15 січня 2018 р. № 814/2302/17
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В., розглянувши в порядку письмового провадження справу
за позовом:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001
до відповідача:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54003
про:стягнення податкового боргу в сумі 17169,36 грн.,
Головне управління ДФС у Миколаївській області (надалі - Управління або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1 або відповідач) податкового боргу в сумі 11 663,63 грн. (відповідно до заяви від 22.11.2017).
В обґрунтування позову Управління вказало, що відповідач, в порушення норм Податкового кодексу України, не сплатив в установлені строки узгоджені суми податкових зобов'язань.
Ухвала про відкриття провадження у справі, що її суд направив відповідачу за адресою, яка, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є його місцем проживання, повернулася до суду без вручення з адресату з відміткою «Укрпошти» - «за закінченням встановленого строку зберігання».
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності фізичної особи-підприємця - учасника справи за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.
На підставі пункту 1 частини третьої, частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у письмовому провадженні.
Дослідивши письмові докази, суд
Податковим повідомленням-рішенням від 01.02.2017 № НОМЕР_1 (арк. спр. 12) до відповідача за порушення вимог Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» були застосовані штрафні санкції в сумі 5 595,96 грн.
Податковим повідомленням-рішенням від 01.02.2017 № НОМЕР_2 (арк. спр. 13) до відповідача за порушення вимог Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» були застосовані штрафні санкції в сумі 4 419,75 грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення відповідач отримав 20.02.2017, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. спр. 14).
Відповідно до поданої 09.02.2017 відповідачем податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік (арк. спр. 15-16), сума податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету самостійно платником за результатами звітного (податкового) року - 10 587,25 грн.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень, тому суд дійшов висновку, що ФОП ОСОБА_1 мав сплатити відповідні суми не пізніше 02.03.2017.
Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму грошового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларацій, крім випадків, встановлених цим Кодексом. З урахуванням підпункту 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, відповідач мав сплатити визначену ним у декларації суму не пізніше 19.02.2017.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого податкового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, є податковим боргом.
26.10.2016 ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області направила відповідачу податкову вимогу № 6957-17 із зазначенням суми податкового боргу - 5 852,09 грн. (арк. спр. 17).
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з інформацією, що була повідомлена позивачем (арк. спр. 7, 19, 24, 28), з урахуванням часткового погашення, сума податкового боргу за податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2016 рік складає 1 647,92 грн. (в тому числі пеня - 400 грн.).
Загальна сума податкового боргу ФОП ОСОБА_1 (за податковими повідомленнями-рішеннями та декларацією) - 11 663,63 грн.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податків - фізичної особи.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Керуючись статтями 9, 12, 19, 77, 205, 241-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54003, РНОКПП НОМЕР_3) задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54003, РНОКПП НОМЕР_3) податковий борг в сумі 11 663,63 грн.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Птичкіна