8.1
про закриття провадження у справi
18 січня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1786/17
Луганський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,
за участю
секретаря судового засідання Шляхтун М.М.
та
представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 23.11.2017 б/н)
від відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 31.10.2017 № 99-99-11-17/41)
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача про відмову від позову у справі за позовом селянського фермерського господарства “Деметра”
до Державної фіскальної служби України
про визнання протиправним та скасування рішення від 08 листопада 2017 року № 275975/30895405 про відмову у реєстрації податкової накладної від 11 жовтня 2017 року № 26 та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом селянського фермерського господарства “Деметра” (далі - позивач) до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України від 08.11.2017 № 275975/30895405 про відмову у реєстрації податкової накладної від 11.10.2017 № 26 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну від 11.10.2017 № 26 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У судовому засіданні представник позивача звернувся до суду з письмовим клопотанням (заявою) про відмову від позову від 18.01.2018 б/н внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, зазначивши, що відповідачем проведено реєстрацію податкової накладної, яка є предметом даної позовної заяви. Також у клопотанні (заяві) про відмову від позову представник позивача попросив присудити підприємству понесені ним у справі судові витрати із відповідача (арк. спр. 155).
У судовому засіданні від представника відповідача надійшли письмові пояснення від 18.01.2018 б/н, в яких останній повідомив, що на виконання вимог Закону України від 07.12.2017 № 2245-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» Державною фіскальною службою України проведено реєстрацію податкової накладної селянського фермерського господарства «Деметра» від 11.10.2017 № 26 в Єдиному реєстрі податкових накладних (арк. спр. 156-157).
На підтвердження обставин реєстрації податкової накладної від 11.10.2017 № 26 в Єдиному реєстрі податкових накладних представником відповідача надано витяг з Єдиного реєстру податкових накладних (арк. спр. 158-159).
При вирішенні питання про прийняття відмови від позову, суд враховує, що відповідно до частини третьої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 47 КАС України позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову.
Згідно з частиною першою статті 189 КАС України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд відповідно до частини другої статті 189 КАС України роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Судом роз'яснено позивачу, що згідно з частиною другою статті 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Про те, що з наслідками відмови від позову представник позивача ознайомлений, зазначено у клопотанні (заяві) про відмову від позову.
Частинами першою, другою статті 60 КАС України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Право повної або часткової відмови від позовних вимог представника позивача передбачено у довіреності від 23.11.2017 б/н (арк. спр. 75).
Письмової заяви селянського фермерського господарства “Деметра” з повідомленням про припинення представництва або обмеження повноважень представника позивача за довіреністю від 23.11.2017 б/н до суду не надходило.
Зважаючи на те, що позивач відмовляється від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви і обставини реєстрації податкової накладної від 11.10.2017 № 26 в Єдиному реєстрі податкових накладних підтверджені витягом з Єдиного реєстру податкових накладних, суд дійшов висновку, що відмова позивача від позову не суперечить закону та не порушує нічиїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно, суд приймає відмову позивача від позову.
Відповідно до частини третьої статті 189 КАС України про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Про закриття провадження у справі суд згідно з частиною другою статті 238 КАС України постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 140 КАС України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону № 3674-VI).
Системний аналіз частини першої статті 5 та частини другої статті 245 КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою (аналогічну правову позицію щодо сплати судового збору висловлено у постанові Верховного Суду України від 14 березня 2017 року у справі № П/800/559/16 за позовом ОСОБА_5 до Вищої ради юстиції, Верховної Ради України про визнання незаконним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, реєстраційний № рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 65680258).
Станом на 01 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1600,00 грн. Тобто, за одну вимогу немайнового характеру юридична особа має сплатити судовий збір у розмірі 1600,00 грн.
Оскільки у даній справі позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви і подав заяву про присудження понесених у справі витрат із відповідача, відповідно до приписів частини першої статті 140 КАС України суд присуджує позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору за подання позову немайнового характеру у розмірі 1600,00 грн.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач при зверненні до адміністративного суду з позовом немайнового характеру сплатив судовий збір у сумі 1624,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням від 24 листопада 2017 року № 826 (арк. спр. 2).
Таким чином, судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом внесено судовий збір у розмірі більшому, ніж встановлено законом, на 24,00 грн.
Разом з тим, за приписами пункту 1 частини першої, частини другої статті 7 Закону 3674-VI в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, переплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Отже, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу право звернення до суду із клопотанням про повернення судового збору, внесеного в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись статтями 9, 47, 140, 189, 238, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Прийняти відмову позивача від позову.
Закрити провадження у справі 812/1786/17 за позовом селянського фермерського господарства “Деметра” до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 08 листопада 2017 року № 275975/30895405 про відмову у реєстрації податкової накладної від 11 жовтня 2017 року № 26 та зобов'язання вчинити певні дії.
Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, щодо якого постановлено ухвалу про закриття провадження у справі, не допускається.
Стягнути на користь селянського фермерського господарства “Деметра” (ідентифікаційний код 30895405, місцезнаходження: 92134, Луганська область, Троїцький район, село Новоолександрівка) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (ідентифікаційний код 39292197, місцезнаходження: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1600,00 грн (одна тисяча шістсот грн 00 коп.).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 243 КАС України повний текст ухвали складено 19 січня 2018 року.
Суддя ОСОБА_3