Справа № 826/27076/15 Суддя (судді) першої інстанції: Шулежко В.П.
16 січня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя: Шелест С.Б.
Судді: Кузьмишина О.М., Пилипенко О.Є.
Секретар судового засідання: Хаврат О.О.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.16р. у справі №826/27076/15 за позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
Позивач звернулась до суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:
визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду в частині визнання договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» у гривнях від 11.02.15р. №006-21503-110215, укладеного між Позивачем та ПАТ «Дельта Банк», нікчемним та застосування до нього наслідків нікчемності правочину (договору), яке оформлене наказом №813 від 16.09.15р., та визнати протиправними та скасувати рішення Фонду, які оформлені відповідними наказами та/або рішеннями та/або протоколами, якими зазначений договір вважається нікчемним та/або визнано нікчемним та/або до нього вирішено застосувати наслідки нікчемності договорів (правочинів);
визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду щодо невключення відомостей про Позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду, згідно договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» у гривнях від 11.02.15р. №006-21503-110215, що укладений між Позивачем та ПАТ «Дельта Банк»;
зобов'язати Уповноважену особу Фонду включити до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, відомості про Позивача та подати до Фонду додаткову інформацію про Позивача як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за договором банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» у гривнях від 11.02.15р. №006-21503-110215, що укладений між Позивачем та ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.16р. позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування рішення Фонду, які оформлені відповідними наказами та/або рішеннями та/або протоколами, якими зазначений договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» у гривнях від 11.02.15р. №006-21503-110215 вважається нікчемним та/або визнано нікчемним та/або до нього вирішено застосувати наслідки нікчемності договорів (правочинів) - залишено без розгляду.
Вказана ухвала суду першої інстанції не оскаржувалась та набрала законної сили.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.16р. адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича в частині визнання договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» у гривнях від 11.02.15р. №006-21503-110215, укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ «Дельта Банк», нікчемним та застосування до нього наслідків нікчемності правочину (договору), яке оформлене наказом №813 від 16.09.15р.; визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо невключення відомостей про ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, згідно договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» у гривнях від 11.02.15р. №006-21503-110215, що укладений між ОСОБА_3 та ПАТ «Дельта Банк»; зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_3 як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за договором банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» у гривнях від 11.02.15р. №006-21503-110215, що укладений між Позивачем та ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною постановою, Відповідач-1 подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно не враховано, що вказаний договір є нікчемним з підстав визначених п.7 ч.3 ст. 38 Закону № 4452-VI; зарахування на вкладний рахунок Позивача коштів від третьої особи суперечить вимогам п.5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк» та постанови Національного банку України від 30.10.14р. №692/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії проблемних» в частині заборони проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб за рахунок Фонду.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.16р. провадження у справі зупинено, ухвалою від 16.01.18р. - провадження у справі поновлено.
Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як свідчать обставини справи та установлено судом першої інстанції, між Позивачем (вкладник) та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір від 11.02.15р. №006-21503-110215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» у гривнях, предметом якого є залучення на вкладний (депозитний) рахунок грошових коштів в сумі 200 000 грн. на строк по 10.08.15р. (а.с. 11). Додатковою угодою № 1 від 11.02.15 року сторони договору передбачили порядок зарахування вкладу на рахунок як з власного поточного або вкладного рахунка, відкритого у Банку, так і шляхом перерахування з відкритого у Банку рахунку іншої фізичної особи - резидента або готівкою в касу (а.с.120).
Згідно з платіжним дорученням від 11.02.15р. №45726629. на рахунок Позивача надійшли грошові кошти у сумі 200 000 грн. шляхом перерахування з банківського рахунку третьої особи, відкритого в ПАТ «Дельта Банк», що не заперечується Відповідачем (а.с.13).
На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.15р. № 150 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.03.15р. прийнято рішення № 51 про запровадження з 03.03.15р. тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду.
Уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Дельта Банк» призначено Кадирова Владислава Володимировича.
Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на 3 місяці з 03.03.15р. по 02.06.15р.
У подальшому виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №71 від 08.04.15р. про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.15р. № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк», згідно якого тимчасову адміністрацію запроваджено строком на шість місяців з 03.03.15р. до 02.09.15р. включно.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02.10.15р. № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.10.15р. №181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Дельта Банк», призначено Уповноважену особу Фонду та делеговано усі повноваження ліквідатора АТ «Дельта Банк», визначені статтями 37, 38,51, частинами першою та другою статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову Владиславу Володимировичу на два роки з 05.10.15р. по 04.10.17р. включно.
На офіційному веб-сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) розміщено оголошення, що Фонд розпочне виплати вкладникам АТ «Дельта Банк» за Загальним реєстром (незалежно від часу закінчення строку депозитного договору) з 08.10.15р.
Згідно Наказу Уповноваженої особи від 29.05.15р. «Щодо продовження роботи Комісії з перевірки вкладів фізичних осіб АТ «Дельта Банк» та створення Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк» №408, визначено здійснити на підставі протоколів Комісій з перевірки вкладів фізичних осіб АТ «Дельта Банк», наданих в порядку, передбаченому п.6 та 7 цього Наказу, перевірку правочинів (договорів) фізичних осіб, в т.ч. договорів банківського рахунку та договорів банківського вкладу (депозиту), вчинених (укладених) АТ «Дельта Банк» протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (в т.ч. договорів), що є нікчемними з підстав, передбачених ч. 3 ст. ст. 38 Закону № 4452-VI.
Відповідачем-1 винесено Наказ від 16.09.15р. №813 «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями», яким було вирішено застосувати наслідки нікчемності Договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених п.7 ч.3 ст.38 Закону № 4452-VI, в тому числі до Позивача.
У відповідь на лист Позивача, відділом забезпечення клієнтської підтримки АТ «Дельта Банк» було повідомлено ОСОБА_3 про те, що договір від 11.02.15р. №006-21503-110215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» у гривнях, укладений між Позивачем та ПАТ «Дельта Банк» визнано нікчемним на підставі п.7 ч.3 ст.38 Закону № 4452-VI.
Не погоджуючись з таким рішенням, Позивач звернулась з позовом до суду.
Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що оспорюване рішення Відповідача-1, яке спричинило невнесення Позивача, як вкладника Банку до переліку вкладників Банку за вказаним Договором, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, - є протиправним та таким, що порушує право Позивача на відшкодування гарантованої Законом № 4452-VI суми вкладу за рахунок Фонду.
Колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.12р. № 4452-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон № 4452-VI).
Згідно з частинами 1,2 статті 26 Закону № 4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований статтею 27 Закону № 4452-VI, за змістом якої уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 11 частини четвертої статті 26 цього Закону.
Як зазначено у частині 2 статті 38 Закону № 4452-VI, протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
За загальним правилом недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається ( частина 2 ст.215 ЦК України ).
У свою чергу, відповідно до частини 3 статті 38 Закону № 4452-VI, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстав визначених цією нормою.
Також згідно ч. 3 ст. 36 Закону № 4452-VI є нікчемними правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після призначення уповноваженої особи Фонду.
Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду (частина 3 статті 38 Закону № 4452-VI).
Отже, за Законом № 4452-VI уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.
Відповідно до пункту першого частини 4 статті 38 Закону № 4452-VI, Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті тягне за собою певні правові наслідки для того, кого воно стосується (частина п'ята статті 38 Закону № 4452-VI із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.07.2015 р. N 629-VIII).
За наведених обставин та правових норм, відсутні підстави вважати, що спірні правовідносини не порушують прав Позивача, адже оспорюване рішення, про яке Позивача повідомлено Фондом, тягне за собою невключення Позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок коштів Фонду, а відтак - невиплату гарантованої суми коштів.
Разом з тим, за змістом вищенаведених норм Закону № 4452-VI, право перевірки правочинів на предмет перевірки виявлення серед них нікчемних не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину, тобто самого твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.
Як зазначалось вище, згідно оспорюваного рішення Відповідача-1, Договір визнано нікчемним з підстав передбачених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, а саме: банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Саме на цю підставу послався Відповідач, повідомляючи Позивача про нікчемність правочину.
Разом з тим, Договір не містить жодних покликань на його індивідуальність. Відповідачами не надано жодних пояснень з приводу того, які саме переваги чи пільги передбачені цим Договором, які відносять Позивача до привілейованого статусу.
Колегією суддів таких пільг чи переваг не встановлено.
Також необґрунтованими є доводи Відповідача-1 про нікчемність договору, з тих підстав, що кошти на рахунок Позивача були перераховані від третьої особи.
Закон № 4452-VI не передбачає такої підстави для визнання правочину нікчемним, як-то: зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових коштів для вкладника від третьої особи.
Окрім того, зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових коштів для вкладника від третьої особи відповідає вимогам чинного законодавства.
Так, статтею 1062 Цивільного кодексу України визначено, що на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом. Кошти, помилково зараховані на рахунок вкладника, підлягають поверненню відповідно до статті 388 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 10.12 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України №492 від 12.11.2003р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003р. за №1172/8493, кошти на вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть бути внесені вкладником готівкою, перераховані з іншого власного вкладного (депозитного) або поточного рахунку. Після закінчення строку або настання інших обставин, визначених законодавством України чи договором банківського вкладу, кошти з вкладного (депозитного) рахунку повертаються вкладнику шляхом видачі готівкою або в безготівковій формі на зазначений у договорі рахунок вкладника для повернення коштів чи за заявою вкладника на інший його рахунок. На вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть зараховуватися кошти, які надійшли на ім'я власника рахунку від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. У цьому разі вважається, що власник рахунку погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про свій вкладний (депозитний) рахунок.
Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України врегульовано Законом України від 05.04.01р. № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
Так, відповідно до п. 1.24 статті 1 цього Закону переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.
У свою чергу, згідно з п. 1.15 ст. 1 цього ж Закону, ініціатором є - особа, яка на законних підставах ініціює переказ коштів шляхом формування та/або подання відповідного документа на переказ або використання електронного платіжного засобу.
Частиною 2 пункту 1.6. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою НБУ №22 від 21.01.04р., зареєстрованої в Мін'юсті 29.03.04р. за N 377/8976, банк не має права визначати та контролювати напрями використання коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися коштами на власний розсуд.
Пунктом 1.7. Інструкції визначено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.
Частиною 5.2 статті 5 Закону № 2346-III визначено, що відносини між суб'єктами переказу регулюються на підставі договорів, укладених між ними з урахуванням вимог законодавства України.
У даному випадку, дії третьої особи щодо перерахування коштів з власного банківського рахунку на рахунок Позивача відповідають вимогам законодавства та умовам договору.
За наведених правових норм, покликання відповідача на п. 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк», затверджених рішенням Ради директорів АТ «Дельта Банк» від 20.03.13р. №14, згідно з якими не допускається зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для Вкладника від третьої особи (крім зарахування грошових сум від Законного представника за вкладами на ім'я особи, законним представником якої він є, та крім інших випадків, передбачених нормами діючого законодавства України та/або Продуктами Банку) - не заслуговують на увагу та не спростовують вимог Позивача.
Відповідно до пунктів 7.1.1, 7.1.5. статті 7 Закону № 2346-III, вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент (дохід) відповідно до умов договору.
Зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків.
Відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону № 2346-III, під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним:
для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника;
для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.
Відповідно до пункту 30.1. статті 30 Закону № 2346-III, переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.
Матеріали справи містять платіжне доручення №45726629 від 11.02.15р., з якого вбачається, що грошові кошти у сумі 200 000 грн. надійшли на рахунок Позивача шляхом перерахування з банківського рахунку третьої особи, відкритого в ПАТ «Дельта Банк», що не заперечує та не спростовує Відповідач-1 (а.с.13).
За таких обставин, у суду відсутні підстави не приймати до уваги вказаний доказ у справі.
При цьому, колегія суддів акцентує увагу на тому, що кошти були перераховані на рахунок Позивача до запровадження тимчасової адміністрації, що також виключає висновок про порушення вимог Закону № 4452-VI.
Покликання апелянта у апеляційній скарзі на постанову НБУ №692/БТ від 30.10.14р. «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних», якою Банку було заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом - не заслуговують на увагу, з огляду на те, що така постанова не стосується правовідносин щодо укладання Банком вкладних (депозитних) договорів та порядку зарахування коштів на депозитні рахунки. Окрім того, така постанова адресована посадовим особам Банку, а не владникам, відтак невиконання посадовими особами Банку постанови НБУ, навіть якщо і мало місце, не є саме по собі підставою для висновку про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.
Відповідно до статті 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність», рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемних є банківською таємницею, а тому Позивач не міг знати про встановлені для ПАТ «Дельта Банк» обмеження.
У спірному випадку, Договір банківського вкладу (депозиту) вчинений шляхом фактичного зарахування коштів на рахунок Позивача, що підтверджується належним чином оформленим документом банківської установи та відповідає вимогам законодавства, а отже такий договір схвалений шляхом прийняття його до виконання.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині протиправності оспорюваного рішення.
Пунктом 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.
Приписами пунктів 2, 4 розділу IV Положення закріплено, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).
Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
З наведеного слідує, що за відсутності підстав для нікчемності правочину Відповідач має подати до Фонду додаткову інформацію щодо вкладника - Позивача, стосовно якого необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
У іншій частині - постанова суду першої інстанції судом апеляційної інстанції не переглядається, оскільки за правилами ч.1 ст.308 КАС України (в редакції чинній з 15.12.17р.) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Вищевикладеним спростовуються доводи апеляційної скарги Відповідача-1.
Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.16р. у справі №826/27076/15 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.16р. у справі №826/27076/15 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча суддя Шелест С.Б.
Судді : Кузьмишина О.М.
Пилипенко О.Є.
Повний текст постанови складений: 16.01.18р.