Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
11 січня 2018 р. справа № 820/5730/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Ветеринарного навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний заклад" Дергачівської районної ради Харківської області про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), -
Позивач, Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, звернувся до суду із адміністративним позовом до Ветеринарного навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний заклад" Дергачівської районної ради Харківської області , в якому просить суд:
- до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, експлуатацію будівлі Ветеринарного навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний заклад" Дергачівської районної ради Харківської області , за адресою: Харківська область, Дергачівський район, с. Ветеринарне, зупинити повністю, у зв'язку з чим зобов'язати Ветеринарного навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний заклад" Дергачівської районної ради Харківської області негайно припинити використання цієї будівлі з метою проведення будь - якої діяльності, не пов'язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, з покладенням на Головне Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області обов'язку щодо забезпечення виконання цього рішення, в частині здійснення державного нагляду (контролю) за усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей;
- рішення суду про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) звернути до негайного виконання.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за наслідками позапланової перевірки Ветеринарного навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний заклад" Дергачівської районної ради Харківської області (адреса: Харківська область, Дергачівський район, с. Ветеринарне) на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів у сферах пожежної і техногенної безпеки встановлено, що експлуатація будівлі здійснювалась з порушеннями, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, що, на думку позивача, зумовлює наявність підстав для застосування заходів реагування у вигляді зупинення її експлуатації до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Представник відповідача в ході судових засідань заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що на момент розгляду справи вчинено дії з метою усунення порушенням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрози життю та здоров'ю людей, які були виявлені суб'єктом владних повноважень, а відтак просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представники сторін, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибули, через канцелярію суду надали клопотання, в яких просили розгляд справ провести без їх участі, в порядку письмового провадження, свої правові позиції підтримали в повному обсязі.
У відповідності до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вищезазначене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі виданого Дергачівським РУ ГУ ДСНС України у Харківській області наказу від 02.10.2017 року № 115 та посвідчення на перевірку від 09.10.2017 року № 349, в період з 09.11.2017 року по 15.11.2017 року Дергачівським районним управлінням Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області проведена позапланова перевірка додержання та виконання вимог законодавства у сфері (з питань) техногенної та пожежної безпеки на території, будівлі та споруди Ветеринарного навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний заклад" Дергачівської районної ради Харківської області , за адресою: Харківська область, Дергачівський район, с. Ветеринарне.
За результатами проведеної перевірки складено акт № 308, яким встановлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:
- не обладнані приміщення системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи пожежного захисту» (установкою автоматичної пожежної сигналізації), порушення розділу V, глава 1, п. 1.2 ППБУ;
- не обладнані приміщення системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи пожежного захисту» (системою оповіщення про пожежу), порушення розділу V, глава 1, п. 1.2 ППБУ;
- не забезпечено сходові клітки, коридори та інші шляхи евакуації евакуаційним освітленням, порушення розділу ІІІ, глава 2, п. 2.31 ППБУ;
- опорядження (облицювання) стін коридорів 1-го поверху виконане з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж Г2, В2, Д2, Т2, порушення розділу ІІІ, глава 2, п. 2.17 ППБУ;
- не проведено ідентифікацію потенційної небезпеки об'єкту, порушення п. 3.1.1 ПТБ, п. 7 наказу МНС України від 16.08.2005 року № 140, п.2 Наказу МНС України від 23.02.2006 року № 98;
- не надано результати ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки об'єкта до територіального органу Державної служби України з надзвичайних ситуацій, порушення п.11 Наказу МНС України від 23.02.2006 року № 98, п. 12 наказу МНС України від 16.08.2005 року № 140;
- посадова особа не пройшла навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населенням діям у надзвичайних ситуаціях», порушення розділу ІІ, п. 16 ППБУ;
- влаштовано поріг на шляху евакуації (основний вхід до будівлі), порушення розділу ІІІ, глава 2. п. 2.37 ППБУ;
- не встановлено на об'єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) протипожежний режим, порушення розділу ІІ, пункту 3 ППБУ;
- не забезпечено працівників індивідуальними захисту органів дихання в повному обсязі, порушення ст. 20 КЦЗУ;
- не виконано захист будівель від прямих попадань блискавки вторинних її проявів, а також не проведено їх перевірку відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд", порушення розділу IV, глава 1, п. 1.21 ППБУ;
- відчинення дверей на шляхах евакуації з спортивного залу відбувається не в напрямку виходу з будівлі, порушення розділу ІІІ, глава 2, пункт 2.27 ППБУ;
- влаштовано поріг на шляху евакуації (цокольний поверх), порушення розділу ІІІ, глава 2, п. 2.37 ППБУ;
- світильник в підсобному приміщенні спортивного залу експлуатується зі знятим ковпаком (розсіювачем), порушення розділу IV, глава 1, п. 1. 18 ППБУ;
- не виконано з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в складському приміщенні на цокольному поверсі за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, порушення розділу IV, глава 1, п. 1. 6 ППБУ;
- не пройшли функціональне навчання особи керівного складу об'єкту, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, порушення п. 10, дод 1 ПКСУ від 23.11.2013 року № 819 « Про затвердження порядку проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту»
- не проведено випробування на тиск та витрату води мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу з оформленням акту, порушення розділу V, глава 2, пункт 2.1 ППБУ;
- вогнегасники, які експлуатуються на об'єкті, не обладнані обліковими (інвентарними) номерами за прийнятою на об'єкті системою нумерації, порушення розділу V, глава 3, п. 3. 18 ППБУ.
Перевіряючи обґрунтованість висновку контролюючого органу щодо виявлених порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” ( надалі - Закон) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу ( ч.7 ст.7 Закону).
Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (частина 4 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності").
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту).
Згідно зі ст. 70 Кодексу цивільного захисту, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;6)невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
З правового аналізу вищевикладених норм права випливає, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Відповідно до ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно вимог статті 3 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності. Відповідно до вимог статті 3, 27 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Кожна людина має невід'ємне право па життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини.
Згідно з п. 12 ч. 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до ч. 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Частиною 5 ст. 4 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” передбачено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.
В силу ч. 7 ст.7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Відповідно до вимог п.33 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
Згідно п. 43 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних обєктах, а також у субєктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
Згідно з п. 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечний чинник це складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Таким чином, в контексті розуміння вищезазначених норм права, настання реальної загрози життю та здоров'ю людей слід пов'язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.
Враховуючи те, що заходи реагування застосовуються судом за позовом органу державного нагляду, останній повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки.
Поряд з цим, системно проаналізувавши положення частини 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та статей 68, 70 Кодексу цивільного захисту України, суд зазначає, що вказаними нормами права установлена можливість застосування як органом державного нагляду, так і судом різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров'ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.
У контексті спірних правовідносин загрозу життю та здоров'ю людей створюють такі порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, які можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища (пункт 32 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України).
Саме такі порушення вимагають вжиття заходів реагування адміністративним судом у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.
Суд звертає увагу на те, що у даному випадку виявлені позивачем порушення установлених законодавством вимог пожежної безпеки самі по собі не створюють безпосереднього ризику виникнення і розвитку пожеж, але можуть створювати небезпеку завдання шкоди життю та здоров'ю людей у процесі самої пожежі.
Проте, оскільки ризик виникнення пожежі має вірогідний характер і він безпосередньо не виникає внаслідок виявлених порушень, то позивач вправі на підставі положень статей 68, 69 Кодексу цивільного захисту України самостійно вжити заходи реагування щодо усунення таких порушень.
Водночас суд приймає до уваги наведені відповідачем твердження щодо вжиття ним необхідних заходів, спрямованих на дотримання пожежної безпеки у Ветеринарному навчально-виховному комплексі "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний заклад" Дергачівської районної ради Харківської області, що підтверджується, зокрема:
- листом - клопотанням від 15.12.2017 року № 283 про виділення коштів для перевірки вогнегасників, у звязку з настанням чсу чергового технічного обслуговування;
- листом - клопотання від 15.12.2017 року № 284 про виділення коштів для перевірки противогазів, у звязку із закінченням терміну їх придатності;
- планом заходів по усуненню недоліків виявлених інспекторами ДСНС під час позаплановох перевірки в листопаді 2017 року (вих.. № 271 від 07.12.2017 року);
- інструкцією про встановлення протипожежного режиму у Ветеринарному навчально-виховному комплексі "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний заклад" Дергачівської районної ради Харківської області (адреса: Харківська область, Дергачівський район, с. Ветеринарне) (затверджена наказом директором Ветеринарного НВК № 118-К від 15.12.2017 року);
- порядком відключення електроживлення відповідальною особою у разі виникнення пожежі (затверджено директором НВК)
- інвентаризаційним описом № 5 від 01.11.2016 року ( на підтвердження наявності противогазів);
- фотознімками на підтвердження усунення виявлених порушень в приміщеннях Ветеринарному навчально-виховному комплексі "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний заклад" Дергачівської районної ради Харківської області;
- листом - клопотанням від 18.12.2017 року № 273 про надання фінансової допомоги для обладнання приміщення будівлі НВК установкою протипожежної сигналізації, системою оповіщення про пожежу, системою захисту будівлі пристроями блискавко захисту;
- актом на спільну перевірку пожежних гідрантів від 15.12.2017 року;
- інформацією про потребу у придбанні протипожежних засобів по Ветеринарному НВК (вих..№ 309 від 04.01.2018 року).
Таким чином, суд приходить до висновку, що Ветеринарним навчально-виховним комплексом "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний заклад" Дергачівської районної ради Харківської області вчинено дії з метою виконання вимог перевіряючого щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, що підтверджується матеріалами справи, доказів невиконання відповідачем вищезазначених приписів суб'єктом владних повноважень до суду не надано, як і доказів на спростування факту неналежного виконання відповідачем вищезазначених вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для припинення використання будівель школи з метою проведення будь - якої діяльності, не пов'язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Разом з тим, суд звертає увагу, що частиною 1 статті 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ст. ст. 6, 77 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи наведене, суд звертає увагу, що захід реагування у вигляді повної заборони експлуатації майна відповідача має застосовуватись з урахуванням принципів обґрунтованості та пропорційності, а відтак оцінюванню підлягає питання, чи є захід реагування співрозмірним до мети його застосування і що таке втручання у права відповідача буде пропорційним і, таким чином, буде досягнуто справедливий баланс між інтересами відповідача та публічними інтересами.
Метою застосування цього заходу є відвернення ймовірного настання для прав та інтересів невизначеного кола осіб негативних наслідків виявлених порушень. Такі негативні наслідки полягають у завданні шкоди життю та здоров'ю людей, але їх настання є вірогідною подією.
У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що обраний позивачем захід реагування таким, що не в повній мірі відповідає критеріям пропорційності, так як зрозумілого обґрунтування застосуванню повного зупинення та заборони експлуатації будівель, споруд і приміщень Ветеринарним навчально-виховним комплексом "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний заклад" Дергачівської районної ради Харківської області, позивачем не наведено і належними доказами не доведено, що з урахуванням встановленого факту наявності порушень установлених законодавством вимог пожежної безпеки лише в окремих будівлях і приміщеннях відповідача не дає підстав для висновку, що саме у такий спосіб буде досягнуто справедливого балансу між публічними інтересами та інтересами відповідача.
Додатково суд також звертає увагу, що в ході проведення перевірки викладені в акті порушення не конкретизовані ані за місцем дислокації, ані за будь-якими характеризуючими ознаками, на підтвердження існування таких порушень не надано жодного доказу.
Водночас, матеріали справи не містять, а позивачем в обґрунтування своє правової позиції по справі не надано до суду жодного доказу на підтвердження одержання від відповідача пояснень, документів та матеріалів, які підтверджують факт реального існування виявленого порушення закону, повноваження щодо чого регламентовані суб'єкту владних повноважень приписами ч. 1 ст. 8 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За правилами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене, враховуючи, що відповідачем вчинено дії на усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, а обраний позивачем захід реагування не відповідає критеріям законності і пропорційності та способу захисту публічного інтересу, то суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, а відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 6-11, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Ветеринарного навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний заклад" Дергачівської районної ради Харківської області про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Роз'яснити учасникам справи, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя Горшкова О.О.