Справа № 192/604/17
Провадження № 1-кп/192/23/18
11.01.2018 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Солоне об'єднані кримінальні провадження №12017040570000137, № 12017040570000404, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 лютого 2017 року та 15 червня 2017 року відповідно, відносно
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Жданово Солонянського району Дніпропетровської області, зареєстрований та мешкає в АДРЕСА_1 , одруженого, має на утриманні малолітню дитину, не працює, має середню освіту, раніше судимий: 24 квітня 2017 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.185 КК України до 180 годин громадських робіт;
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.185 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 19 лютого 2017 року приблизно о 14 годині 00 хвилин, знаходячись за місцем свого постійного мешкання на території домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , де керуючись раптово виниклими злочинним умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, з корисливих спонукань та з метою особистої наживи, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, шляхом вільного доступу з господарської будівлі вказаного домоволодіння, таємно викрав бензиновий тример марки «ДБТ-4500, вартістю 2 030 гривень 65 копійок, який належить ОСОБА_5 , після чого з викраденим з місця скоєння злочину зник. Своїми діями ОСОБА_3 спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 2 030 гривень 65 копійок.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_3 20 лютого 2017 року приблизно о 19 годині 30 хвилин, знаходячись за місцем свого постійного мешкання на території домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , де керуючись раптово виниклими злочинним умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, з корисливих спонукань та з метою особистої наживи, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, шляхом вільного доступу з господарської будівлі вказаного домоволодіння, таємно повторно здійснив крадіжку електродрелі марки «Ритм», вартістю 280 гривень 12 копійок, яка знаходилася в приміщенні господарської побудови, та яка належить ОСОБА_6 , після чого з місця скоєння злочину з викраденим зник. Своїми діями ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 280 гривень 13 копійок.
В судовому засіданні обвинуваченому роз'яснювалося право на захист, однак від допомоги захисника (адвоката) він відмовився, оскільки може захистити себе самостійно.
ОСОБА_3 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю та своїми показаннями підтвердив вказані обставини скоєних ним злочинів. В судовому засіданні пояснив, що 19 лютого 2017 року приблизно о 14 годині 00 хвилин, знаходячись в АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , шляхом вільного доступу з господарської будівлі вказаного домоволодіння, викрав бензиновий тример марки «ДБТ-4500, який належить ОСОБА_5 , після чого з викраденим з місця скоєння злочину зник, а згодом продав невідомому чоловіку за 650 гривень. Викрадене майно він повернув потерпілій, яка є його сестрою.
Потім 20 лютого 2017 року приблизно о 19 годині 30 хвилин, знаходячись на території домоволодіння АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , маючи доступ до господарських побудов, шляхом вільного доступу, він таємно здійснив крадіжку електродрелі марки «Ритм», яка знаходилася в приміщенні господарської побудови, та яка належить ОСОБА_6 , після чого з місця скоєння злочину з викраденим зник, а майно продав ОСОБА_7 Викрадене майно він повернув потерпілому, який є його дядьком. Свою вину визнав повністю, каявся у скоєному.
Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності (а.с.59,60).
Враховуючи те, що прокурор та обвинувачений не оспорюють всі обставини кримінального провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України, ухвалив проводити судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів.
Крім того це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Суд, оцінивши показання ОСОБА_3 в сукупності з відомостями про предмет злочинів і про обстановку їх виявлення, прийшов до переконання в істинності встановлених вище обставин, визнаних обвинуваченим добровільно, значення змісту яких вони правильно розуміють, що згідно зі ст. 18, ч. 2 ст. 95 КПК України виключає будь-які сумніви у свободі самовикриття.
Вина обвинуваченого в скоєнні ним кримінальних правопорушень в судовому засіданні доказана повністю.
Дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), а також за ч.2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше судимий 24 квітня 2017 року за вчинення корисливого злочину, покарання за яке у виді громадських робіт відбув у повному обсязі та знятий з обліку в Солонянському районному відділі з питань пробації (а.с.75), за місцем мешкання характеризується добре (а.с.73), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с.74), має на утриманні малолітню дитину (а.с.77), а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 - є щире каяття.
Обставинами, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, обвинуваченого ОСОБА_3 - судом не встановлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.
На підставі наведеного суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строкв межах санкцій ч.ч. 1, 2 ст. 185 КК України вважаючи, що дане покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення, а також попередження вчинення ним нових злочинів.
При цьому призначаючи основне покарання за сукупністю злочинів, суд у відповідність до ч. 1 ст. 70 КК України, вважає, що слід застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністією є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акту амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
07 вересня 2017 року набув законної сили Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року. Відповідно до пункту «в» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2016 році» звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 є батьком малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав не позбавлявся, актовий запис про смерть дитини -відсутній, а тому суд вважає що обвинуваченого слід звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 373, 374 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_3 винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
Визнати ОСОБА_3 винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
Звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного та додаткового покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2016 році».
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Солонянський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та направити потерпілим.
Головуючий: суддя ОСОБА_1