проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"09" січня 2018 р. Справа № 922/2946/17
ОСОБА_1 ОСОБА_2;
розглянувши апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вх.№20Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 14.11.2017 у справі №922/2946/17
за позовом Публічного акціонерного товариства “Златобанк”, м. Київ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - 1.Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ,
2.Національний Банк України, м. Київ,
до ТОВ фірма “Промімпекс”, м. Харків,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - СТОВ “Зернова компанія “Хорс”, с. Погреби,
про стягнення коштів,
та за зустрічним позовом ТОВ фірми «Промімпекс», м.Харків,
до Публічного акціонерного товариства “Златобанк”, м. Київ,
про визнання кредитного договору недійсним, -
Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.11.2017 (суддя Прохоров С.А.) позов Публічного акціонерного товариства "Златобанк" до ТОВ фірма "Промімпекс" залишено без розгляду; провадження по розгляду зустрічного позову ТОВ фірма "Промімпекс" до Публічного акціонерного товариства "Златобанк" припинено.
Публічне акціонерне товариство “Златобанк” в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_3 з ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 14.11.2017 у справі №922/2946/17 та передати справу на розгляд до господарського суду Харківської області.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 апеляційну скаргу повернуто на підставі пунктів 1, 3 ст.97 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017).
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з ухвалою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм чинного законодавства, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 14.11.2017 у справі №922/2946/17 та направити справу до господарського суду Харківської області для подальшого розгляду.
Одночасно апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, виходячи з такого.
15.12.2017 набув чинності Закон України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” №2147 від 03.10.2017.
Згідно з відбитком ПАТ «Укрпошта» на поштовому конверті апелянт звернувся до суду з апеляційною скаргою 18.12.2017, тобто після набрання чинності Господарським процесуальним кодексом України у новій редакції.
При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених у статтях 2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до підпункту 11 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у редакції закону від 03.10.2017 №2147, заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Стаття 93 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, що діяла до 15.12.2017) встановлювала, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.
Згідно зі статтею 53 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, що діяла до 15.12.2017) та статтею 119 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, що діє з 15.12.2017) за заявою учасника справи суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і поновити пропущений строк.
Обґрунтовуючи заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції тим, що оскаржувана ухвала господарського суду Харківської області від 14.11.2017 у даній справі на адресу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не надходила. Про її наявність Фонду стало відомо з ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 про повернення апеляційної скарги, яка надійшла на адресу Фонду 12.12.2017, що підтверджується відміткою Фонду про вхідну кореспонденцію (вх.№52696/17 від 12.12.2017).
Як убачається з протоколу судового засідання від 14.11.2017 у даній справі, представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у судове засідання не з'явився. Копія оскаржуваної ухвали направлена учасникам справи 17.11.2017, що підтверджується відбитком вихідної кореспонденції господарського суду Харківської області. Копію ухвали господарського суду Харківської області від 14.11.2017 вручено Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 22.11.2017, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься у матеріалах справи (а.с.184, том 2).
Отже, заявником не наведено підстав для відновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції з моменту її отримання Фондом - 22.11.2017, натомість апелянт стверджує, що не отримував копію оскаржуваної ухвали суду.
Законодавець не передбачає обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої поважної причини такий строк був порушений скаржником, та чи підлягає відновленню; у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та докази, що підтверджують доводи заявника, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
З огляду на те, що апелянтом не зазначено підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали з моменту її отримання - 22.11.2017, суд визнає неповажними причини пропуску строку на подання апеляційної скарги.
Відповідно до частини 3 ст.260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Суд вважає за необхідне зазначити, що до апеляційної скарги у якості доказів наявності у представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_4 права на підписання апеляційної скарги скаржником надано копію довіреності від 07.09.2017 №27-18416/17, яка дійсна до 31.12.2017.
Згідно з частиною 2 ст.260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини 3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень.
Проте, заявником апеляційної скарги не виконано положень пункту 1 частини 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Крім того, суд зазначає таке.
Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України усі фізичні і юридичні особи здатні мати процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність). Фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи здатні особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (процесуальна дієздатність).
Юридична особа набуває процесуальних прав та обов'язків у порядку, встановленому законом, і здійснює їх через свого представника. Юридична особа може набувати процесуальних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників у випадках, коли відповідно до закону чи установчого документа така юридична особа набуває та здійснює права, а також несе обов'язки через своїх учасників.
З даною апеляційною скаргою звернувся представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_4 за довіреністю, яка підписана директором-розпорядником ОСОБА_5
Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень (http://reyestr.court.gov.ua/Review/70673976) 29.11.2017 Харківським апеляційним господарським судом винесено ухвалу про залишення апеляційної скарги ПАТ "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" на рішення господарського суду Харківської області від 25.07.2017 у справі № 922/4818/15 без розгляду.
Підставою для винесення такої ухвали стало неподання заявником апеляційної скарги (ПАТ "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк") на вимогу суду відомостей про наявність повноважень у Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" на звернення з апеляційною скаргою від імені ПАТ “Златобанк”, та відповідно, і підписання такої апеляційної скарги.
Відповідно до постанови Правління НБУ від 13.02.2015 №105, ПАТ “Златобанк” віднесено до категорії неплатосроможних. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 13.02.2015 прийнято рішення №30 про запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_6 на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ “Златобанк”.
У зв'язку із закінченням терміну тимчасової адміністрації НБУ прийнято постанову від 12.05.2015 № 310 “Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ “Златобанк”.
Відповідно до постанови Правління НБУ від 12.05.2015 № 310 виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 13.05.2015 №99, до якого були внесені зміни рішенням ВД Фонду від 18.05.2015 №100, про початок здійснення процедури ліквідації АТ “Златобанк” з 14.05.2015 та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ “Златобанк” ОСОБА_6 строком на 1 рік, з 14.05.2015 по 13.05.2016.
Наступним рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №391 від 24.03.2016 строки здійснення процедури ліквідації ПАТ “Златобанк” були продовжені на 2 роки до 13.05.2018 включно.
В ухвалі Харківського апеляційного господарського суду від 29.11.2017 у справі №922/4818/15 встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2017 у справі №826/2481/17, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017, визнано протиправними та скасовані постанови НБУ та рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо віднесення ПАТ "Златобанк" до категорії неплатоспроможних; про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Златобанк"; про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Златобанк"; про початок процедури ліквідації АТ "Златобанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства постанова (ухвала) суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирають законної сили з моменту проголошення.
Враховуючи вищенаведене, постанова Київського апеляційного адміністративного суду набрала законної сили з моменту її проголошення, у Єдиному реєстрі судових рішень інформація щодо касаційного перегляду зазначених судових актів відсутня.
У Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань інформацію щодо юридичної особи ПАТ “Златобанк” (код 35894495), станом на 04.01.2018, у графі “відомості про органи управління юридичної особи” міститься наступна інформація - ОСОБА_7, керівник з 13.12.2013; ОСОБА_7 - підписант, з 13.12.2013, у графі “дані про перебування юридичної особи в стані припинення” - інформація відсутня.
Станом на 04.01.2018 інформація щодо перебування юридичної особи - ПАТ «Златобанк» у процесі припинення та про те, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виконує обов'язки керівних органів банку в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у реєстрі відсутня.
ОСОБА_1 зазначає, що заявнику апеляційної скарги необхідно надати письмове додаткове правове обґрунтування щодо здатності здійснення ним процесуальних прав та виконання обов'язків у суді.
Враховуючи, що вказані в апеляційній скарзі підстави поновлення строку на подання апеляційної скарги визнані судом неповажними, заявником надано довіреність, яка втратила чинність, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.44,119, 174, 234, 235, 256, 258, 260, 264, пунктом 11 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суддя-доповідач;-
1.Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вх.№20Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 14.11.2017 у справі №922/2946/17 залишити без руху.
2.Встановити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги.
3.Наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260, 261, 264 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
ОСОБА_1ОСОБА_2