Справа № 596/1784/17Головуючий у 1-й інстанції Цвинтарна Т.М.
Провадження № 33/789/24/18 Доповідач - Лекан І.Є.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
12 січня 2018 р. Суддя апеляційного суду Тернопільської області Лекан І.Є. за участю апелянта ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Гусятинського районного суду від 19 грудня 2017 року,-
Постановою Гусятиського районного суду від 19 грудня 2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 320 гривень.
Згідно з постановою суду, ОСОБА_1 17 жовтня 2017 року близько 18 год. 00 хв. в селищі Гусятин по вул. Б.Лепкого керував автомобілем марки "Фольцваген Гольф", д.н.з НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції скасувати, провадження по справі закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Посилається на те, що його притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, оскільки суд неповно та необ'єктивно розглянув адміністративну справу, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Вважає, що поліцейськими порушено вимоги щодо направлення його на проведення медичного огляду, при оформленні протоколу та відібранні пояснень у свідків.
Зазначає, що працівники поліції не пропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння на місці події, вказує на різницю в часі між складанням щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та акту медичного огляду, у якому не вказано ознак перебування його у стані алкогольного сп'яніння.
Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення працівниками поліції на місці не складався, що суперечить вимогам чинного законодавства, крім того, йому не вручено копію протоколу.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши апелянта ОСОБА_1, який підтримав подану апеляцію, просить її задовольнити, приходжу до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення з таких підстав.
Доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена належним чином розглянутими, оціненими та викладеними у постанові суду доказами.
Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 17 жовтня 2017 року серії АП2 №542290 інспектором СРПП Гусятинського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_7 зафіксовано факт керування близько 18 год. 00 хв. по вулиці Б.Лепкого в м.Гусятин водієм ОСОБА_1 транспортним засобом марки "Фольцваген Гольф 4", номерний знак НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння: порушення мови, запах з порожнини рота, поводив себе агресивно та факт його відмови від проходження у встановленому законом порядку огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння в присутності свідків.
Протокол сумніву не викликає, оскільки складений відповідно до вимог ст.ст. 254, 256 КУпАП, тому є належним доказом по справі.
Факт відмови ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп'яніння підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які в письмових поясненнях та в суді першої інстанції вказали, що 17.10.2017 року близько 18 год. 20 хв., перебуваючи на чергуванні у Гусятинській ЦКРЛ, були свідками того, як водій ОСОБА_1 відмовся пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, а також відмовся від підпису у протоколі про адміністративне правопорушення.
Факт відмови ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп'яніння підтверджується і наявними у матеріалах справи: актом медичного огляду №253 від 17.10.2017 року, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.10.2017 року та відеозаписом відмови правопорушника від огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння в Гусятинській ЦРКЛ від 17.10.2017 року.
Відповідно до пункту п.2.5. Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Суть даної норми закону полягає в тому, що якщо водій ухиляється від огляду на стан сп'яніння, його дії та ознаки сп'яніння фіксують в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Даних вимог правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи апелянта про порушення працівниками поліції процедури оформлення протоколу про адміністративне правопорушення є необґрунтованими.
Так, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року, не передбачено імперативної вимоги щодо місця складання протоколу, а відповідно до п.6 розділу IX вказаної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
При цьому, твердження апелянта про те, що показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не є належними доказами у справі, оскільки вони не були присутніми на місці зупинки водія, не заслуговують на увагу, так як вказані свідки запрошені працівниками поліції безпосередньо в медичному закладі для підтвердження факту відмови водієм від проходження огляду на стан сп'яніння, відповідно до вимог п.6 розділу IX вищевказаної Інструкції.
Щодо твердження апелянта про відмову працівників лікарні у наданні йому документів та ліцензії на апарат "Алконт" є безпідставними та жодними доказами у справі не підтверджені.
Поясненнями свідка ОСОБА_3 спростовуються твердження ОСОБА_1 про те, що протокол про адміністративне правопорушення щодо нього складався працівником поліції в автомобілі по дорозі з місця події в лікарню, оскільки свідок вказала, що протокол про адміністративне правопорушення складався у її присутності, який вона прочитала та підписала в приміщенні лікарні.
Крім цього, посилання апелянта на порушення поліцейськими процедури проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, а саме відсутності пропозиції проведення огляду на місці події є необґрунтованими з наступного огляду.
З пояснень свідка ОСОБА_7 який є працівником поліції вбачається, що 17.10.2017 року близько 18 год. він з ОСОБА_5, перебували на патрулюванні в селищі Гусятин, проїжджали по вулиці Б.Лепкого, неподалік автостанції та бачили скупчення людей, а на проїжджій частині дороги стояв автомобіль "Фольцваген Гольф" із увімкнутим аварійним світлом, а за ним - маршрутний автобус.
Водій автобуса ОСОБА_6 вказав, що виїхавши з автостанції в сторону центру, автомобіль марки "Фольцваген Гольф", який рухався в попутному напрямку обігнав його автобус і різко перед автобусом зупинився. З вказаного автомобіля вийшов ОСОБА_1 та підійшовши до дверей водія автобуса, через водійське вікно, розпочав з ним сварку з нецензурною лайкою. Водій ОСОБА_6 зазначив, що від ОСОБА_1 було чути запах алкоголю з ротової порожнини, він був агресивний, в нього була нестійка хода. З автобуса вийшли пасажири, щоб заспокоїти ОСОБА_1, при цьому, завадили йому сісти за кермо свого автомобіля і покинути місце події.
Свідок ОСОБА_7 вказав, що на місце події вони, як поліцейські, прибули в момент, коли пасажири утримували ОСОБА_1 та щоб розібратись у ситуації запропонували йому проїхати з ними до Гусятинської ЦРКЛ для огляду на стан алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_1 погодився.
Досліджені судом обставини підтверджуються і відеозаписом з відеореєстратора, яким був оснащений маршрутний автобус та вказують на те, що ОСОБА_1 керував автомобілем марки "Фольцваген Гольф", д.н.з НОМЕР_1 і, вчинив на проїжджій частині дороги конфліктну ситуацію, під час якої поводив себе агресивно, від нього було чути алкоголем, однак на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння - відмовився.
В матеріалах адміністративної справи, будь-які дані про те, що дії працівників поліції визнано неправомірними - відсутні, а посилання апелянта на досудове розслідування кримінального провадження, передбаченого ч.2 ст.365 КК України, відкритого за його заявою, стосується інших дій та обставин, як вказує апелянт, незаконного його затримання сторонніми особами.
Крім того, твердження ОСОБА_1 на порушення його права на захист при розгляді справи в суді та те, що йому не було вручено копію протоколу, теж є необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи відсутні його заяви про залучення захисника, а копію протоколу про адміністративне правопорушення від 17.10.2017 року, з яким він відмовився ознайомлюватися та підписувати, як ствердив апелянт в суді апеляційної інстанції, отримав поштовою кореспонденцією.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.33-34 КУпАП, з врахуванням його особи, характеру вчиненого правопорушення, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстав для скасування постанови суду та її закриття - немає.
На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Гусятинського районного суду від 19 грудня 2017 року щодо нього- без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя - підпис
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області І.Є. Лекан