Справа № 206/6833/17
Провадження № 3/206/108/18
09 січня 2018 року суддя Самарського районного суду міста Дніпропетровська Маштак К.С. в залі суду в м. Дніпро, розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
13.12.2017 о 00 год. 50 хвилин в м. Дніпро по вул. Керамічна, біля буд. 11, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
26.12.2017 ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Від адвоката ОСОБА_2 надійшло клопотання з проханням надати матеріали справи для ознайомлення та перенести розгляд справи на іншу дату у зв'язку з тим, що договір про надання правової допомоги укладено 25.12.2017. Розгляд справи було відкладено на 09.01.2018 року.
09.01.2018 ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Від адвоката ОСОБА_2 надійшло клопотання про закриття провадження, в якому вона просила закрити провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Тому, на підставі ст. 268 КУпАП, суддя вирішив розглядати справу без участі ОСОБА_1, оскільки він був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Крім того, оголошення про розгляд справ містяться на офіційному веб-сайті судової влади, що дає особі можливість дізнатися про стан судового провадження.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться 26.12.2017 року, не вжив заходів для явки до суду, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП та уникнення адміністративної відповідальності.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Тим більше, стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
З приводу зауважень захисника ОСОБА_2 викладених в клопотанні про закриття провадження, що в протоколі не вірно вказано місце проживання ОСОБА_1, то це не є ані порушенням процесуальних норм права, ані порушенням матеріальних норм права, тому що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем вчинення правопорушення, відповідно до ст. 276 КУпАП., і те що працівники патрульної поліції не вірно вказали місце проживання ОСОБА_1 ніяким чином не стосується даної справи. Крім того, дані обставини були вказані інспектором зі слів ОСОБА_1, а також є результатом перекладу з української мови на російську назви вулиці «Мальовнича» - «Живописна». Однак інші анкетні відомості ОСОБА_1 вказані вірно, тому у суду не виникають сумніви щодо складання протоколу саме відносно ОСОБА_1
Що стосується доводів адвоката з приводу того, що прилад Драгер Alcotect 6820 не міститься в переліку технічним засобом, суд відноситься до них критично, оскільки особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, а саме ОСОБА_1 погодився з результатами огляду на стан сп'яніння, жодних заперечень не надав та скаргу на дії працівників поліції на час розгляду справи не подавав, що підтверджується письмовими поясненнями свідків та протоколом про адміністративне правопорушення серія БР № 196210, а також особистими підписами в присутності двох свідків самого ОСОБА_1, як в роздруківці тестування на алкоголь, так і в самому акті огляду.
Крім того, ОСОБА_1 мав право та можливість у разі незгоди з результатами спеціального технічного засобу, в даному випадку «Драгер», вимагати проходження огляду у медичному закладі про що повідомити поліцейських або з власної ініціативи протягом 2 годин після його зупинки. Однак, жодних вказаних дій останній не вчинив.
Згідно п. 3, 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п. 5 розділу 2 Наказу № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 09.11.2015 «перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки». Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Крім того, даний прилад Драгер Alcotect 6820 пройшов повірку відповідно до наказу № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 09.11.2015.
ОСОБА_1 не вимагав у працівників поліції надати сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Також, суд наголошує на тому, що у Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.03.2010 №33 застосовується до підрозділу Державтоінспекції, а в даному випадку огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився працівниками патрульної поліції ГУНП в Дніпропетровській області, тому суд вважає, що огляд на стан сп'яніння був проведений належним приладом, який пройшов повірку.
Разом з тим, слід зазначити, що підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності відповідно до п. 5 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103.
З приводу зауважень, що письмові пояснення свідків заздалегідь пропечатані на комп'ютері на бланках, на що вказує адвокат, як на порушення, то суд оцінює даний доказ як допустимий та отриманий без порушення чинного законодавства, оскільки жодних заборон щодо даної форми письмових пояснень законодавством не встановлено.
Інші доводи, вказані в клопотанні, суд оцінює, як звичайні описки, де присутній людський фактор, такий, як неуважність. Дані недоліки суттєвими не є, та не мають істотного значення для вірного вирішення даної справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин (п. 2.9а). Ці вимоги правил ОСОБА_1 порушив.
Дії ОСОБА_1 кваліфікуються вірно за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Винність у вчиненні адміністративного правопорушення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується наступними доказами.
Протоколом про адміністративне правопорушення БР № 196210 від 13.12.2017, з якого вбачається, що ОСОБА_1 13.12.2017 о 00.50 год. в м. Дніпро, по вул. Керамічній, біля буд. 11, керував транспортним засобом ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння
Письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, з яких вбачається, що вони були запрошені в якості свідків за адресою: м. Дніпро, вул. Керамічна, 11, де в їх присутності громадянину ОСОБА_1 працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу для кількісного визначення алкоголю в організмі людини, на основі аналізу повітря, що видихається, на що водій дав згоду. Факт вживання ним алкоголю ним не заперечувався. Результат огляду на стан сп'яніння позитивний 0,48 ‰. У громадянина ОСОБА_1 були присутні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота.
Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а саме: Драгер Алкотест 6820, прилад №ARHK-0088, тест № 592 з результатом огляду на стан сп'яніння - проба позитивна 0,48 ‰., на підставі квитанції тестування на алкоголь з позначенням, що останнє калібрування було виконано 19.09.2017 року, що відповідає вимогам чинного законодавства.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.
Приймаючи дане рішення, суддя керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Так, зокрема, винуватість водія ОСОБА_1 поза розумним сумнівом доводиться обставинами встановленими судом під час розгляду справи, а також викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та актом огляду на стан сп'яніння з квитанцією в їх сукупності.
Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних та суттєвих суперечностей вважаю вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведеною повністю.
За загальними правилами накладення стягнення за адміністративне правопорушення, встановленими ст. 33 КУпАП стягнення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України (ч. 1 ст. 33 КУпАП). При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (ч. 2 ст. 33 КУпАП).
Враховуючи, що санкція ч. 1 статті 130 КУпАП передбачає безальтернативне стягнення, вважаю необхідним призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З урахуванням обставин справи та особи правопорушника, вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) Постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується, особою, на яку покладено таке стягнення в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме, 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 33-35, 130, 221, 245, 276-280, 283-287 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2) за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200,00 (десять тисяч двісті) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 320,00 грн.
Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання - 3 місяці.
Постанова може бути оскаржена в 10-денний строк з дня її винесення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя К.С. Маштак