Справа 206/6225/17
Провадження 2/206/203/18
"10" січня 2018 р. Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Кушнірчука Р.О.,
при секретареві Соловйовій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
за участю:
представників позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4,
представника відповідача ОСОБА_5,
20 листопада 2017 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача - ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 7500 гривень, щомісячно на її користь до досягнення дитиною повноліття. У позовній заяві позивач посилається на те, що 18 червня 2010 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем. Від шлюбу у них народилась донька - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач займається вихованням дитини, але позбавлена можливості самостійно належним чином утримувати дитину, оскільки щомісячні витрати складають 13000 гривень, що стало причиною звернення до суду з вказаним позовом.
В судовому засіданні позивач та її представники позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позову в повному обсязі, оскільки зазначені витрати на дитину в сумі 13000 гривень нічим не підтверджені, а відповідач має нерегулярний дохід та отримує офіційну заробітну плату у розмірі 1500 гривень щомісячно. Крім того, відповідачем добровільно 03.09.2017 та 17.10.2017 було перераховано позивачу грошові кошти на утримання дитини у розмірі 6300 гривень та 5000 гривень відповідно (а.с.19-25).
Вислухавши пояснень сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 18 червня 2010 року між сторонамибуло зареєстровано шлюб (а.с.6).
Від шлюбу у сторін народилась донька - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.7).
Згідно довідки Голови територіальної ради ж.м. Чаплі та акту обстеження умов проживання, позивач разом із дитиною проживають фактично без реєстрації за адресою м. Дніпро, Житня, будинок 36 (а.с.8,9).
Згідно ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дітей до повноліття.
Відповідно ч. 3 ст. 181 Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
В силу ч.ч. 1, 2 ст. 184 Сімейного Кодексу України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
При визначені розміру аліментів, що підлягають стягненню з відповідача, відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України , суд повинен врахувати: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.
Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, суд приймає до уваги вимоги ст.ст. 180, 182, 184 СК України та дійсні обставини справи, зокрема: матеріальне становище відповідача, який являється працездатною особою, офіційно працює в ТОВ «Експертно технічний центр» на посаді комерційного директора, має регулярний дохід, на утриманні інших дітей та непрацездатних осіб не має, а також основні потреби дитини у харчуванні та забезпеченні її одягом, вихованні і навчанні.
Визначаючи саме такий розмір аліментів, суд враховує ту обставину, що обов'язок утримання дітей покладається в рівній мірі на обох батьків.
Та обставина, що позивач на даний час перебуває у стані пошуку роботи, не виправдовує обґрунтованості стягнення аліментів з відповідача саме у заявленому нею розмірі, але враховуючи реальну можливість відповідача у їх сплаті, а також фактичні обставини справи, суд вважає необхідним стягнути з відповідача аліменти на утримання доньки у розмірі 1000 гривень щомісячно з подальшою індексацією відповідно до закону, оскільки саме такий розмір аліментів на думку суду, забезпечить задоволення першочергових потреб дитини та буде відповідати вимогам ч. 2 ст. 182 СК України та покладеному Законом обов'язку на утримання дітей в рівній мірі на обох батьків.
З доводами позивача про необхідність стягнення аліментів саме в сумі 7500 гривень, суд не може погодитись, оскільки додаткові витрати на дитину, які позивач зазначає в обґрунтування свого позову, не були доведені в судовому засіданні належними доказами, в розумінні ст. 81 ЦПК України та можуть бути заявлені позивачем у майбутньому окремим позовом про стягнення додаткових витрат на утримання дитини у разі їх належного підтвердження.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд роз'яснював позивачу його права та обов'язки, попереджав про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій, а тому розглядаючи позов в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, як того вимагає ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог у заявлений позивачем спосіб.
Питання судових витрат суд вирішує на підставі ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 10 - 13, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 (фактично проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 1000,00 гривень щомісячно з подальшою індексацією відповідно до закону,починаючи з 20 листопада 2017 року та до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 гривень.
У частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць рішення підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 11 січня 2018 року.
Головуючий суддя: Р.О. Кушнірчук