Номер провадження № 22-ц/785/8077/13
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач Суворов В. О.
22.01.2014 року м. Одеса
Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області
в складі:
головуючого - Суворова В.О.
суддів - Черевко П.М.
- ОСОБА_2І
при секретарі - Добряк Н.І.
з участю ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Одеської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 28 серпня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про повернення безпідставно отриманих аліментів, стягнутих на утримання повнолітньої ОСОБА_5 , -
встановила:
15 березня 2013 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом. Обґрунтовуючи свої вимоги вказував, що на користь відповідачки ОСОБА_4 на утримання його повнолітньої доньки ОСОБА_4 на час навчання були стягнуті аліменти. Відповідачкою були безпідставно отримані аліменти у розмірі 3134 гривні за період з 02 липня 2009 року по 11 вересня 2009 року, оскільки його доньку було відчислено з учбового закладу, де вона навчалася, та 5450 гривень за періоди учбових канікул, оскільки у дані періоди вона не навчалась.
Відповідачка ОСОБА_4 та донька ОСОБА_5 позов не визнали.
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 28 серпня 2013 року у задоволенні позову про повернення грошових коштів відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції у зв'язку з порушення норм матеріального та процесуального права, та ухвалення нового рішення про задоволення позову у повному обсязі .
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність рішення суду в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Судовою колегією встановлено, що позивач і відповідач знаходилися у шлюбі, від якого у них народилася донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка залишилась проживати із відповідачкою. Враховуючи, що ОСОБА_5 проходила навчання у Одеському державному економічному університеті та потребувала матеріальної допомоги, рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 07 листопада 2008 року було стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання їх повнолітньої доньки ОСОБА_5 у розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, до закінчення нею навчання , починаючи з 07.10. 2008 року до 03.10.2013 року.
На підставі вказаного рішення був виданий виконавчий лист № 2-2108 від 07.11.2008 року про стягнення з позивача аліментів на утримання ОСОБА_5
02 липня 2009 року ОСОБА_5 відраховано за академічну неуспішність з фінансово-економічного факультету (наказ №156-Ос від 02.07.2009 року) та 11 вересня 2009 року вона була поновлена на навчання на 2-й курс комерційного факультету (Наказ № 246-Ос від 11.09.2009 р.). Також під час проходження навчання ОСОБА_5 перебувала на канікулах - з 25.01.2010 р. по 07.02.2010 р., з 28.06.2010 р. по 30.08.2010 р., з 24.01.2011 р. по 06.02.2011 р., з 27.06.2011 р. по 29.08.2011р., з 29.12.2011 р. по 10.01.2012 р. У зазначені періоди позивач також добровільно перераховував аліменти на утримання доньки у розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходу).
На думку позивача аліменти, сплачені у зазначені періоди , є безпідставно набутими коштами, оскільки його донька у цей час фактично не навчалась.
Судова колегія, розглядаючи справу вважає, що відповідно до ч.2 ст. 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про духовний та моральний розвиток дитини. Так, колегія суддів вважає, що оскільки позивач є рідним батьком ОСОБА_5, він має обов'язок не тільки здійснювати її утримання, а й інтересуватися її моральним та духовним розвитком, результатами її навчання. Всю необхідну інформацію стосовно навчання своєї дитини апелянт мав можливість отримати зокрема від Одеського державного економічного університету на підставі Закону України «Про звернення громадян». Таким чином, колегія приходить до висновку, що незнання апелянта про наявність у ОСОБА_5 учбових канікул та їх тривалості, не може свідчити про вчинення відповідачем недобросовісних дій при сплаті апелянтом аліментів під час канікул. Крім того, судова колегія вважає, що канікули - це частина учбового процесу, у зв'язку з чим за вказаний період відповідачка також мала право на отримання аліментів.
В свою чергу , отримання ОСОБА_4 аліментів після відрахування ОСОБА_5 в період з 02.07.2009 року по 11.09.2009 року та приховування вказаного факту від апелянта колегія суддів вважає недобросовісними діями.
Відповідно до ст. 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
У зв'язку з викладеним, судова колегія вважає, що у зв'язку з тим, що дитину позивача було відраховано за академічну неуспішність, відповідачка приховуючи вказаний факт,не повідомила про це позивача, який будучи необізнаний про вказані події продовжував сплачувати аліменти на утримання доньки, вважаючи, що вона проходить навчання, на користь позивача підлягають стягненню з відповідачки необґрунтовано отримані аліменти за час, коли донька у зв'язку з відрахуванням не проходила навчання, а саме з 02.07.2009 року по 11.09.2009 року в сумі 3134 гривні.
Доводи апелянта про те, що він хворіє та на його утриманні перебуває дружина, у зв'язку з чим з нього не повинні стягуватися аліменти , не заслуговує на увагу, оскільки вказані обставини не позбавляють його обов'язку щодо сплати присуджених аліментів.
Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, виносячи рішення в частині відмови в задоволенні позову про відмову в стягненні безпідставно отриманих аліментів з 02 липня 2009 року по 11 вересня 2009 року неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що привело до неправильного вирішення справи в зазначеній частині, що є підставою для часткового скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення в скасованій частині про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п. п. 1,4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 28 серпня 2013 року змінити.
Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції : «Позивні вимоги ОСОБА_3 - задовольнити частково. Стягнути на користь ОСОБА_3 з ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 3134 гривні.
В іншій частині позову відмовити. ».
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку протягом 20 днів з дня набрання законної сили.
Судді апеляційного суду Одеської області В.О. Суворов
ОСОБА_2
ОСОБА_6