Справа № 496/4282/17
Провадження № 2/496/2214/17
27 грудня 2017 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Буран В.М.,
при секретарі - Дигуляр А.С.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біляївка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивач звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів до відповідача, посилаючись на те, що від даного шлюбу сторони по справі мають спільну дитину, яка проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні. Добровільно матеріальну допомогу на утримання дитини відповідач не надає. З огляду на викладене просить задовольнити позов.
Позивач у судовому засіданні на позові наполягала та просила задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні вказав що позов визнає, але просить стягувати аліменти у сумі менше ніж заявлена в позові.
Вислухавши сторін по справі, дослідивши докази по справі суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони мають спільну дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2, актовий запис № 393.
Згідно довідки Біляївської об'єднаної територіальної громади Біляївської міської ради № 525 від 02 листопада 2017 року дитина проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні.
Згідно до витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24 листопада 2017 року, відповідач є фізичною особою-підприємцем з 20 липня 2015 року. Вид діяльності: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Вказане було підтверджено в судовому засіданні відповідачем, що він дійсно має крамницю яка приносить йому дохід.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно вимог чинного законодавства батьки повинні матеріально утримувати своїх дітей.
Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України відповідач - відповідач, як батько своєї дитини, зобов'язаний утримувати її до досягнення повноліття.
Згідно ст. 181 Сімейного кодексу України - за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 184 ч. 1 Сімейного кодексу України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
В даному випадку, позивачка просить стягувати аліменти в твердій грошовій сумі, а саме у твердій грошовій сумі у розмірі 2000,00 гривень щомісячно на дитину, відповідач не заперечував щодо стягнення з нього аліментів у твердій грошовій сумі, у зв'язку з чим суд вважає за можливе стягувати аліменти у твердій грошовій сумі, оскільки відповідач в судовому засіданні пояснив, що його доходи мають мінливий характер, та не стабільні за сумою.
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних батьків, тощо.
При цьому судом не встановлено (відповідачем не надано доказів), що у нього наявні непрацездатні члени сім'ї чи діти, яких він повинен утримувати за законом або судовим рішенням. Відповідач є працездатною особою. Посилання відповідача в судовому засіданні, що він має батьків на пенсії, суд не приймає до уваги, оскільки відповідач особисто пояснив, що батьки отримують пенсію.
Разом з тим, статтею 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідач, в судовому вважав що стягнення з нього 2000 грн., є надмірним, однак обґрунтувати свої міркування з цього приводу не зміг.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН «Про права дитини», ч. 7, ч. 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
На підставі вищевикладеного, а також враховуючи те, що відповідач є працездатною особою, не має інших утриманців, суд вважає, що відповідач, як батько неповнолітньої дитини, зобов'язаний сплачувати на її утримання аліменти в розмірі 2000,00 гривень, щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 191 Сімейного кодексу України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 184 Сімейного Кодексу України, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Керуючись ст. ст. 55, 76, 80, 180-184, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 81, 141, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити в повному обсязі.
Стягути аліменти з ОСОБА_2 (місце проживання - АДРЕСА_1; номер і серія паспорта громадянина України - НОМЕР_3) на користь ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_2; реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичних осіб - НОМЕР_1) на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 2000,00 гривень щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову, тобто з 29 листопада 2017 року та до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 640,00 гривень.
В частині стягнення аліментів на дитину допустити негайне виконання рішення суду - у межах суми платежу за один місяць.
Згідно до пункту 15 підпункту. 15.5 частини 1 Перехідних положень та ст. 352, 354 ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року, рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.
Суддя Буран В.М.
27 грудня 2017 року