ЄУН193/1595/16-ц
Провадження №4-с/193/1/18
11 січня 2018 року сел. Софіївка
Суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області Кащук Д.А., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії і рішення начальника Софіївського РВ ДВС ГТУ юстиції у Дніпропетровській області, визнання незаконною та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження та про розшук майна боржника, -
10.01.2018 року скаржник в особі представника за довіреністю ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеною скаргою на дії і рішення начальника Софіївського РВ ДВС ГТУ юстиції у Дніпропетровській області, визнання незаконною та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження та про розшук майна боржника, яка згідно автоматизованого розподілу справа передана до розгляду судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області Кащук Д.А..
В той же час, судом вбачається, що аналогічна скарга ОСОБА_1 в особі його представника за довіреністю ОСОБА_2 на дії і рішення начальника Софіївського РВ ДВС ГТУ юстиції у Дніпропетровській області вже надходила на розгляд Софіївського районного суду 26.09.2017 року з того ж предмету та з тих же підстав.
Ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 29.09.2017 року залишено без розгляду скаргу представника ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1 на дії і рішення начальника відділу Софіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3. Судом було встановлено, що звернувшись із скаргою 26 вересня 2017 року, представник скаржника пропустив строк на оскарження рішень та дій начальника ВДВС, крім того не просив такий строк поновити, а тому скарга підлягала залишенню без розгляду, з одночасним роз'ясненням скаржнику його права , що він не позбавлений права повторно звернутись до суду з такою скаргою, заявивши клопотання про поновлення строку на оскарження та навівши відповідні докази, які б свідчили про поважність причин пропуску.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду представник скаржника ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою до апеляційного суду Дніпропетровської області, яка отримана апеляційною інстанцією 07.11.2017 року.
Крім того, представник скаржника ОСОБА_2П зловживаючи своїми процесуальними правами та нормами моралі, не дочекавшись перегляду ухвали суду в апеляційній інстанції, звернувся із заявою до Генерального прокурора України та прокуратури Дніпропетровської області про вчинення кримінального правопорушення головуючим суддею Кащук Д.А. у даній справі за ст.375 ч.1 КК України - постановлення суддею завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови, надаючи при цьому недостовірну інформацію, компрометуючи та здійснюючи моральний та психологічний тиск на суддю, перекручуючи факти та обставини справи, посилаючись на певну зацікавленість головуючого судді у даній справі. 14.11.2017 року на адресу Софіївського районного суду за вх.№44/25/17 надійшло повідомлення від ОСОБА_2 про направлення вищевказаної заяви про кримінальне правопорушення за ст.375 ч.1 КК України Генеральному прокурору України.
Судом також враховується, що ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 07.12.2017 року відмовлено представнику скаржника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у відкритті апеляційного провадження на ухвалу Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2017 року про залишення без розгляду скарги ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник ОСОБА_2, на дії і рішення начальника відділу Софіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3, роз'яснено скаржнику, що ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Знов ж таки, представник скаржника ОСОБА_2П зловживаючи своїми процесуальними правами, правом касаційного оскарження вищевказаної ухвали апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження в порушення вимог цивільного процесуального законодавства не скористався, а повторно подав 10.01.2018 року аналогічну скаргу ОСОБА_1 в особі його представника за довіреністю ОСОБА_2 на дії і рішення начальника Софіївського РВ ДВС ГТУ юстиції у Дніпропетровській області на розгляд Софіївського районного суду з того ж предмету та з тих же підстав.
Із змісту п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України вбачається, що суддя не може брати участі в розгляді цивільної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або обєктивності судді.
Згідно зі ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобовязані заявити самовідвід.
На підставах, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у справі. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Ч. 9 ст. 40 ЦПК України передбачено, що питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Відповідно до ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленомустаттею 33цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід визначити субєктивний та обєктивний аспект, та їх розмежовувати, при цьому субєктивною складовою, як видно з рішення ЄСПЛ у справі «Хаушильд проти Данії», можуть бути докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи, а суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного, що можливо при встановлені наявності певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. Об'єктивний же аспект, як видно з рішення ЄСПЛ у справі «Фей проти Австрії» полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що право особи забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди мають у демократичному суспільстві та яка повинна апріорно існувати в учасників процесу.
На думку суду той факт, що представник скаржника ОСОБА_2 об'єктивно створює певний моральний та психологічний тиск на суддю такими діями, порушує процесуальне законодавство в частині оскарження судових рішень, суд вважає, що це може викликати обґрунтовані та законні сумніви у сторін справи щодо об'єктивності та безсторонності судді Кащука Д.А. під час розгляду цієї скарги, що в свою чергу може змусити сумніватися у неупередженості судді незалежно від його поведінки та прийнятих рішень.
Відповідно до практики ЄСПЛ (рішення від 09.11.06. у справі «Білуга проти України», від 28.10.98. у справі «Ветштан проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Враховуючи вищевикладене та з метою запобігання сумнівів у об'єктивності та неупередженості головуючого судді Кащука Д.А. в результаті справи, вважаю за необхідне задовольнити заяву про самовідвід по даній справі.
Інститут відводу має важливе значення для реалізації демократичних принципів цивільного процесу, сприяє ефективному розгляду справи і забезпечує правильне вирішення спору.
Норма про відвід гарантує неупередженість у здійсненні правосуддя, запобігає можливості скасування рішень за мотивами незаконності складу суду, заінтересованості певних суб'єктів, що з'ясувалися під час перевірки справи вищестоящими інстанціями.
Заявлений самовідвід суддею Кашук Д.А. на подальшу його участь у розгляді справи з заявлених підстав узгоджується з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.
У зв'язку із викладеним, зважаючи на те, що суддя в даному випадку не може бути об'єктивним та неупередженим зважаючи на вчинений представником скаржника ОСОБА_2 моральний та психологічний тиск шляхом подачі до правоохоронних органів безпідставної заяви про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.375 ч.1 КК України, на грунті чого у сідді до представника скаржника ОСОБА_2 виникли неприязні стосунки, суддя вважає за необхідне задовольнити заяву про самовідвід.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 36, 37, 38 ЦПК України, суд, -
Задовольнити самовідвід судді Кащука Д.А. у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 в особі представника за довіреністю ОСОБА_2 на дії і рішення начальника Софіївського РВ ДВС ГТУ юстиції у Дніпропетровській області, визнання незаконною та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження та про розшук майна боржника .
Справу передати до канцелярії Софіївського районного суду Дніпропетровської області для повторного автоматизованого розподілу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.А.Кащук