79018, м.Львів, вул.Чоловського,2;e-mail:inbox@adm.lv.court. gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
15 січня 2018 року справа № 813/4812/17
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом
Головного управління ДФС у Львівській області
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська дистрибюційна компанія»
про
стягнення податкового боргу в сумі 37115,81 грн.
Головне управління ДФС у Львівській області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що заборгованість відповідача перед бюджетом виникла внаслідок порушення вимог ПК України, є узгодженою і у встановлені законом строки не сплачена.
15.01.2017 року на адресу суду повернувся направлений відповідачу за адресою вказаною у позовній заяві поштовий конверт по причині незнайденого адресата. Згідно ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:
Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду копії:
- корінця податкової вимоги форми «Ю» № 1491-17 від 17.07.2017 року, згідно якої загальна сума податкового боргу відповідача за узгодженими податковими зобов'язаннями станом на 16.07.2017 року становить 13050,00 грн., у тому числі основний платіж - 9278,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 3772,00 грн., пеня - 0,00 грн.;
- податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 26.04.2017 року №0000481202, згідно якого відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 11315,00 грн.;
- податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 19.06.2017 року №0004651201, згідно якого відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 15600,00 грн.;
- податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 18.09.2017 року №0103771221, згідно якого відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 1926,00 грн.;
- податкового повідомлення-рішення форми «Ш» від 25.09.2017 року №0110441221, згідно якого відповідача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 1808,74 грн. за платежем - податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг);
- податкового повідомлення-рішення форми «Ш» від 25.09.2017 року №0110461221, згідно якого відповідача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 301,72 грн. за платежем - податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг);
- податкового повідомлення-рішення форми «Ш» від 25.09.2017 року №0110661225, згідно якого відповідача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 1883,24 грн. за платежем - податок прибуток приватних підприємств;
- податкового повідомлення-рішення форми «Ш» від 25.09.2017 року №0110641225, згідно якого відповідача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 1560,64 грн. за платежем - податок прибуток приватних підприємств;
- податкових декларацій з податку на додану вартість за 2016 рік;
- зворотного боку облікової картки платника податків;
- довідки про відкриті банківські рахунки в установах банків.
Докази, які б підтверджували, що згадана податкова вимога та податкові повідомлення-рішення оскаржувались, в справі відсутні, відповідно, визначені у них зобов'язання є узгодженими.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.
Згідно п.п. 14.1.156. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно п.п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 цього ж Кодексу, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим же Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний, крім іншого, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим же Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п.п. 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 цього ж Кодексу, органи державної податкової служби мають право, крім іншого, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно п. 54.1. ст. 54 цього ж Кодексу, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно п. 57.3. ст. 57 цього ж Кодексу, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно п. 59.1. ст. 59 цього ж Кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно п. 95.1. ст. 95 цього ж Кодексу, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.
Згідно п. 95.3. ст. 95 цього ж Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Судом враховуються аргументи зазначені позивачем, оскільки заборгованість відповідача, станом на дату розгляду справи, становить 37115,81 грн., що підтверджується вищевказаними доказами, а також довідкою Головного управління ДФС у Львівській області про податкову заборгованість відповідача станом на 27.11.2017 року, обліковується заборгованість за платежами - податок на додану вартість та податок на прибуток, така є узгодженою, а відтак підлягає стягненню. Докази про сплату відповідачем суми заборгованості що є предметом даного спору у справі відсутні.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем не переконують в обґрунтованості позовних вимог.
Таким чином, позовні вимоги Головного управління ДФС у Львівській області про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 37115,81 грн., підлягають задоволенню повністю.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 263, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська дистрибюційна компанія» (ЄДРПОУ 38853451, пр. Шевченка, 7/11, м. Львів) в користь Державного бюджету України податковий борг з рахунків у банках за платежами - податок на додану вартість та податок на прибуток приватних підприємств в сумі 37115,81 грн.
Згідно ст. 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно ст. 297 КАС України, Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду складено у повному обсязі 15.01.2018 року
Суддя Гавдик З.В.