про залишення позовної заяви без руху
15 січня 2018 року справа № 823/80/18
м. Черкаси
Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративного позову у справі № 823/80/18
за позовом ОСОБА_1
до ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області
про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії, прийнято ухвалу.
10.01.2018 ОСОБА_1, звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, просить:
- визнати дії ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області щодо відмови у нарахуванні заробітної плати та видачі довідки про оплату праці за роботу у населених пунктах зони відчуження Чорнобильської АЕС ОСОБА_1 протиправними;
- зобов'язати ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області нарахувати заробітну плату ОСОБА_1 за період роботи в зоні відчуження Чорнобильської АЕС 27.04.1986 до 29.04.1986 з урахуванням посадового окладу у подвійному розмірі у сумі 28,02 крб.; обрахувати 3 дні в п'ятикратному розмірі 70,05 крб.; одноразової виплати за отриману гранично допустиму дозу радіоактивного опромінення 50 мілізівертів у період з 27.04.1986 до 29.04.1986 у сумі 500 крб.; одноразової винагороди за переопромінення за 1986-1987 роки в 25 бер у сумі 1000 крб.; врахувати збережений заробіток в зоні відчуження у сумі 14,25 крб., без їх виплати, про що прийняти наказ, відповідно до якого видати довідку про оплату праці за роботу в населених пунктах зони відчуження Чорнобильська АЕС, встановленої для перерахунку пенсії форми, відповідно до якої заробітна плата складає 1612,32 крб.
Вивчивши позовну заяву, суддя зазначає, що вона не відповідає вимогам ст.160 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з такого.
Відповідно до п.5 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини та згідно ч.9 ст.160 КАС України у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Позивач зазначає: листом від 28.12.2017 №12/П-146 було відмовлено - надана формальна відповідь. Лист-відповідь - не є рішенням про відмову у перерахунку заробітної плати. Позивачем не надано рішення про нарахування чи перерахунок оплати праці або про відмову у такому перерахунку, що створює правові наслідки для позивача у сфері грошового забезпечення. Позивач надає позицію ВАСУ у справі №К/800/8603/17, натомість у позовних вимогах йдеться про одноразову винагороду у сумі 1000 крб., а у вказаній справі (ЄДРСР 68141969) - про право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження. Позивач просить: про що прийняти наказ, відповідно до якого видати довідку про оплату праці за роботу в населених пунктах зони відчуження Чорнобильська АЕС. Варто уточнити зміст позовних вимог у частині наказу, довідок, нарахування і виплат, у т.ч. без виплат з огляду на похідні і передчасні вимоги.
Згідно п.2 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти. У позовній заяві не зазначено ідентифікаційний номер, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти позивача.
КАС України встановлено (ч. 3 ст. 161), що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідчені копії, якщо інше не визначено КАС України. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч. 2 ст. 94 КАС України).
Постановою КМУ від 30.11.2011 №1242 (у редакції від 15.08.2016) затверджено Типову інструкцію з діловодства, де передбачено порядок видачі копій документів (далі - Інструкція). Зокрема, згідно п.76 визначено, що у разі підготовки документів для надання судовим органам можуть виготовлятися копії документів. Відмітка «копія» проставляється на лицьовому боці у верхньому правому кутку першого аркуша документа. Згідно п.77 Інструкції напис про засвідчення документа складається із слів «згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту документа «підпис». Орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення ЄСПЛ у справі Suominen проти Фінляндії, № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003).
Позивачем до позовної заяви додано копії документів, що не засвідчені у встановленому порядку, зокрема копії паспорту та посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, тобто доказів, що підтверджують адміністративно-процесуальну дієздатність позивача та належність до категорії осіб, звільнених від сплати судового збору.
Відповідно до ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У позовній заяві зазначено, що порушення права позивача відбулося 21.03.2013, з видачею довідки про заробітну плату № 113. Разом з тим, у позовній заяві не зазначено коли саме Позивач дізнався про порушення свого права.
Згідно ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
У рішенні Кечко проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «власності» в ч.1 ст.1 Протоколу Першого, має автономне значення, що не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права», і, таким чином, як «власність» в цілях наведеного положення. Питання, що потребує з'ясування: чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник право на матеріальний інтерес, захищений ст.1 цього Протоколу. При визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, що можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства та знаходять засоби для їх вирішення (рішення у справах Handyside проти Сполученого Королівства від 07.12.1976, James та інші проти Сполученого Королівства від 21.01.1986).
Актом державного чи іншого органу є юридична форма рішень - офіційний письмовий документ, що породжує наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів відносин. Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАСУ необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії. Правові акти індивідуальної дії - рішення, що є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію. Індивідуальні акти можуть бути оскаржені лише особами, безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені. Усі рішення суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Лист - відповідь від 28.12.2017 фіксує певні обставини та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій, не породжує певних правових наслідків, його висновки не мають обов'язкового характеру для позивача і не набуває статусу рішення в розумінні КАС України, внаслідок чого не може бути оскаржений в адміністративному суді у порядку адміністративного судочинства. Рішення про відмову у нарахуванні заробітної плати та видачі довідки про оплату праці за роботу у населених пунктах зони відчуження Чорнобильської АЕС позивачем не надано, так само і не розмежовано у часі пов'язаність довідки від 21.03.2013 із проведенням нарахування заробітної плати з обґрунтуванням конкретного періоду 27-29.04.1986.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.160, ст.161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
КАС України (п.11 ч.5 ст.160 КАС України) визначено, що у позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Позивачем не надано власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позовна заява не відповідає вимогам ст. 160 КАС України, що на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України є передумовою для залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 5, 8, 160, 168, 169, 241, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та не оскаржується.
Суддя Л.В.Трофімова