Справа № 159/4886/17
Провадження № 2/159/238/18
05 січня 2018 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді Бойчука П.Ю.,
з участю секретаря Гусар Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ковельської міської ради Волинської області про визнання права власності на нерухоме майно,-
ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що розпорядженням органу приватизації від 06.04.1993 року № 1-211, на підставі якого було видано свідоцтво про право власності на житло, квартира АДРЕСА_1 була передана їй у приватну власність, форма власності - приватна, спільна сумісна. Однак, на момент приватизації квартири, у ній була зареєстрована та проживала мати позивача ОСОБА_2. 27.11.2017 року позивач, у зв'язку з допущеними помилками, звернулася до Ковельської міської ради з заявою про внесення змін у розпорядженням органу приватизації від 06.04.1993 року № 1-211, на підставі якого було видано свідоцтво про право власності на житло - квартиру АДРЕСА_1, щодо співвласників квартири, та вказати у свідоцтві про право власності на житло крім позивача матір, однак, отримала відмову. ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла мати позивача ОСОБА_2. Після смерті матері мало місце спадкування за законом, спадкоємцем першої черги є позивач у справі, як дочка спадкодавця. Спадщину вона прийняла, по факту проживання разом із спадкодавцем. Інші спадкоємці відсутні. Однак, позивач позбавлена можливості зареєструвати право власності на квартиру відповідно до вимог закону та позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину безпосередньо в нотаріальному органі, через те, що у свідоцтві про право власності на житло допущено помилку щодо форми власності та співвласників квартири. Просить, захистивши таким чином її право власності на нерухоме майно, визнати її власником цілої квартира АДРЕСА_1.
В судове засідання позивач не з'явилася, подала клопотання про розгляд справи у її відсутності, заявлені вимоги підтримала в повному обсязі.
Представник відповідача - Ковельської міської ради в судове засідання не з'явився, відповідач подав клопотання про розгляд справи у відсутності його представника.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, дійшов наступного висновку:
Судом встановлено, що на підставі розпорядження органу приватизації від 06.04.1993 року № 1-211 квартира АДРЕСА_1 була передана у власність ОСОБА_1 в порядку Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Момент виникнення права власності на річ (майно) визначається законом.
При визначенні моменту набуття права власності слід враховувати як особливості самого майна, так і особливості оформлення права власності, які теж суттєво впливають на визначення моменту виникнення (набуття) права власності.
Відповідно до ст. 86 ЦК України (1963 року), який діяв на час приватизації спірної квартири, право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом. Держава забезпечує стабільність правовідносин власності. Відносини власності регулюються Законом України "Про власність", цим Кодексом, іншими законодавчими актами.
Статтями 55, 57 Закону України «Про власність», чинного на час приватизації спірної квартири, визначено, власник не може бути позбавлений права власності на своє майно, крім випадків, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Як визначено статтею 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.
Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.
Згідно матеріалів приватизаційної справи на квартиру АДРЕСА_1, на момент приватизації в ній проживали та були зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Таким чином, в силу ст. 357 ЦК України, кожному із співвласників квартири АДРЕСА_1 належить по 1/2 частини даної квартири.
Згідно листа виконкому Ковельської міської ради № В-1417/1 від 29.11.2017 року позивачу було відмовлено у внесенні змін у розпорядженням органу приватизації від 06.04.1993 року № 1-211 та свідоцтво про право власності на житло - квартиру АДРЕСА_1, щодо співвласників квартири та форми власності на квартиру.
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1
Після її смерті відкрилась спадщина на 1/2 частину квартири.
Відповідно до вимог ст. 1223 ЦК України, мало місце спадкування за законом.
В силу ст. 1261 ЦК України спадкоємцем першої черги є позивач у справі - дочка спадкодавця ОСОБА_1.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкоємець за законом ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті матері в порядку встановленому ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала із спадкодавцем на час її смерті, що підтверджується будинковою книгою на спірну квартиру.
В силу ч. 5 ст. 1268 ЦК спадщина належить спадкоємцям з часу відкриття спадщини незалежно від часу її прийняття.
Відповідно до вимог 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Тому, суд вважає необхідним вжити заходи для захисту прав позивача у справі в спосіб, передбачений ст.16 ЦК України, - шляхом визнання права власності на цілу квартиру (1/2 частка позивача в квартирі набута в порядку приватизації + 1/2 частка позивача в квартирі успадкована після смерті матері = 1/1).
Судові витрати суд залишає за сторонами.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 82, 89, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 328, 331, 355, 370, 386, 1217, 1218, 1223, 1261, 1268 ЦК України, ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно на їх обтяжень», суд,-
Позов ОСОБА_1 до Ковельської міської ради Волинської області про визнання права власності на нерухоме майно- задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1( АДРЕСА_3) право власності на квартиру АДРЕСА_2.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а учасниками справи, які не були присутні при його оголошенні - протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ковельський міськрайонний суд Волинської області.
Головуючий: П.Ю.Бойчук