вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
18.01.2018м. ДніпроСправа № 904/8861/17
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А. за участю секретаря судового засідання Гриценко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Комунального підприємства "Фрунзенське ЖКП", смт. Широке Широківського району Дніпропетровської області
до Фінансового управління Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, смт. Широке Широківського району Дніпропетровської області
про стягнення 75 821 грн. 96 коп.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, дов. №7 від 10.10.2017;
від відповідача: не з'явився.
Комунальне підприємство "Фрунзенське ЖКП" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Фінансового управління Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області заборгованість в розмірі 75 821 грн. 96 коп., з яких: 41 349 грн. 37 коп. - сума основного боргу за період з грудня 2014 по грудень 2015, 2 903 грн. 51 коп. - 3% річних, 11 822 грн. 11 коп. - пеня, 19 746 грн. 97 коп. - інфляційні збитки, відповідно до умов договору на відпуск теплової енергії для потреб опалення від 30.10.2008.№47- Т.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань.
Ухвалою господарського суду від 12.10.2017 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 09.11.2017.
Ухвалою господарського суду від 09.11.2017 розгляд справи відкладений на 30.11.2017, у зв'язку з необхідністю надання сторонами витребуваних судом документів та неявкою відповідача в призначене судове зсідання.
13.11.2017 на адресу господарського суду надійшов відзив відповідача, в якому відповідач позовні вимоги не визнав, підтвердив існування між сторонами договірних відносин за договором на відпуск теплової енергії для потреб опалення від 30.10.2008.№47- Т. Проте зазначив про відсутність заборгованості перед позивачем у спірному періоді, на підтвердження чого надав копії платіжних доручень та актів-рахунків здачі-прийняття послуг по теплопостачанню за 2015-2016.
29.11.2017 позивач надав до суду письмові пояснення на відзив, в яких зазначив, що доказами отримання відповідачем послуг теплопостачання у спірному періоді та відповідно рахунків на їх оплату є часткова оплата відповідачем вартості таких послуг, про що свідчить призначення платежу у наданих відповідачем платіжних дорученнях.
В судовому засіданні 30.11.2017 оголошено перерву до 19.12.2017.
Ухвалою від 19.12.2017 господарський суд ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження; розгляд справи відкласти на 18.01.2018.
У судове засідання 18.01.2018 представник відповідач не з'явився. Надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений у попередньому судовому засіданні.
В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
30.10.2008 між Комунальним підприємством "Фрунзенське ЖКП" (постачальник) та Фінансовим управлінням Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (споживач) було укладено договір на відпуск теплової енергії для потреб опалення № 47- Т (далі - договір).
Постачальник відповідно до СНиП 2.04.07-86 «Теплові мережі» здійснює відпуск теплової енергії для потреб центрального опалення слідуючих об'єктів розміщених за адресам: адмінприміщення - смт. Широке вул. Карла Маркса б. 1 від котельної Центральна (п. 1.1. договору).
При виконанні умов даного договору, сторони керуються «Правилами користування тепловою енергією» затверджених постановою КМУ № 1198 від 3.10.2007 р. та Законом України «Про теплопостачання» №2633-від 02.06.2005 року (п. 1.2. договору).
Планове проектне споживання теплової енергії на опалення характеризується слідуючими показниками: назва об'єкта тепло споживання: адмінприміщення; зовнішній об'єм будівель: 1071,3 куб. м; теплове навантаження по опаленню: 0,018626993 Гкал/год (п. 1.3. договору).
Нарахування оплати за теплову енергію здійснюється постачальником на підставі тарифу - 440,51 грн./Гкал з ПДВ, затвердженого рішенням № 8 від 30.01.2008 р. Широківською селищною радою та введений в дію з 1.01.2008 року. В разі зміни тарифу на послуги теплопостачання постачальник вносить відповідні зміни до договору шляхом укладання додаткової угоди зі Споживачем, в разі, відмови останнього від укладання додаткової угоди протягом 7 діб, з моменту її надання , постачальник припиняє надання послуг теплопостачання (п. 2.1. договору).
Споживач теплової енергії зобов'язаний дотримуватись норм споживання теплової енергії, які вказані у договорі (п. 3.2.1. договору).
Постачальника зобов'язаний забезпечувати подачу теплової енергії в об'ємах та згідно температурного графіку згідно договору (п. 4.2.1. договору).
При відсутності приборів обліку чи проектних навантажень Споживач оплачує фактично спожиту теплову енергію з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря згідно розрахунку, на розрахунковий рахунок постачальника, в слідуючому порядку: розрахунковим періодом для нарахування за спожиту протягом звітного місяця теплової енергії є календарний місяць; в перших числах місяця споживачеві надається рахунок в якому відображено фактична кількість спожитої теплової енергії протягом звітного місяця по показникам , передбаченими п. 1.3. дійсного договору, з метою здійснення остаточних розрахунків між постачальником та споживачем, за звітний місяць (п. 5.1. договору).
Споживач здійснює 100 % оплату за теплову енергію згідно встановлених планових показників - щомісячно не пізніше ніж за 10-ть днів до початку місяця в якому буде здійснюватись постачання теплової енергії. разі не перерахування коштів на рахунок постачальника в термін зазначений у пункті 5.2.,5.3.даного договору постачання теплової енергії споживачеві здійснюватись не буде до повної оплати рахунків (п. 5.2. договору).
Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється споживачем до 5-го числа місяця наступного за звітним (п. 5.3. договору).
В платіжних дорученнях споживач повинен обов'язково вказувати свою повну назву, номер договору, рахунку за яким здійснюється оплата, призначення платежу. За наявності заборгованості у споживача за даним договором постачальник зараховує кошти, що надійшли від споживача, як погашення заборгованості за спожиту теплову енергію в минулі періоди по даному договору, незалежно від вказаному в платіжному дорученні призначенні платежу. Кошти, які надійшли від споживача, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості по даному договору (п. 5.5. договору).
Даний договір складений у двох примірниках ,по одному для кожної із сторін, які мають однакову юридичну силу на термін з « 30» жовтня 2008 і діє в частині постачання теплової енергії до « 09» квітня 2009, а в частині проведення розрахунків - до повного їх виконання. Термін дії договору автоматично вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо жодна із сторін не виявила бажання розірвати його в термін до 1 вересня, кожного наступного року (п. 8.1. договору).
Закінчення дії договору не призупиняє обов'язки споживача від повного розрахунку за спожиту теплову енергію. Сторони домовились, що строк позовної давності по даному договору та стягненню неустойки встановлюється тривалістю 3 (три) роки (п. 8.2. договору).
На виконання умов договору, позивач у період з грудня 2014 по грудень 2015 надав відповідачу послуги з опалення на загальну суму 77 076 грн. 58 коп., на підтвердження чого подав до матеріалів справи:
- рахунок № 269-12-1Ф від 04.01.2015. на оплату теплопостачання з 01-11 грудня 2014 у кількості 2.3906 Гкал на суму 4 578 грн. 31 коп. з ПДВ (а.с. 11);
- рахунок № 306-12-2Ф від 04.01.2015 на оплату теплопостачання з 12-31 грудня 2014 у кількості 4.1037 Гкал на суму 8 659 грн. 92 коп. з ПДВ (а.с. 12);
- ОСОБА_2 здачі-прийняття послуг по теплопостачанню № 14-01-Ф від 02.02.2015 про оплату теплопостачання за січень 2015 у кількості 4.8314 Гкал на суму 10 195 грн. 68 коп. з ПДВ (а.с. 13);
- ОСОБА_2 здачі-прийняття послуг по теплопостачанню № 59-02-Ф від 02.03.2015 про оплату теплопостачання за лютий 2015 у кількості 5.1256 Гкал на суму 10 816 грн. 54 коп. з ПДВ (а.с. 14);
- ОСОБА_2 здачі-прийняття послуг по теплопостачанню № 115-03-Ф від 01.04.2015 про оплату теплопостачання з 01-04 березня 2015 у кількості 0.9579 Гкал на суму 2 021 грн. 45 коп. з ПДВ (а.с. 15);
- ОСОБА_2 здачі-прийняття послуг по теплопостачанню № 146-03-2Ф від 01.04.2015 про оплату теплопостачання з 05-31 березня 2015 у кількості 6.4657 Гкал на суму 18 378 грн. 13 коп. з ПДВ (а.с. 16);
- ОСОБА_2 здачі-прийняття послуг по теплопостачанню № 223-10-П від 01.11.2015 про оплату теплопостачання з 20-31 жовтня 2015 у кількості 1.4426 Гкал на суму 3 468 грн. 96 коп. з ПДВ (а.с. 17);
- Акт-рахунок здачі-прийняття послуг по теплопостачанню № 250-11-Ф від 01.12.2015 про оплату теплопостачання за листопад 2015 у кількості 3.0705 Гкал на суму 7 383 грн. 49 коп. з ПДВ (а.с. 18);
- Акт-рахунок здачі-прийняття послуг по теплопостачанню № 301-12-Ф від 04.01.2016 про оплату теплопостачання за грудень 2015 у кількості 4.8132 Гкал на суму 11 574 грн. 10 коп. з ПДВ (а.с. 19).
ОСОБА_2 та Акти-рахунки здачі-прийняття послуг по теплопостачанню підписані лише з боку постачальника.
Також на підтвердження здійснення поставки вказаної кількості теплової енергії позивач надав ОСОБА_2 показників теплового лічильника в будівлі по вул. Карла Маркса, б. 1 районного відділу освіти Широківської РДА (т. 2 а.с. 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16, 18, 20).
ОСОБА_2 підписані та скріплені печаткою постачальника та містять підпис Начальника групи централізованого господарського обслуговування ОСОБА_3.
Позивач стверджує, що відповідач в порушення умов договору за поставлену теплову енергію розрахувався несвоєчасно та не у повному обсязі, а саме сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 35 727 грн. 21 коп., на підтвердження чого надав виписки по рахунку (а.с. 96-102), відповідно до яких відповідач сплатив позивачу:
- 26.12.2014 грошові кошти у розмірі 9 757 грн. 21 коп. з призначенням платежу: «теплопостачання з 01-23 грудня 2014, рах № 256-12-П від 24.12.2014р. дог № 47-т від 30.10.2008р. та д/у № 19 від 20.11.2014р.»;
- 25.02.2015 грошові кошти у розмірі 7 000 грн. 00 коп. з призначенням платежу: «теплопостачання за січень 2015р., ОСОБА_2 № 47-02-П від 24.02.2015р. дог № 47-т від 30.10.2008р. та д/у № 20 від 24.02.2015р.»;
- 19.03.2015 грошові кошти у розмірі 3 000 грн. 00 коп. з призначенням платежу: «теплопостачання з 01-08 лютого 2015р., ОСОБА_2 № 104-03-П від 13.03.2015р. дог № 47-т від 30.10.2008р. та д/у № 20 від 24.02.2015р.»;
- 24.04.2015 грошові кошти у розмірі 3 000 грн. 00 коп. з призначенням платежу: «теплопостачання з 09-16 лютого 2015, ОСОБА_2 № 181-04-П від 23.04.2015р. дог № 47-т від 30.10.2008р. та д/у № 20 від 24.02.2015р.»;
- 22.05.2015 грошові кошти у розмірі 2 228 грн. 63 коп. з призначенням платежу: «теплопостачання з 17-24 лютого 2015, ОСОБА_2 № 187-05-П від 21.05.2015р. дог № 47-т від 30.10.2008р. та д/у № 20 від 24.02.2015р.»;
- 25.05.2015 грошові кошти у розмірі 771 грн. 37 коп. з призначенням платежу: «теплопостачання з 17-27 лютого 2015, ОСОБА_2 № 187-05-П від 21.05.2015р. дог № 47-т від 30.10.2008р. та д/у № 20 від 24.02.2015р.»;
- 19.11.2015 грошові кошти у розмірі 3 468 грн. 96 коп. з призначенням платежу: «теплопостачання з 20-31 жовтня 2015р., ОСОБА_2 № 223-10-П від 11.11.2015р. дог № 47-т від 30.10.2008р. та д/у № 23 від 11.11.2015р.»;
- 16.12.2015 грошові кошти у розмірі 6 501 грн. 04 коп. з призначенням платежу: «теплопостачання з 01-26 листопада 2015, ОСОБА_2 № 268-12-П від 15.12.2015р. дог № 47-т від 30.10.2008р. та д/у № 22 від 09.11.2015р.». В наслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 41 349 грн. 37 коп.
Господарський суд зазначає, що номери ОСОБА_2 та рахунку, вказані в призначеннях платежу, не співпадають із номерами рахунків та ОСОБА_2 наданих позивачем, як доказ постачання відповідачу теплової енергії за спірний період.
Відповідно до п. 5.4. договору в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію у строки зазначені у п. 5.2., 5.3. даного договору, споживач сплачує на користь постачальника , крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
За розрахунком позивача до сплати відповідачем підлягає пеня у розмірі 11 822 грн. 11 коп. коп., нарахована за загальний період з 16.11.2016 по 25.07.2017.
На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував та вимагає стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 2 903 грн. 51 коп. за загальний період з 16.11.2016 по 25.07.2017 та інфляційні втрати у розмірі 19 746 грн. 97 коп. за вказаний період.
Позивач стверджує про наявність неоплаченої відповідачем заборгованості за спожиту теплову енергію у період з грудня 2014 по грудень 2015 в сумі 41 349 грн. 37 коп., що стало підставою для нарахування пені, інфляційних, 3% річних у заявлених сумах та звернення позивача із даним позовом до суду, проти чого заперечує відповідач, що і є предметом спору.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу; виконавцем - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.
Таким чином, позивач і відповідач є учасниками правовідносин з приводу надання виконавцем та своєчасної оплати споживачем вартості одержаних житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч.1 ст. 275 Господарського кодексу України).
Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
За приписами ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб,відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" (852-15), або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення (п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку).
Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів (п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку).
Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи) (п. 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку).
Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку).
Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг (п. 2.5. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку).
За своєю правовою природою ОСОБА_2 приймання передачі є первинними документами, оскільки підтверджують факти підприємницької діяльності, що впливають на стан майна, містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Таким чином до оформлення актів прийому передачі застосовуються вимоги встановлені діючим законодавством.
Як вказано вище, ОСОБА_2 здачі-прийняття послуг та Акти-рахунки здачі-прийняття послуг по теплопостачанню у спірному періоді підписані лише зі сторони постачальника. Позивач стверджує, що направляв на адресу відповідача для підписання вказані вище спірні ОСОБА_2, однак підписані ним ОСОБА_2 відповідач не повернув.
Господарський суд зазначає, що доказів направлення відповідачу вказаних ОСОБА_2 позивачем до суду не надано.
Також господарський суд критично оцінює надані позивачем на підтвердження здійснення поставки вказаної кількості тепло енергії відповідачу ОСОБА_4 показників теплового лічильника в будівлі по вул. Карла Маркса, б. 1 районного відділу освіти Широківської РДА (т. 2 а.с. 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16, 18, 20), оскільки зазначені ОСОБА_2 не містять жодного посилання на спірний договір, споживачем за вказаними актами є районний відділ освіти Широківської РДА, в той час коли споживачем за спірним договором є Фінансове управління Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, підпис Начальника групи централізованого господарського обслуговування ОСОБА_3 не скріплений жодною печаткою, ані споживача, ані районного відділу освіти Широківської РДА. Також господарський суд звертає увагу, що кількість спожитої теплоенергії, що зазначена у вказаних актах, не співпадає із розміром спожитої теплової енергії, який зазначений позивачем у наданих ним спірних ОСОБА_2 та Актах-рахунках здачі-прийняття послуг по теплопостачанню.
Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи вищевикладене, оскільки подані позивачем на підтвердження позовних вимог первинні документи, а саме: ОСОБА_2 та Акти-рахунки здачі-прийняття послуг по теплопостачанню, не відповідають вимогам діючого законодавства встановлених для оформлення первинних документів, господарський суд вважає подані позивачем докази неналежними, недостовірними та недостатніми для встановлення обставин, що мають значення для даної справи.
Водночас, судом враховано, що відповідачем на підтвердження заперечень та відсутності заборгованості перед позивачем надані:
- рахунок № 256-12-П від 24.12.2014, виставлений позивачем на оплату теплопостачання з 01-23 грудня 2014 згідно договору № 47-Т від 30.10.2008 на суму 9 757 грн. 21 коп. (т. 2 а.с. 46);
- підписані сторонами та скріплені їх печатками ОСОБА_2 здачі-прийняття послуг по теплопостачанню ( № 47-02-П від 24.02.2015 про оплату теплопостачання за січень 2015 згідно договору № 47-т від 30.10.2008 на суму 7 000 грн. 00 коп. з ПДВ (т.2 а.с. 143); № 104-03-П від 13.03.2015 про оплату теплопостачання з 01-08 лютого 2015 згідно договору № 47-т від 30.10.2008 на суму 3 000 грн. 00 коп. з ПДВ (т.2 а.с. 144); № 181-04-П від 23.04.2015 про оплату теплопостачання з 09-16 лютого 2015 згідно договору № 47-т від 30.10.2008 на суму 3 000 грн. 00 коп. з ПДВ (т.2 а.с. 140); № 187-05-П від 21.05.2015 про оплату теплопостачання з 17-24 лютого 2015 згідно договору № 47-т від 30.10.2008 на суму 3 000 грн. 00 коп. з ПДВ (т.2 а.с. 142); № 223-10-П від 11.11.2015 про оплату теплопостачання з 20-31 жовтня 2015 згідно договору № 47-т від 30.10.2008 на суму 3 468 грн. 96 коп. з ПДВ (т.2 а.с. 145); № 268-12-П від 15.12.2015 про оплату теплопостачання з 01-26 листопада 2015 згідно договору № 47-т від 30.10.2008 на суму 6 501 грн. 04 коп. з ПДВ (т.2 а.с. 139);
- докази оплати вказаних вище рахунку та ОСОБА_2 здачі-прийняття послуг по теплопостачанню, а саме:
- платіжне доручення № 283 від 24.12.2014 про сплату позивачу грошових коштів у розмірі 9 757 грн. 21 коп. з призначенням платежу: «теплопостачання з 01-23 грудня 2014, рах № 256-12-П від 24.12.2014р. дог № 47-т від 30.10.2008р. та д/у № 19 від 20.11.2014р.» (т. 2 а.с. 46), відповідно до відтиску штемпеля Державної казначейської служби, який міститься в правому нижньому куті вказаного платіжного доручення, оплату проведено 26.12.2014;
- платіжне доручення № 27 від 24.02.2015 про сплату позивачу грошових коштів у розмірі 7 000 грн. 00 коп. з призначенням платежу: «теплопостачання за січень 2015р., ОСОБА_2 № 47-02-П від 24.02.2015р. дог № 47-т від 30.10.2008р. та д/у № 20 від 24.02.2015р.» (т. 1 а.с. 143), відповідно до відтиску штемпеля Державної казначейської служби, який міститься в правому нижньому куті вказаного платіжного доручення, оплату проведено 25.02.2015;
- платіжне доручення № 51 від 18.03.2015 про сплату позивачу грошових коштів у розмірі 3 000 грн. 00 коп. з призначенням платежу: «теплопостачання з 01-08 лютого 2015р., ОСОБА_2 № 104-03-П від 13.03.2015р. дог № 47-т від 30.10.2008р. та д/у № 20 від 24.02.2015р.» (т. 1 а.с. 144), відповідно до відтиску штемпеля Державної казначейської служби, який міститься в правому нижньому куті вказаного платіжного доручення, оплату проведено 19.03.2015;
- платіжне доручення № 88 від 23.04.2015 про сплату позивачу грошових коштів у розмірі 3 000 грн. 00 коп. з призначенням платежу: «теплопостачання з 09-16 лютого 2015, ОСОБА_2 № 181-04-П від 23.04.2015р. дог № 47-т від 30.10.2008р. та д/у № 20 від 24.02.2015р.» (т. 1 а.с. 140), відповідно до відтиску штемпеля Державної казначейської служби, який міститься в правому нижньому куті вказаного платіжного доручення, оплату проведено 24.04.2015;
- платіжне доручення № 107 від 21.05.2015 про сплату позивачу грошових коштів у розмірі 2 228 грн. 63 коп. з призначенням платежу: «теплопостачання з 17-24 лютого 2015, ОСОБА_2 № 187-05-П від 21.05.2015р. дог № 47-т від 30.10.2008р. та д/у № 20 від 24.02.2015р.» (т. 1 а.с. 141), відповідно до відтиску штемпеля Державної казначейської служби, який міститься в правому нижньому куті вказаного платіжного доручення, оплату проведено 22.05.2015;
- платіжне доручення № 108 від 21.05.2015 про сплату позивачу грошових коштів у розмірі 771 грн. 37 коп. з призначенням платежу: «теплопостачання з 17-27 лютого 2015, ОСОБА_2 № 187-05-П від 21.05.2015р. дог № 47-т від 30.10.2008р. та д/у № 20 від 24.02.2015р.» (т. 1 а.с. 141), відповідно до відтиску штемпеля Державної казначейської служби, який міститься в правому нижньому куті вказаного платіжного доручення, оплату проведено 25.05.2015;
- платіжне доручення № 233 від 12.11.2015 про сплату позивачу грошових коштів у розмірі 3 468 грн. 96 коп. з призначенням платежу: «теплопостачання з 20-31 жовтня 2015р., ОСОБА_2 № 223-10-П від 11.11.2015р. дог № 47-т від 30.10.2008р. та д/у № 23 від 11.11.2015р.» (т. 1 а.с. 145), відповідно до відтиску штемпеля Державної казначейської служби, який міститься в правому нижньому куті вказаного платіжного доручення, оплату проведено 13.11.2015;
- платіжне доручення № 258 від 15.12.2015 про сплату позивачу грошових коштів у розмірі 6 501 грн. 04 коп. з призначенням платежу: «теплопостачання з 01-26 листопада 2015, ОСОБА_2 № 268-12-П від 15.12.2015р. дог № 47-т від 30.10.2008р. та д/у № 22 від 09.11.2015р.» (т. 1 а.с. 139), відповідно до відтиску штемпеля Державної казначейської служби, який міститься в правому нижньому куті вказаного платіжного доручення, оплату проведено 16.12.2015.
З огляду на викладене, відповідач надав належні, достовірні та достатні докази надання позивачем послуг теплопостачання у спірному періоді та докази їх повної оплати.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основної заборгованості за договором у розмірі 41 349 грн. 37 коп. необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Оскільки позивачем належними та допустимими доказами не доведено наявність заборгованості за спірним договором, то нарахування 3% річних, пені та інфляційних втрат є безпідставним, у зв'язку із чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 2 903 грн. 51 коп. 3% річних, 11 822 грн. 11 коп. пені, 19 746 грн. 97 коп. інфляційних втрат задоволенню не підлягають.
Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення.
Суддя І.А. Рудь
Повне рішення складено - 22.01.18.