1[1]
Справа № 11-сс/796/5726/2017 Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Категорія скарга Доповідач ОСОБА_2
13 листопада 2017 року місто Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_2 , розглянувши апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні № 232016100000000003 відносно ОСОБА_3 прокурора САП України ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 3 жовтня 2017 року, якою задоволено скаргу захисника - адвоката ОСОБА_5 на бездіяльність детектива НАБУ ОСОБА_6 та прокурора САП України ОСОБА_7 , яка полягала у не вчиненні процесуальних дій, які вони зобов'язані були вчинити у визначений КПК України строк, а також долучені до неї матеріали, -
Ухвало слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 3 жовтня 2017 року задоволено скаргу захисника - адвоката ОСОБА_5 на бездіяльність детектива НАБУ ОСОБА_6 та прокурора САП України ОСОБА_7 , яка полягала у не вчиненні процесуальних дій, які вони зобов'язані були вчинити у визначений КПК України строк.
Не погодившись зі вказаним рішенням, прокурор САП України ОСОБА_7 оскаржив його апеляційним порядком та просив скасувати і відмовити адвокату ОСОБА_5 у задоволенні його скарги.
На обґрунтування прокурор зазначає, що, оскільки слідчий суддя не в повній мірі дослідив важливі для вирішення питання, поставленого в скарзі адвоката ОСОБА_5 , а тому прийняв неправильне по суті його скарги рішення.
Насправді, зауважує апелянт, з матеріалів кримінального провадження видно, що ОСОБА_8 з метою уникнення кримінальної відповідальності 25 листопада 2016 року покинув територію України, тому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення йому було повідомлено у встановлений для вручення повідомлень спосіб - шляхом вручення цього повідомлення його тітці 16 лютого 2017 року.
Одночасно, 21 лютого 2017 року, у зв'язку з відсутністю ОСОБА_8 в Україні, залишено без розгляду клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, надано дозвіл на його затримання з мето приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а 23 лютого 2017 року досудове розслідування відносно ОСОБА_8 зупинене та оголошено його розшук.
Тим часом, адвокат ОСОБА_5 звернувся до прокурора у кримінальному провадженні лише серпня 2017 року, надавши на підтвердження своїх повноважень договір про надання адвокатських послуг від 18 квітня 2017 року, отже, підсумовує прокурор, в силу вказаного вище, орган досудового розслідування та прокурор у кримінальному провадженні фізично були позбавлені можливості у встановлений КПК України строк вручити ОСОБА_8 та його захиснику - адвокату ОСОБА_5 копії клопотання про обрання щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу з документами на підтвердження цього клопотання, бо перший з них втік з України та переховується і перебуває в розшуку, а адвокат на час внесення згаданого клопотання з долученими до нього матеріалами ще не мав будь-яких повноважень для отримання копії цих документів.
Вивчення тексту апеляційної скарги і долучених до нього матеріалів показує, що у відкритті апеляційного провадження за цією апеляційною скаргою належить відмовити з наступних підстав.
Як вбачається з оскарженої ухвали слідчого судді, доводи, покладені в основу апеляційної скарги прокурора, йому були відомі при прийнятті рішення по суті скарги захисника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_5 , з достатньою повнотою перевірені та залишені без уваги виходячи з того, що ОСОБА_5 надав слідчому судді належні документи на представництво інтересів ОСОБА_8 , датовані 18 квітня 2017 року, а про існування клопотання про застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу від 21 лютого 2017 року він дізнався лише під час вивчення матеріалів кримінального провадження 15-16 серпня 2017 року, у зв'язку з чим і просив надати йому копію цього клопотання та долучених на його обґрунтування відомостей.
За таких обставин, та посилаючись на положення ч.1 ст. 24 і п.1 ч.1 ст. 303 КПК України щодо забезпечення права особи на кваліфікований захист та права оскаржити до суду рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчий суддя і прийняв оскаржене рішення.
Таким чином, очевидна незаконність цього рішення слідчого судді не встановлена, бо воно належним чином обґрунтоване і вмотивоване посиланнями на існуючі у кримінальному провадженні відомості та чинні норми КПК України.
Відповідно до духу та змісту правових норм, на які посилаються слідчий судді і прокурор в апеляційній скарзі, а також та рішень Європейського суду в правах людини і національних судів, перевірка апеляційним порядком будь-якого рішення слідчого судді чи суду, в тому числі й такого, яке формально апеляційним порядком оскарженню не підлягає, можлива, всупереч міркуванням апелянта, тільки у разі, якщо незаконність оскаржуваного рішення очевидна.
На підставі ж ч.3 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарг на дії, бездіяльність, рішення слідчого, прокурора оскарженню не підлягає за винятком ухвали про відмову в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
У цьому випадку апелянт оскаржив не ухвалу про відмову в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, а таку ухвалу слідчого судді, апеляційне оскарження якої не дозволене по закону, а тому, відповідно до ч.4 ст. 399 КПК України у цьому конкретному випадку належить відмовити у відкритті апеляційного провадження.
При цьому береться до уваги також та обставина, що вказане рішення не перешкоджає подальшому здійсненню кримінального провадження та жодним чином не обмежує права учасників цього провадження, в тому числі й права на захист чи права та можливості здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ч.4 ст. 399 КПК України, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні № 232016100000000003 відносно ОСОБА_3 прокурора САП України ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 3 жовтня 2017 року, якою задоволено скаргу захисника - адвоката ОСОБА_5 на бездіяльність детектива НАБУ ОСОБА_6 та прокурора САП України ОСОБА_7 , яка полягала у не вчиненні процесуальних дій, які вони зобов'язані були вчинити у визначений КПК України строк.
Ухвала може бути оскаржена касаційним порядком до суду касаційної інстанції.
Суддя апеляційного суду міста Києва ОСОБА_10
[1]