13 грудня 2017 р. справа № 804/5881/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чорної В.В., суддів Прудника С.В., Рябчук О.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАС.ТОРГ» до Державної фіскальної служби України, треті особи - Сільськогосподарський виробничий кооператив «Молочна Країна», Приватне акціонерне товариство «Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат» про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -
14 вересня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МАС.ТОРГ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить суд:
- скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 07.08.2017 р.;
- скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 29.08.2017 р.;
- скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 06.07.2017 р.;
- скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 30.08.2017 р.;
- зареєструвати податкову накладну № 2 від 19.06.2017 р.;
- зареєструвати податкову накладну № 4 від 19.07.2017 р.;
- зобов'язати відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом одного тижня з дня набрання законної сили судовим рішенням.
В обґрунтування позову, позивач зазначив, що оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних прийняті відповідачем з порушенням норм чинного законодавства та без наявності для цього передбачених законом підстав. Зокрема, позивач вказує, що на вимогу фіскального органу після зупинення реєстрації податкових накладних ним були надані усі належні документи, вичерпний перелік яких наведений у наказі Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017 р. «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та запропоновано Позивачу надати пояснення та/або копії документів». Проте, останні не були взяті контролюючим органом до уваги при прийнятті рішення про відмову в реєстрації подакових накладних. При цьому, фіскальний орган як на підставу для відмови у реєстрації податкових накладних вказав на подання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, без зазначення жодного обгрунтування такого рішення та посилання на конкретні порушення, допущені при поданні податкових накладних. Посилаючись на викладені обстаивни, позивач вважає, що оскаржувані рішення відповідача суперечать приписам чинного законодавства, та просить задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою суду від 31.10.2017 р. за даним позовом відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено її до судового розгляду.
В судове засідання 13.12.2017 року сторони, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, не з'явились.
Представником позивача за довіреністю ОСОБА_1 подано клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду (а.с. 180), участі свого представника в судовому засіданні не забезпечив, правом на подання заперечень проти позову не скористався. Більш того, відповідачем було проігноровано запит суду від 23.11.2017 р. про надання письмових пояснень по суті спору та доказів на підтвердження правомірності оскаржуваних рішень (а.с. 167), жодних пояснень та документів до суду не надано.
Третіми особами також подані клопотання про здійснення розгляду справи без участі їх представників.
За викладених обставин, враховуючи, що в судове засідання сторони не прибули, та за відсутності потреби у виклику свідків та проведенні судових експертиз, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, справу розглянуто без участі сторін в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «МАС.ТОРГ» (код ЄДРПОУ 41168067) зареєстровано 24.02.2017 року у встановленому законом порядку та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в тому числі як платник податку на додану вартість.
ТОВ «МАС.ТОРГ» складено та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) податкову накладну № 2 від 19.06.2017 р. (покупець - Сільськогосподарський виробничий кооператив «Молочна Країна») на загальну суму, що підлягає сплаті, з урахуванням податку на додану вартість - 380 400,00 грн. (а.с. 17).
Вказану податкову накладну доставлено до Державної фіскальної служби України 06.07.2017 р., документ прийнято, реєстрацію зупинено, що підтверджено квитанцією № 1 (а.с. 129).
Також, ТОВ «МАС.ТОРГ» було складено та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) податкову накладну № 4 від 19.07.2017 р. (покупець - Приватне акціонерне товариство «Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат») на загальну суму, що підлягає сплаті, з урахуванням податку на додану вартість - 1 341 090,24 грн. (а.с. 98).
Вказану податкову накладну доставлено до Державної фіскальної служби України 07.08.2017 р., документ прийнято, реєстрацію зупинено, що підтверджено квитанцією № 1 (а.с. 128).
Підставами для зупинення реєстрації вказаних податкових накладних вказано про виявлені помилки: ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017 р.
За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТЗЕД 2301. Підприємству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.
21.08.2017 року ТОВ «МАС.ТОРГ» подано до Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області пояснення та документи на підтвердження придбання та подальшої реалізації товару на адресу ПрАТ «Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат», а саме: договір поставки № 1407 від 14.07.2017 р., видаткову накладну № 9769 від 17.07.2017 р., товарно-транспортну накладну, декларацію виробника, експертний висновок, платіжні доручення, договір відповідального зберігання № 28 від 17.07.2017 р., договір купівлі-продажу № 17/07-01 від 17.07.2017 р., видаткову накладну № 1907-02 від 19.07.2017 р., товарно-транспортну накладну, платіжні доручення, що підтверджується листом вих. № 21/08-01 від 21.08.2017 р. з відміткою про реєстрацію його у податковому органі (а.с. 169-170).
Також, 21.08.2017 року ТОВ «МАС.ТОРГ» подано до Державної податкової інспекції у Соборному районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області пояснення та документи на підтвердження придбання та подальшої реалізації товару на адресу СВК «Молочна Країна», а саме: договір поставки № 217 П/КВ від 24.05.2017 р., договір суборенди № 18/2017 від 01.06.2017 р., договір надання послуг по виготовленню готової продукції № 20/2017 від 01.06.2017 р., акти прийому-передачі, видаткові накладні з 03.06.2017 р. по 17.06.2017 р., акти прийому-передачі продукції з 03.06.2017 р. по 23.06.2017 р., товарно-транспортні накладні з 03.06.2017 р. по 23.06.2017 р., декларацію виробника, видаткову накладну № 1905-02 від 23.06.2017 р., товарно-транспортну накладну № 1906-02 від 23.06.2017 р. (а.с. 172-173).
Комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення № 122680/41168067 від 29.08.2017 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 19.07.2017 р., що підтверджено квитанцією № 1 від 29.08.2017 р., а також рішення № 122648/41168067 від 29.08.2017 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 19.06.2017 р., що підтверджено квитанцією № 1 від 29.08.2017 р. (а.с. 130, 131).
Не погодившись із зазначеними рішеннями відповідача, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.
Встановивши обставини справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
При цьому слід зазначити, що до прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 р., реєстрація полаткових накладних не мала обмежень (була автоматичною).
Даним законом запроваджено, зокрема, механізм зупинення реєстрації полаткової накладної, який регламентований п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України.
Так, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у поядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої полаткової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, встановлених відповідно до п. 74.2 ст. 74 цього Кодексу.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до п. 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В системному зв'язку з наведеною нормою знаходяться положення п. 201.16 ст. 201 ПК України, відповідно до яких, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному КМУ, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації відповідно до п. 74.2 ст. 74 цього Кодексу.
Тобто, законодавцем чітко визначені умови зупинення реєстрації податкових накладних:
- відповідність ПН/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, при цьому, має бути встановлена наявність сукупності ризикових умов;
- встановлені ступені ризиків повинні бути достатніми для зупинення реєстрації ПН/розрахунку коригування.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатні для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 р. (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Аналогічні приписи наведені у пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, згідно якого, як вже зазначалося вище, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017 р. (далі - Критерії оцінки ступня ризиків).
Згідно пункту 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків (в редакції, чинній на час прийняття відповідачем оскаржуваних рішень), моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснювався ДФС за двома критеріями:
1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/ розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.
Таким чином, фіскальний орган зобов'язаний був у Квитанції № 1 зазначити конкретний критерій (один з двох), визначений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків станом на час прийняття рішення про зупинення.
Натомість, у квитанціях про зупинення реєстрації ПН № 1 від 06.07.2017 р., від 07.08.2017 р. зазначено такий критерій, як «невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД 2301» та «невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД 0203», відповідно (а.с. 128, 129), що не відповідає жодному з критеріїв, наведених у переліку в пункті 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків.
Цією ж квитанцією платнику податків було запропоновано «надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК» (без посилання на перелік конкретних документів, надання яких було б достатнім для прийняття рішення про реєстрацію ПН, в розумінні податкового органу).
Письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» пп. 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до пп. 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.
Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Згідно абз. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» № 190 від 29.03.2017 р. (далі - Постанова №190), комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до п. «в» пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.
Абзацом 2 Постанови № 190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;
ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту “в” підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу ;
надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
Таким чином, рішення Комісії повинно містити конкретну підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку: або «надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування», або «надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування», тобто, у рішеннях мають бути наведені обґрунтовані причини відмови в реєстрації податкової накладної та має бути зазначено, що саме стало підставою для винесення такого рішення, зокрема, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та/або яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Проте, з отриманих позивачем квитанцій № 1 від 29.08.2017 р. не вбачається підстав для відмови Комісією ДФС в реєстрації податкової накладної № 2 від 19.06.2017 р. за рішенням № 122648/41168067 від 29.08.2017 р. та податкової накладної № 4 від 19.07.2017 р. за рішенням № 122680/41168067 від 29.08.2017 р. (а.с. 171, 174).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи при цьому, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку, відповідачем не було надано до суду обґрунтованих пояснень щодо підстав для винесення оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних (які саме документи складені з порушенням законодавства та/або яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної), а також на вимогу суду не були надані копії оскаржуваних рішень, з яких вбачались би ці підстави - тобто, відповідачем не надано доказів правомірності прийнятих рішень.
При цьому, факт надання відповідачу первинних документів (за переліком, наведеним у супровідному листі позивача) після зупинення реєстрації податкових накладних у ЄРПН, які свідчать про проведення позивачем господарських операцій, підтверджений матеріалами справи.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування рішень Державної фіскальної служби України № 122680/41168067 від 29.08.2017 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 19.07.2017 р., а також № 122648/41168067 від 29.08.2017 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 19.06.2017 р.
При задовленні позовних вимог в цій частині, суд зауважує, що з тексту позовної заяви та із сформульованих позовних вимог вбачається помилкове зазначення позивачем дати оскаржуваного рішення Державної фіскальної служби України № 122648/41168067 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 19.06.2017 р., а саме - 30.08.2017 р., замість 29.08.2017 р.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача зареєструвати податкові накладні № 2 від 19.06.2017, № 4 від 19.07.2017 в ЄРПН, суд виходить з наступного.
Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до абз. 3 п. 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду «Про судове рішення в адміністративній справі» № 7 від 20.05.2013 р., суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.
При цьому, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Проте, як зазначав в своїх рішеннях Верховний Суд України (від 16.09.2015 року у справі № 21-1465а15, від 02.02.2016 року у справі № 804/14800/14), спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Відповідно до приписів пп. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Тобто, у першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється самою Комісією ДФС; у другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.
Таким чином, нормами Податкового кодексу України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, що є підставою для її реєстрації.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997 р. Конвенція набула чинності для України 11.09.1997 року.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (заява №28924/04) констатував: « 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обовязків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».
В даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладу № 2 від 19.06.2017 р. та № 4 від 19.07.2017 р. є дотриманням судом гарантій позивача на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
У звязку з викладеним, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог також і в частині зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні № 2 від 19.06.2017 р. та № 4 від 19.07.2017 р.
Щодо решти заявлених позовних вимог, зокрема, про скасування рішень Комісії Державної фіскальної служби України від 07.08.2017 р. та від 06.07.2017 р., які стосуються зупинення реєстрації податкових накладних, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем приймалося тільки два рішення: № 122680/41168067 від 29.08.2017 р. та № 122648/41168067 від 29.08.2017 р., що зачіпають права позивача.
Водночас, отримані позивачем квитанції № 1 від 07.08.2017 р. та № 1 від 06.07.2017 р., якими його повідомлено про зупинення реєстрації податкових накладних, не є рішеннями, що породжують юридичні наслідки, а тому не можуть бути оскаржені до суду, оскільки судовому захисту підлягає лише право особи, яке порушено у конкретних правовідносинах. Підставою для звернення особи до суду з позовом щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльності будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб є наявність у позивача переконання в порушенні його прав або свобод чи в існуванні перешкод у здійсненні цих прав.
Оскаржувані рішення відповідача про зупинення реєстрації податкових накладних не є самостійним предметом оскарження, оскільки без подальшого прийняття рішень Комісії про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН не мали для позивача негативних наслідків.
Водночас, належним способом захисту у спірних правовідносинах є скасування оскаржуваних рішень відповідача про відмову в реєстрації податкових накладних та, відповідно, зобов'язання відповідача вчинити таку реєстрацію. В цій частині позовні вимоги задоволені судом. В решті ж вимог, зокрема, про скасування рішення відповідача про зупинення реєстрації податкових накладних від 07.08.2017 р. та 06.07.2017 р., позовна заява задоволенню не підлягає.
Так само, суд не вбачає підстав для застосування заходів судового контролю, про що просить позивач.
Так, відповідно до статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, встановлення судового контролю є правом, а не обов'язком суду, яке має використовуватися за наявності достатніх підстав вважати, що відповідач буде перешкоджати виконанню судового рішення після набрання ним законної сили.
В даному випадку, такі підстави у суду відсутні.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд викхдить з того, що, відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адмністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений ТОВ «МАС.ТОРГ» згідно платіжного доручення № 159 від 18.10.2017 р. (а.с. 150) - пропорційно задоволеним позовним вимогам (із 4-х задоволених позовних вимог немайнового характеру на суму 6 400 грн.).
На підставі викладеного, керуючись ч. 6 ст. 128, ст.ст. 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МАС.ТОРГ» - задовольнити частково.
Скасувати рішення Державної фіскальної служби України № 122648/41168067 від 29.08.2017 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 19.06.2017 р.
Скасувати рішення Державної фіскальної служби України № 122680/41168067 від 29.08.2017 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 19.07.2017 р.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 19.06.2017 р. та податкову накладну № 4 від 19.07.2017 р., подані Товариством з обмеженою відповідальністю «МАС.ТОРГ».
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАС.ТОРГ» (код ЄДРПОУ 41168067) сплачений згідно платіжного доручення № 159 від 18.10.2017 р. судовий збір в сумі 6 400 грн. (шість тисяч чотириста гривень).
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя Суддя Суддя ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4