11 січня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/2378/17
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Клочка К.І.,
секретаря судового засідання - Пилипенко А.В.,
представника відповідача - Кока Т.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про скасування незаконного рішення та зобов'язання вчинити певні дії. Під час розгляду справи суд, -
19 грудня 2017 року (згідно відбитку поштового штампу на конверті) ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (далі також відповідач), в якій просить:
- скасувати як незаконне рішення Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 14 листопада 2017 року №409, яким відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку пенсії згідно довідки про заробітну плату від 01 листопада 2017 року, виданої Товариством з додатковою відповідальністю "Лічмаш-прилад";
- зобов'язати Лубенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області перерахувати та сплачувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до довідки від 01 листопада 2017 року №85/017 із заробітної плати 1865,11 крб за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за один повний календарний місяць з 01 липня 1986 року по 31 липня 1986 року, виданої Товариством з додатковою відповідальністю "Лічмаш-прилад" відповідно до підпункту 4 пункту 3 постанови Кабінету міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №1210 від 23 листопада 2011 року, починаючи із 01 листопада 2017 року з урахуванням раніше сплачених сум.
Вказана позовна заява зареєстрована в програмі "Діловодство спеціалізованого суду" 21 грудня 2017 року за вхідним №23345/17.
Ухвалою суду від 26.12.2017 провадження у даній справі відкрито, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що він є пенсіонером та учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І- категорії. Працюючи на Лубенському заводі лічильних машин, правонаступником якого є ТзДВ "Лічмаш-прилад", він був призваний на військові збори, де у складі військової частини НОМЕР_1 виконував спеціальні роботи пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС у період з 02.06.1986 по 04.09.1986 у різних населених пунктах (зони №3, №2, №1). Всього у 30-ти кілометровій зоні відчуження позивач відпрацював 98 календарних днів, а після повернення на роботу підприємством йому було нараховано та виплачено заробітну плату за проведену роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. З огляду на погіршення стану здоров'я позивачу оформлено 2 групу інвалідності та призначено відповідну пенсію, які він отримує через Лубенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області. У подальшому, ОСОБА_1 стало відомо, що грошове забезпечення йому нараховувалося та виплачувалося без врахування ряду документів, які на той час були під грифом "таємно" та "для службового користування" і діяли на той час та є чинними тепер. У зв'язку із зняттям з таких документів грифу "таємно" ТзДВ "Лічмаш-прилад" видало ОСОБА_1 нову довідку від 01.11.2017 №85/017 про заробітну плату за роботу в зоні відчуження з перерахованою заробітною платою для подачі її до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області для нарахування пенсії у відповідності до постанови Кабінету міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №1210 від 23 листопада 2011 року. Однак, в результаті подання позивачем зазначеної довідки до органу пенсійного фонду для перерахунку пенсії останнім безпідставно винесено рішення про відмову ОСОБА_1 в перерахунку його пенсії. Вказане зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.
В судове засідання 11.01.2018 позивач не з'явився, будучи належно повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, направив до суду заяву про вирішення даної справи за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Представник відповідача Кока Т.В. проти задоволення позову заперечувала, вказуючи, що у даній справі відсутні підстави для задоволення позову, оскільки оскаржуване рішення винесено управлінням правомірно.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та наявні у справі докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС І-ї категорії, має ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безстроково, отримує пенсію по інвалідності через Лубенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (а.с. 10).
Позивач працював на Лубенському заводі лічильних машин, правонаступником якого є ТзДВ "Лічмаш-прилад", та у період з 01.06.1986 по 06.09.1986 був призваний на військові збори (а.с. 18-21).
Згідно архівної довідки Військової частини НОМЕР_1 від 08.09.1986 ОСОБА_1 знаходився на учбових зборах у період з 01.06.1986 по 06.09.1986 та йому належить до виплати за місцем постійної роботи 100% тарифної ставки за період з 02.06.1986 по 04.09.1986 (а.с. 18).
Після виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС позивач повернувся до попереднього місця роботи, де після повернення йому було нараховано та виплачено заробітну плату (грошове забезпечення) за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
У зв'язку з погіршенням стану здоров'я (захворювання виникло внслідок виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС) позивачу оформлено 2 групу інвалідності та призначено відповідну пенсію, яку він отримує через Лубенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (а.с. 22, 23, 25).
Згідно з довідкою №85/017, виданою 01.11.2017 ТзДВ "Лічмаш-прилад", перераховано заробітну плату ОСОБА_1 за роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за період із 01.07.1986 по 31.07.1986 на суму 1865,11 крб (а.с. 38).
01.11.2017 позивач звернувся до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із заявою про перерахунок пенсії згідно довідки ТзДВ "Лічмаш-прилад" від 01.11.2017 №85/017 (а.с. 37), однак рішенням Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 14.11.2017 №409 в перерахунку пенсії згідно довідки від 01.11.2017 №85/017 було відмовлено (а.с. 35-36).
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінюючи обгрунтованість позовних вимог суд зазначає наступне.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення встановлено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ (далі - Закон №796-ХІІ).
Згідно частини 1 статті 54 Закону №796-ХІІ пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
На виконання делегованих повноважень Кабінет Міністрів України 23 листопада 2011 року прийняв постанову №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до пункту 2 якої зобов'язано Пенсійний фонд України забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ.
Згідно пункту 1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210, цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 02.06.1986 по 04.09.1986, що підтверджується довідкою військової частини.
Згідно пункту 3 частини 3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.
Враховуючи, що позивач пропрацював у зоні відчуження менше 12 місяців підряд, пенсія йому має обраховуватися згідно довідки №85/017, виданої 01.11.2017 ТзДВ "Лічмаш-прилад", виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці роботи підряд у зоні відчуження, а саме за липень 1986 року.
Відповідно до частини 7 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.
У листі Міністерства праці та соціальної політики України від 13 квітня 2001 року №03-3/1652-018-2 "Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986 - 1990 рр. осіб, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища" зазначено, що листом Держкомпраці УРСР від 13.06.89 р. N 10-769 повідомлено, що Рада Міністрів СРСР зняла гриф "секретно" з постанов ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986 р. N 524-156, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 р. N 665-195, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29 грудня 1987 р. N 1497-378, розпоряджень від 3 вересня 1986 року N 1767-рс і від 11 грудня 1986 р. N 2488-рс. Повідомлялось також, що розсекречуються прийняті до виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 8 травня 1986 року N 168-5, від 10 червня 1986 р. N 207-7, розпорядження Ради Міністрів УРСР від 10 вересня 1986 року N 530-рс, від 16 грудня 1986 року N 694-рс, від 6 січня 1988 р. N 12-рс та листи Держкомпраці УРСР, якими доводились зазначені рішення Ради Міністрів УРСР: N 4с від 9 травня 1986 року, N 58с від 11 червня 1986 року, N 132с від 16 вересня 1986 року, N 179с від 25 грудня 1986 року, N 8с від 22 січня 1988 року. Знято гриф секретності з низки інших нормативних актів, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.
Постанова Кабінету Міністрів СРСР та ВЦРПС "Про умови оплати праці та матеріального забезпечення, працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища" від 5 жовтня 1986 року № 665-195 передбачає встановлення за працівниками, направленими для виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища, збереження середньої заробітної плати.
Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року N 207-7 (абзац четвертий пункту 1 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року №665-195) провадилась у III, II, I зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), понад середньомісячну заробітну плату, виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.
Таким чином, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області визначена кратність із врахуванням розсекреченої постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року N207-7.
Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року №665-195 "Про оплату праці і матеріальне забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища" (постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року №207-7) оплата праці працівників підприємств, організацій і установ (надалі - підприємств), розташованих у зоні ЧАЕС, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, повинна провадитись з дня аварії в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 р. № 964 - у III, II, I зонах небезпеки у 5-, 4-, 3-кратному розмірах в порівнянні з нормами, встановленими діючим законодавством.
Пунктом 1 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986 року №524-156 "Про умови оплати праці й матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської АЕС" передбачено підвищення тарифних ставок (посадових окладів) працівників підприємств і організацій, безпосередньо зайнятим на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС до 100%.
Відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 травня 1986 року №153/10-43 премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання. Встановлені граничні розміри премій було дозволено підвищувати до 60 % тарифної ставки (окладу) на місяць (підпункт 4 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року №207-7).
Виходячи з пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС №524-156 від 07 травня 1986 року, пунктів 1,4 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС №665-195 від 05 червня 1986 року, пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок № 207-7 від 10 червня 1986 року, оплата за роботу у зонах небезпеки провадиться з урахуванням кратності зони небезпеки по тарифній ставці.
Крім того, постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 жовтня 1986 року №153/10-43 встановлено, що працівникам, безпосередньо зайнятим на роботах по усуненню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, премії, заохочення й винагороди нараховувати відповідно до діючих положень на збільшені, згідно пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року №524-156 тарифні ставки (відрядні розцінки) і посадові оклади.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висноків про те, що зі змісту спірної довідки вбачається, що розрахунок заробітної плати (грошового забезпечення) позивача проводився на підставі постанови Ради Міністрів УРСР від 10 червня 1986 року №207-7 та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210, тобто здійснений перерахунок ТзДВ "Лічмаш-прилад" відповідає вищезазначеним нормативно-правовим актам.
Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Водночас, суд акцентує увагу на тому, що відповідно до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В спірному випадку суд вважає, що відповідачем на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не надано суду жодних доказів, що відомості, які містяться в довідці про заробіток позивача, виданої ТзДВ "Лічмаш-прилад" від 01.11.2017, містять неправдиві або недостовірні дані.
Суд зазначає, що відповідач не надав суду письмових доказів, які б свідчили про незаконність цієї довідки.
Викладене також підтверджується правовими висновками Верховного Суду України, що містяться у постанові від 24.11.2015 (справа №539/3949/14-а) та постанові від 24.11.2015 (справа №539/339/15-а).
Резюмуючи викладене, та враховуючи те, що під час прийняття рішення від 14.11.2017 №409 щодо відмови позивачу в перерахунку та виплаті пенсії відповідно до довідки ТзДВ "Лічмаш-прилад" від 01.11.2017 №85/017, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування рішення та зобов"язання провести перерахунок пенсії обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При цьому, зважаючи на те, що спірне рішення є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до повноважень суду, встановлених частиною 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається судом протиправними і скасовується, суд вважає за необхідне згідно з частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог в частині вимог про скасування рішення Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 14 листопада 2017 року №409 та визнати його протиправним та скасувати.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Шевченка, 8, м. Лубни, Полтавська область, 37500, код ЄДРПОУ 37710525) про скасування незаконного рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 14 листопада 2017 року № 409 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії згідно довідки про заробітну плату від 01 листопада 2017 року, виданої Товариством з додатковою відповідальністю "Лічмаш-прилад".
Зобов'язати Лубенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області перерахувати та сплачувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до довідки від 01 листопада 2017 року №85/017 із заробітної плати 1865,11 крб за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за один повний календарний місяць з 01 липня 1986 року по 31 липня 1986 року, виданої Товариством з додатковою відповідальністю "Лічмаш-прилад" відповідно до підпункту 4 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №1210 від 23 листопада 2011 року, починаючи із 01 листопада 2017 року з урахуванням сплачених сум.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 16 січня 2018 року.
Суддя К.І. Клочко