на її користь з Державного бюджету витрати по сплаті судового збору.
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 листопада 2017 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Скаржник звертає увагу на тому, що судом не вірно застосовані норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Апелянт наголошує, що вказане адміністративне правопорушення є триваючим порушенням, а отже судом першої інстанції не вірно застосовано норми Митного кодексу України. Крім того, скаржником зазначено, що судом протиправно покладені судові витрати на відповідача, оскільки згідно з висновками Верховного суду України в справах про адміністративні правопорушення судовий збір не сплачується.
Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте у судове засідання не з'явилися та про причини неявки суду не повідомили. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 312 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, та перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, 02.07.2017 р. головним державним інспектором-кінологом відділу БНПН іЗта КЗ УПМП Чернігівської митниці ДФСУ Ісак А.Д. складено протокол про порушення митних правил № 04057/10200/17 відносно ОСОБА_3 про перевищення встановленого ст. 95 МК України строку доставки транспортного засобу. В діях ОСОБА_3 наявні ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України.
З пояснень ОСОБА_3 від 02.07.2017 р. вбачається, що транспортний засіб «BMW» р/н НОМЕР_1 завезений ним на територію України 28.07.2015 р. в режимі «транзит», вказаний транспортний засіб на території України вийшов з ладу та після закінчення ремонту ОСОБА_3 з'явився на пункт пропуску «Нові Яриловичі» для вивезення транспортного засобу р/н НОМЕР_1.
Відповідно до постанови заступника начальника Чернігівської митниці ДФС Пахути В.А. в справі про порушення митних правил №04057/10200/17 від 17.07.2017 р. ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500, 00 грн. (вісім тисяч п'ятсот гривень), що пов'язано з порушенням ним строків транзитного переміщення територією України автомобіля марки «BMW» р/н НОМЕР_1, який було ввезено ним 28.07.2015 р. в зоні діяльності Чернігівської митниці
Не погоджуючись із вказаною постановою про притягнення до адмінвідповідальності, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності прийнята відповідачем поза межами строків, встановлених ч. 1 ст. 467 МК України, оскільки з часу вчинення порушення митних правил минуло більше шести місяців.
Однак, колегія суддів не може погодитись із таким висновком суду першої інстанції, мотивуючи свою позицію наступним.
Відповідно до статті 90 Митного кодексу України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Статтею 95 Митного кодексу України встановлені строки транзитних перевезень, зокрема. Для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Згідно з ч. 1 ст. 381 Митного кодексу України громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.
Відповідно до ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України перевищення встановленого ст.. 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 522 Митного кодексу України передбачено, що справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468 - 470, 474, 475, 477 - 481, 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів.
Згідно з ч. 1 ст. 467 Митного кодексу України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
З аналізу зазначеної норми вбачається, що перелік триваючих правопорушень не є вичерпним, а лише конкретизуючим щодо окремих статей.
При цьому в положеннях Митного кодексу України не міститься визначення триваючого правопорушення.
Разом з тим, відповідно до висновків, викладених у листі Міністерства юстиції України від 01 грудня 2003 року №22-34-1465, триваючим правопорушенням є такі, що пов'язані з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою (наприклад, проживання без паспорта, самовільне будівництво будинків або споруд тощо), припиняються або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Дуже часто ці правопорушення є наслідками протиправної бездіяльності.
Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.
Отже, невивезення транспортного засобу, що перебуває в режимі транзиту, та щодо якого існує обов'язок вивезення за межі митної території протягом 10-денного строку, є триваючим правопорушенням, оскільки в даному випадку особа перебуває в безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання свого обов'язку.
Оскільки позивач ввіз транспортний засіб на митну територію України в режимі транзиту 28.07.2015 року, то кінцевим терміном його вивезення за межі митної території України є 02.08.2015 року, однак позивачем такий обов'язок виконаний не був.
Так, митним органом таке правопорушення виявлено 02.07.2017 року, про що свідчить протокол про порушення митних правил №0457/10200/17, оскільки саме 02.07.2017 року позивач доставив транспортний засіб до органу доходів і зборів.
При цьому постанова про порушення митних правил винесена відповідачем 17.07.2017 року, тобто в межах піврічного строку з дня виявлення триваючого правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, а отже оскаржувана постанова підлягає скасуванню із винесенням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Разом з тим, колегія суддів не може погодитись із висновком суду першої інстанції щодо стягнення на користь ОСОБА_3 судового збору.
Відповідно до постанови Верховного Суду України від 13.12.2016 у справі № 306/17/16-а у справах про оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення у розумінні положень ст. ст. 287, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 3, 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-УІ «Про судовий збір» (із змінами і доповненнями), далі - Закон №. 3674-УІ, позивач звільняється від сплати судового збору. КУпАП дає вичерпний перелік осіб, які можуть мати статус позивача у справах про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення і на цій підставі не повинні сплачувати судовий збір при зверненні до суду першої інстанції.
Розгляд позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення провадиться з урахуванням положень ст. ст. 287, 288 КУпАП. які передбачають звільнення від сплати платежів за судовий перегляд цих рішень. Норми Закону № 3674-УІ не містять положень щодо підстав, умов, розміру та порядку сплати судового збору за подання позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення.
У зв'язку з цим, за подання позивачем адміністративного позову у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у порядку та розмірах, встановлених Законом № 3674-УІ, сплаті не підлягає.
Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи
Керуючись ст. ст. 139, 242-244, 250, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Чернігівської митниці ДФС - задовольнити.
Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 листопада 2017 року - скасувати, та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Заступника начальника Чернігівської митниці ДФС Пахути В.А. про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення № 0457/10200/17 від 17.07.2017 року - відмовити.
Повний текст постанови складено « 22» січня 2018 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Н.В. Безименна
А.Ю. Кучма