16 січня 2018 року справа № 804/5831/17
Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Чередниченко В.Є. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного Управління Держгеокадастру України у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року у справі №804/5831/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Держгеокадастру України у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії,-
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Держгеокадастру України у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю.
Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Згідно з частиною 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час подання апеляційної скарги - 29.11.2017 року) до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до адміністративного суду апеляційної інстанції скарги на рішення суду ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2017 року становив 1600 грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на час подання позову - 12.09.2017 року) передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою судовий збір справляється у сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, враховуючи те, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2017 року становив 1600 грн., судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру становив 640 грн. (1600 х 0,4) та в свою чергу судовий збір при поданні до адміністративного суду апеляційної інстанції скарги на оскаржуване рішення суду становить 704 грн. (640 грн. х 110%).
Однак, на підтвердження сплати судового збору заявником апеляційної скарги не надано суду документ, який підтверджує сплату судового збору у визначеному законом розмірі - 704 грн.
Для зарахування до державного бюджету надходжень зі сплати судового збору визначено наступні реквізити: Отримувач: УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра; КБКД 22030101; рахунок отримувача: 31217206781004; Код з ЄРДПОУ: 37989274; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ, МФО: 805012, призначення платежу: *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті). Судовий збір, за апеляційною скаргою (ПІБ особи чи назва організації, яка подає апеляційну скаргу), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Крім того, як вбачається з апеляційної скарги відповідач просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги, посилаючись при цьому на відсутність коштів для сплати судового збору.
Проте, зазначене клопотання не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Згідно з положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній з 15.12.2017 року) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Тобто, враховуючи положення статті 8 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній з 15.12.2017 року) суд позбавлений можливості відстрочити сплату судового збору суб'єкту владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відсутність фінансування суб'єкта владних повноважень не є тотожнім майновому стану сторони у справі, а отже не є підставою передбаченою законодавством України для відстрочення сплати судового збору.
Держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе відповідні зобов'язання щодо його сплати при зверненні до суду суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 15.12.2017 року, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час постановлення цієї ухвали) до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.
З огляду на вищевикладене, суд дає можливість заявнику апеляційної скарги у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати апеляційну скаргу оформлену у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, тобто надати документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі.
Керуючись статтями 169, 298 КАС України, суддя, -
Апеляційну скаргу Головного Управління Держгеокадастру України у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року у справі №804/5831/17 - залишити без руху та надати строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення вищезазначеного недоліку.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направити особі, яка подала апеляційну скаргу.
У випадку не усунення недоліку у вказаний строк апеляційна скарга повертається особі, яка її подала.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Суддя В.Є. Чередниченко