17 січня 2018 року Справа № 826/12750/17
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Епель О.В., суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І. у м. Києві перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-енергетична компанія-16» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-енергетична компанія-16» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення ДФС України від 04.08.2017 р. № 726/40572567 про залишення скарги без задоволення та рішення Комісії ДФС з питань реєстрації ПН від 19.07.2017 р. № 7832/40572567 щодо відмови у реєстрації податкової накладної від 22.06.2017 р. №7 без змін;
- зобов'язати ДФС України зареєструвати в ЄРНП податкову накладну від 22.06.2017 р. №7.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 листопада 2016 року адміністративний позов було задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення Комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, від 19.07.2017 р. № 7832/40572567 про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ «Будівельно-енергетична компанія-16» від 22.06.2017 р. №7 та зобов'язано ДФС України зареєструвати податкову накладну ТОВ «Будівельно-енергетична компанія-16» від 22.06.2017 р. №7 датою її фактичного надходження - 11.07.2017 р.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, а також клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2017 року у задоволенні клопотання було відмовлено, апеляційну скаргу - залишено без руху через невідповідність вимогам адміністративного процесуального законодавства, а саме внаслідок того, що апелянтом не сплачено судовий збір, та надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Копію вказаної ухвали апелянтом було отримано 21.12.2017 р.
03.01.2018 р. апелянтом подано клопотання про продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги, у зв'язку з відсутністю коштів, яке ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2018 року було задоволено та продовжено апелянту строк на десять днів з дня закінчення строку, встановленого ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2017 року.
Таким чином, останнім днем для усунення недоліків слід вважати 12.01.2018 р.
Станом на 17.01.2018 р. зазначені в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2017 року недоліки апеляційної скарги не усунуті, а саме доказів сплати судового збору та/або доказів, підтверджуючих наявність у позивача права на звільнення від його сплати, відповідно до вимог адміністративного процесуального законодавства та/або Закону України «Про судовий збір» суду надано не було.
Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Водночас, відповідно до п. 1 ч. 4 с. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно з ч. 5 ст. 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
При цьому, колегія суддів враховує висновок Європейського суду з прав людини, викладений в рішенні від 18.10.2005 р. у справі «МШ «Голуб» проти України», відповідно до якого, право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.
У свою чергу, згідно зі ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Таким чином, враховуючи те, що апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України не відкривалось, недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі про залишення її без руху, апелянтом у строк, встановлений судом, усунуті не були, то колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ст. ст. 169, 298, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-енергетична компанія-16» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач
Судді: