10 січня 2018 року справа №805/3120/17-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М., за участю секретаря судового засідання - Чернявської К.Г., представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2, діючих за довіреностями, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «КДЗ» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року (суддя Христофоров А.Б.) у справі № 805/3120/17-а за позовом Приватного акціонерного товариства «КДЗ» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним наказу, -
06 вересня 2017 року, Приватне акціонерне товариство «КДЗ» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним наказу відповідача від 30 серпня 2017 року № 976 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «КДЗ» (а.с. 4-6).
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у справі №805/2457/17-а у задоволенні позовних вимог - відмовлено (а.с. 40-41).
Не погодившись із судовим рішенням, Приватне акціонерне товариство «КДЗ» подало апеляційну скаргу, в якій просило суд скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтуванні Товариством зазначено, що проведення перевірки податковим органом є протиправним, оскільки його взаємовідносини з контрагентами не підпадають під поняття контрольованих операцій в розумінні Податкового кодексу України (а.с. 43-44).
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні та просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, наголошувала на тому, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне залишити постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Приватне акціонерне товариство “КДЗ” (ЄДРПОУ 33604228), є юридична особа, місцезнаходження: вулиця Шмідта, будинок 3, місто Покровськ, Донецька область, 85300.
Наказом від 30 серпня 2017 року № 976 про проведення документальної позапланової перевірки на підставі вимог п. 20.1 ст.20, п. 39.4 ст. 39, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.2, пп. 78.1.15 п.78.1 ст. 78, п.82.2 ст. 82 Податкового кодексу України , призначено проведення документальної позапланової перевірки ПрАТ “КДЗ” з питань своєчасності складання та подання звіту про контрольовані операції для податкового контролю за 2013 рік починаючи з 5 вересня 2017 року тривалістю 5 робочих днів (а.с. 7).
Спірним питанням у справі, є правомірність винесення податковим органом спірного наказу про проведення перевірки.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом у межах та у спосіб, визначений чинним законодавством України, було правомірно сформовано спірний наказ від 30 серпня 2017 року № 976.
Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Як вбачається з п. 75.1.2 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Відповідно до пп. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.
Відтак, суд дійшов висновку, що у податковим органом у межах та у спосіб визначений чинним законодавством України правомірно сформовано спірний наказ.
При цьому, суд зазначає, що прийняття самого наказу не породжує для платника податку будь-яких зобов'язань, оскільки цим наказом не встановлюється факт порушень чинного законодавства.
Підпунктом 39.2.1.1 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України контрольованими операціями є: зокрема, господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - резидентами, які: зокрема, сплачують податок на прибуток підприємств та/або податок на додану вартість за іншою ставкою, ніж базова (основна), що встановлена відповідно до цього Кодексу, станом на початок податкового (звітного) року.
Матеріалами справи підтверджено, що ПАТ “КРВЗ” у 2012 та 2013 році застосовував пільги з податку на додану вартість - код пільги 14010394 - “За нульовою ставкою оподатковується операція з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту” (а.с.35-38).
Відповідно до пп. 39.2.1.4. п.39.2 ст.39 ПК України (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) господарські операції, передбачені у підпунктах 39.2.1.1 і 39.2.1.2 цієї статті, визнаються контрольованими за умови, що загальна сума таких операцій платника податків з кожним контрагентом дорівнює або перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість) за відповідний звітний календарний рік.
Крім того, про наявність здійснення господарської операції з придбання (продажу) товарі, (робіт, послуг) з пов'язаною особою - резидентом понад 50 млн. грн.. зазначено позивачем у позовній заяві та сторонами не оспорюється.
Суд вважає необґрунтованим посилання апелянта на те, що його операції з контрагентами не є контрольованими в розумінні Податкового кодексу України, оскільки спірним питанням даної справи є правомірність прийняття наказу на проведення перевірки, а не самі взаємовідносини позивача з контрагентами.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що податковим органом у межах та у спосіб визначений чинним законодавством України було правомірно сформовано Наказ від 30 серпня 2017 року № 976 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «КДЗ»
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити постанову суду першої інстанції без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись статтями 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «КДЗ» - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року по справі № 805/3120/17-а - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 10 січня 2018 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 15 січня 2018 року.
Колегія суддів Т.Г.Арабей
ОСОБА_3
ОСОБА_4