154/2659/17
2/154/32/18
(заочне)
04 січня 2018 року Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
головуючої: судді Пікули Н.В.
за участю секретаря: Грабовської Г.О.,
з участю позивача: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Володимир-Волинський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання малолітньої дитини,-
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що 29.04.2008 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, який згідно рішення Володимир-Волинського міського суду від 03.10.2016 року розірвано.
За час спільного подружнього життя у них народилась одна дитина, син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно рішення Володимир-Волинського міського суду від 13.07.2010 року з відповідача в її користь стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дитини- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 250 гривень щомісячно, починаючи з 05.07.2010 року і до досягнення дитиною повноліття.
Дитина знаходиться на повному її утриманні, і у зв'язку з підвищенням цін їй бракує коштів на забезпечення сина всім необхідним для повноцінного розвитку. На даний час відповідач не працює, однак отримує достатній дохід, а тому в змозі допомагати дитині матеріально.
Враховуючи її важке матеріальне становище просить суд збільшити розмір аліментів та стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 гривень щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
Позивач в судовому засідані позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених в позовній заяві, суду пояснила, що вона ніде не працює оскільки здійснює догляд за сином-інвалідом, її єдиним джерелом доходу є отримувана соціальна допомога, розмір якої не достатній для забезпечення дитини усім необхідним для належного розвитку. Просить суд позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчать відповідні розписки в матеріалах справи, причину неявки суду не повідомив, будь-яких письмових пояснень чи заперечень стосовно позову не надав, а тому, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 29.04.2008 року, який згідно рішення Володимир-Волинського міського суду від 03.10.2016 року було розірвано.
Від спільного подружнього життя у них народилась одна дитина, син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно рішення Володимир-Волинського міського суду від 13.07.2010 року з відповідача в користь позивача, стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 250 гривень щомісячно, починаючи з 05.07.2010 року і до досягнення дитиною повноліття.
Судом встановлено, що сторони на даний час проживають окремо одне від одного. Дитина проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні.
Як вбачається з довідки № 1700 від 20.07.2017 року позивач знаходиться на обліку у Володимир-Волинському РУСЗУ та отримує державну соціальну допомогу дітям-інвалідам.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою ВРУ № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з вимогами ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Дослідивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що, оскільки з моменту постановлення судового рішення про стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини, витрати на утримання якої збільшилися, вимоги позивача щодо збільшення розміру стягуваних аліментів є підставними.
Беручи до уваги викладене та той факт, що кожен з батьків повинен виконувати свій обов'язок з утримання дитини належним чином та у рівній мірі нести витрати на дитину, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, враховуючи розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також те, що відповідач є працездатною особою, інших аліментних зобов'язань не має, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітнього сина у твердій грошовій сумі у розмірі 1 000,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, що на думку суду буде достатнім, з врахуванням надання утримання матір'ю, прожитковому мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно положень ч.6 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У зв'язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", тому судовий збір в сумі 640,00 грн. слід стягнути з відповідача на користь держави.
Рішення суду про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, у межах суми платежу за один місяць, допустити до негайного виконання.
Керуючись ст.ст.12, 13, 89, 141, 259, 265, 268, 273, 280-284 Цивільно-процесуального кодексу України, на підставі ст. ст. 180-182, 184, 191, 192 СК України суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Збільшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на підставі рішення Володимир-Волинського міського суду від 13.07.2010 року та стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя с. Іванків Борщівського району Тернопільської області, в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, аліменти на утримання неповнолітньої дитини сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 в твердій грошовій сумі розмірі 1000 (одна тисяча) гривень щомісячно, з дня набрання рішенням законої сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 640 грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду .
Повне судове рішення складено 05 січня 2018 року.
Головуюча /-/ підпис
Згідно з оригіналом
Суддя Н.В. Пікула