22 грудня 2017 року місто Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Трясун Ю.Р., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову судді Голосіївського районного суду міста Києва від 14 вересня 2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
за участю особи, яка притягнута
до адміністративної відповідальності ОСОБА_3,
захисника ОСОБА_2
Постановою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 14 вересня 2017 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Відповідно до постанови, ОСОБА_3 03 серпня 2017 року в 01 год. 20 хв., в порушення п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), керував автомобілем «Хюндаі», номерний знак НОМЕР_1 біля будинку № 44-а по вул. Глушкова в м. Києві в стані наркотичного сп'яніння.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 просить скасувати постанову суду, провадження у справі щодо ОСОБА_3 закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Одночасно апелянт ставить питання про поновлення їй строку на апеляційне оскарження постанови, оскільки вважає, що строк вона пропустила із поважних причин.
Апелянт зазначає, що під час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_3 не був присутнім, оскільки не отримував судову повістку про виклик до суду. Захисник звертає увагу на те, що копію судового рішення ОСОБА_3 до цього часу не отримав, а тому вважає, що строк на апеляційне оскарження вона пропустила з поважних причин.
В доводах апеляційної скарги ОСОБА_3 зазначає, що постанова суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема суд неповно з'ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив та не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення справи.
Апелянт зазначає, що 03 серпня 2017 року ОСОБА_3 дійсно був зупинений працівниками поліції, які запропонували останньому проїхати до медичного закладу для проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння, на що він погодився. Захисник звертає увагу на те, що висновок лікаря, відповідно до якого ОСОБА_3 перебував в стані наркотичного сп'яніння, складений 10 серпня 2017 року, в той же час протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 130 КУпАП складений 03 серпня 2017 року, що є порушенням норм чинного законодавства.
Переглянувши справу та заслухавши пояснення особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2, які підтримали клопотання про поновлення строку, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_2 пропустила строк на апеляційне оскарження постанови суду з поважних причин.
Відповідно до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, 14 вересня 2017 року судом за відсутності ОСОБА_3 ухвалене рішення про визнання його винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В той же час матеріали справи не містять даних про отримання ОСОБА_3 та його захисником копії постанови.
З урахуванням положень ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свободпро право кожного на справедливий, публічний судовий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, апеляційний суд вважає, що захисник ОСОБА_2 пропустила строк на оскарження постанови з поважних причин, а тому її апеляційна скарга підлягає розгляду.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою, заслухавши пояснення особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_2 підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
На думку апеляційного суду, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3, суд не в повній мірі дотримався цих вимог закону.
Так, висновок суду про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтується на протоколі про адміністративне правопорушення та висновку медичного огляду № 005671 від 10 серпня 2017 року.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції не перевірив достовірність даних, викладених в цих доказах, відтак висновок суду про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не відповідає фактичним обставинам правопорушення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 03 серпня 2017 року, ОСОБА_3 керував автомобілем «Хюндаі» в стані наркотичного сп'яніння.
Сам ОСОБА_3 в суді апеляційної інстанції не заперечував того, що він був зупинений працівниками поліції і що за їх пропозицією пройшов медичний огляд в лікаря.
Як вбачається з матеріалів провадження, висновок лікаря, відповідно до якого ОСОБА_3 перебував в стані наркотичного сп'яніння, складений 10 серпня 2017 року, хоча останній проходив огляд 03 серпня 2017 року, коли і було складено протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 20 розділу ІІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водії транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі - Інструкція), висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках.
Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Цих вимог Інструкції уповноважена особа закладу охорони здоров'я не дотрималася, тому висновок № 005671 є недопустимим доказом.
Таким доказом також є і протокол про адміністративне правопорушення, оскільки станом на 03 серпня 2017 року не було висновку Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія» про перебування ОСОБА_3 в стані наркотичного сп'яніння.
З огляду на те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження керування ОСОБА_3 транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись п. 1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, суд,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову судді Голосіївського районного суду міста Києва від 14 вересня 2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.Р.Трясун