Номер провадження: 33/785/148/18
Номер справи місцевого суду: 522/21059/17
Головуючий у першій інстанції Попревич В. М.
Доповідач Копіца О. В.
05.01.2018 року м. Одеса
Суддя Апеляційного суду Одеської області Копіца О.В., розглянувши апеляційну скаргу прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 Острик О.В. на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 22.12.2017 р. про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАП відносно ОСОБА_3,
встановив:
Зазначеною постановою суду 1-ої інстанції провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 172-6 КУпАП відносно ОСОБА_3 закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
28.12.2017 року прокурор Одеської місцевої прокуратури №3 Острик О.В. звернувся до Апеляційного суду Одеської області із апеляційною скаргою, у якій не погодився із зазначеною постановою, просить її скасувати та прийняти нову, якою притягнути ОСОБА_3 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу.
Вивчивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга прокурора підлягає поверненню особі, що її подала, за наступних підстав.
Право доступу до суду апеляційної інстанції для оскарження рішення суду є невід'ємною частиною права на справедливий судовий розгляд з метою перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції.
Проте, ст. 7 КУпАП передбачає, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із ч. 2 ст. 287 КУпАП, постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.
Водночас, ч. 1 ст. 287 КУпАП передбачає, що постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Разом з тим, ст. 250 КУпАП, якою керувався прокурор при подачі апеляційної скарги регулюють прокурорський нагляд за виконанням законів при провадженні в справах про адміністративні правопорушення та набрання постановою судді у справі про адміністративне правопорушення законної сили та перегляд постанови.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Отже, прокурор, відповідно до приписів ст. 294 КУпАП, не є особою, яка вправі подавати апеляційну скаргу на постанову суду 1-ої інстанції у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172-6 КУпАП, тому зазначена апеляційна скарга не може бути прийнята до апеляційного розгляду.
В тексті апеляційної скарги прокурора не наведено обгрунтованного мотивування можливості оскарження зазначеної постанови суду 1-ої інстанції, оскільки таке право не передбачено прямо нормами Глави 24 КУпАП, яка регулює оскарження постанов по справі про адміністративне правопорушення.
Крім того, нормою ч. 5 ст. 7 КУпАП передбачено, що прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян. При цьому, оскаржуваною постановою суду 1-ої інстанції до ОСОБА_4 не застосовувались заходи примусового характеру, пов'язані з обмеженням особистої свободи громадян.
Разом з тим, в діючому КУпАП відсутня норма, що прямо передбачала б порядок дій у випадку подання апеляційної скарги особою, яка не має на цього права, однак ч. 2 ст. 294 КУпАП встановлює, що апеляційна скарга, подана після закінчення встановленого десятиденного строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне застосувати аналогію права та повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала, у зв'язку з тим, що вона не має права оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, вважаю, що апеляційна скарга підлягає поверненню прокурору у зв'язку з тим, що відповідно до ст. 294 КУпАП він не має права її оскаржувати.
Керуючись ст.ст. 7, 250, 287, 294 КУпАП, суддя-
постановив:
Апеляційну скаргу прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 Острик О.В. на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 22.12.2017 р. про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАП відносно ОСОБА_3 -повернути прокурору Острик О.В. у зв'язку з відсутністю права прокурора на оскарження постанови суду 1-ої інстанції по справі про адміністративне правопорушення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду Одеської області: О.В. Копіца