05 грудня 2017 рокусправа № 333/5359/17(2-а/333/301/17)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Божко Л.А.
судді: Лукманової О.М. Дадим Ю.М.
за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя на постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17.10.2017 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
11.09.2017 р. ОСОБА_1 звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, де посилаючись на те, що до 2017 р. перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримував пенсію у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ». Після призначення пенсії за вислугу років продовжував працювати, а 01.02.2017 р. звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З 01.02.2017 р. призначено пенсію за віком, що розраховано із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 р. Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30.03.2017 р. зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 3 календарні роки, що передували року зверненню, а саме, 2014 - 2016 роки та виплатити недоотриману суму пенсії.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 р. постанова Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30.03.2017 р. - залишена без змін. Але відповідач не виконує дане рішення. Тому звернувся до суду та просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії позивачу та зобов'язати відповідача перерахувати та виплачувати позивачу пенсію за віком в розмірі, обчисленому із застосуванням підвищення передбаченого ч.1 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за більш пізній вихід на пенсію в розмірі 87%, починаючи з 01.02.2017 р. - дати призначення пенсії за віком.
Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17.10.2017 р. позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, де просив скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, де відмовити в задоволенні позовних вимог.
В судове засідання апеляційної інстанції особи, які приймають участь у справі, до суду не з'явилися, про дату слухання справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи та дослідивши докази по справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення в зв'язку з наступним.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивач перебуває на обліку в Головному УПФУ в Запорізькій області з 01.07.2005 року по 01.02.2017 р. отримував пенсію за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ.
З 01.02.2017 р. позивачу призначено пенсію за віком яку розраховано із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік.
Не погодившись з діями відповідача, позивач звернувся до суду.
Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30.03.2017 р. по справі № 333/993/17-а зобов'язано відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в України, з якої сплачено страхові внески за 3 календарні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком( 2014 - 2016 роки) та виплатити різницю.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 р. по справі № 333/993/17-а Постанова Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30.03.2017 р. - залишена без змін.
08.08.2017 р. позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за віком з урахуванням положень ч. 1 ст. 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за більш пізній вихід на пенсію.
28.08.2017 р. Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя листом № 318/У-1 відмовило в перерахунку пенсії з посиланням на те, що норми ч. 1 ст. 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застосовуються тільки при первинному призначенні пенсії.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідач протиправно відмовив позивачу в проведенні перерахунку пенсії із врахуванням положень ч. 3 ст. 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. У разі якщо при відстрочці часу призначення пенсії за віком не здійснюється підвищення розміру пенсії за неповний місяць страхового стажу, пенсія, обчислена відповідно до статті 29 цього Закону, призначається з дня, що настає за останнім днем повного місяця відстрочки часу виходу на пенсію, який враховано до страхового стажу; 2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності; У такому самому порядку призначається пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком, якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані на день встановлення інвалідності, і з дня виникнення такого права - якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані в період після встановлення інвалідності до дня звернення за призначенням пенсії по інвалідності. У разі коли вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані після призначення пенсії по інвалідності, пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком призначається з дня настання такого права, якщо звернення за призначенням пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком відбулося не пізніше трьох місяців з дня настання такого права. 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
Стаття 10 зазначеного Закону передбачає, що особі яка має право одночасно на різні види пенсії призначається за її вибором один із видів пенсії.
Згідно статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Відповідно статтею 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особі, яка набула право на пенсію за віком відповідно до цього Закону, але після досягнення пенсійного віку, передбаченого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку, пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, на такий відсоток:
- на 0,5 % - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців;
- на 0,75 % - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк понад 60 місяців.
При цьому підвищення розміру пенсії за неповний місяць страхового стажу не здійснюється.
Отже, набуття особою права на підвищення розміру пенсії відповідно до частини третьої статті 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пов'язано саме з моментом більш пізнього виходу на пенсію за віком.
Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно положень ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", для нього передбачений пенсійний вік - 60 років.
08.08.2017 р. позивачу виповнилося 65 років, а із заявою про призначення пенсії за віком позивач звернувся в 01.02.2017 р., саме з цієї дати він отримує пенсію за віком. Тобто позивачу призначено пенсію за віком на 116 місяців пізніше.
При цьому, колегія суддів вважає, що незважаючи на отримання позивачем пенсії за вислугою років, при набутті права на пенсію за віком її обчислення повинно здійснюватись з урахуванням вимог частини третьої ст.29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відтак, позивач має право на збільшення пенсії відповідно до ст. 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Отже, висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для обчислення пенсії позивачу з урахуванням відсотку підвищення розміру згідно вимог ст.29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є вірним та обґрунтованим.
На підставі вищенаведеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 198,200,205,207 КАС України, суд -
196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя - залишити без задоволення.
Постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17.10.2017 р. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута в касаційному порядку згідно ст.ст. 211-212 КАС України.
Головуючий суддя: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова
Суддя: Ю.М. Дадим