11 грудня 2017 року м. Київ
Суддя Апеляційного суду міста Києва Васильєва М.А.,
за участю
особи, яка притягнута
до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 22 червня 2017 року, якою
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючої бухгалтером в ТОВ «Літа-Профіт», яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1
визнана винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП, та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір у розмірі 320 грн. ,
Постановою суду ОСОБА_1 визнана винуватою в тому, що 26 березня 2017 року о 0545 год. в м. Києві на пл. Либідська керувала автомобілем НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою алкотестера «ДРАГЕР» № 0477, тест № 1427, результат тесту: 1,26 ‰, чим порушила п. 2.9 a) ПДР України.
Цією ж постановою ОСОБА_1 26 березня 2017 року о 05.45 год. в м. Києві на пл. Либідська, керувала автомобілем НОМЕР_1, не врахувала дорожньої обстановки, не вибрала безпечної швидкості руху, не впоралась із керуванням, внаслідок чого здійснила наїзд на дерево, що призвело до пошкодження транспортного засобу, чим порушила вимоги п. 12.1 ПДР України.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Щодо поновлення строку апелянт зазначає, що оскаржувану постанову отримала 29 червня 2017 року, в судове засідання не викликалась.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що рішення прийняте необґрунтовано, не взято до уваги всі обставини справи. Апелянт зазначає, що дійсно було ДТП, хоча й не із-за порушення швидкісного режиму, а через те, що її авто неодноразово підрізав автомобіль «Мерседес» темного кольору, водій якого, напевно, вважав, що вона при виїзді з другорядної дороги не пропустила його, але що стосується сп'яніння не погоджується повністю, так як тест проводився через 35 хвилин після складання протоколу про адмінправопорушення.
Крім того, ОСОБА_1 посилається в апеляційній скарзі на те, що порушено міжкалібровочний інтервал алкотестеру, який передбачений виробником.
Щодо свідків події, то ОСОБА_1 особливу увагу звертає на те, що особи, які зазначені в протоколі як свідки, нічого не бачили, а просто підписали документи, більш того, вони (свідки) були задіяні після складання протоколу. На місці події жодних свідків не було.
Окрім того, апелянт зазначає, що після складання адмінматеріалу, її не було відсторонено від керування транспортним засобом, а поліцейські просто поїхали з місця події.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1, опитавши свідка, приходжу до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова Голосіївського районного суду м. Києва, якою ОСОБА_1 визнана винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення, винесена 22 червня 2017 року (ас. 44-45).
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга на постанову суду подана безпосередньо до суду першої інстанції 3 липня 2017 року, відповідно до штемпелю суду, тобто, в межах строку, встановленого законом на апеляційне оскарження (ас. 49), а тому строк на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 22 червня 2017 року не пропущений.
Перевіряючи рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, вважаю, що висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративних правопорушень, передбачених ст.. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим та підтверджуються наявними у справі доказами: протоколами про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2, відповідно до яких встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП (ас. 1,2); роздруківкою газоаналізатора «Drager 6810», схемою ДТП (ас. 4), письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, відповідно до яких ОСОБА_1 пройшла перевірку у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Drager», результат якого показав 1.26 проміле (ас. 5).
Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а тест проводився через 35 хвилин після складання адмінматеріалу і тому вона не погоджується з результатами алкотестеру «Drager 6810», то апеляційний суд вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються сукупністю досліджених як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції доказів.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 підписала протокол серії БР № 109813 про адміністративне правопорушення, та в графі пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, по суті порушення власноруч написала «погоджуюсь», отримала тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом НОМЕР_2, та поставила свій підпис (ас. 1)
Будь-яких заперечень або застережень з боку ОСОБА_1 висловлено не було.
З пояснень ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_5, яка перебувала в автомобілі разом з ОСОБА_1, вбачається, що одразу після ДТП вони вказували інші обставини самої дорожньо-транспортної пригоди, вказуючи, що автомобіль наїхав на пляшку пластикову, внаслідок чого втратив керування, та, маневруючи, щоб уникнути зіткнення з попутнім транспортом, ОСОБА_1 викрутила кермо ліворуч та виїхала в лісосмугу, де сталося екстрене гальмування (ас. 6, 7).
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 підтримала подану апеляційну скаргу та пояснила, що 26 березня 2017 року зустрічала знайому з поїзду після похорону її (знайомої) родича. Рухалась на автомобілі в районі площі Либідської. В цей час рух автомобіля під її керуванням різко підрізав автомобіль «Мерседес» темного кольору. Вона різко скерувала кермо свого автомобіля ліворуч. Швидкість руху її транспортного засобу становила близько 70-80 км/год. В той неочікуваний момент не впоралась з керуванням та вдарилась в дерево. На місце пригоди прибула патрульна поліція, та склали щодо неї (ОСОБА_1) два протоколи: перший - за ДТП, другий - за ст. 130 КУпАП. Не пам'ятає, який прилад давали їй(ОСОБА_1.) задувати, щоб визначити стан сп'яніння. Про свідків зазначали поліцейські, але вона (ОСОБА_1.) їх не бачила. Погодилась з протоколом, оскільки поліцейські говорили, якщо вона не підпише, то одразу буде винуватою. Документи підписувала, оскільки думала, що це з приводу ДТП, перебувала в шоковому стані. Після складання адмінматеріалів працівники поліції відпустили її.
Під час апеляційного розгляду допитана за клопотанням ОСОБА_1 працівник поліції ОСОБА_6 пояснила, що під час несення служби виїхали екіпажем на ДТП, яка сталась по вул. Антоновича в м. Києві напроти ТЦ «Ocean Plaza». Водій транспортного засобу «Hyundai I 10» в'їхала в зелену зону в дерево. Водій перебувала в стані алкогольного сп'яніння, з нею була ще подруга, яка також перебувала в стані алкогольного сп'яніння. Були встановлені ознаки алкогольного сп'яніння: нечітка мова, нестійка хода, спотикання. Огляд для визначення стану сп'яніння проводився за допомогою алкотестеру «Drager». ОСОБА_1 задувала, з усім погоджувалась, нічого не заперечувала, все підписувала. Крім того, ОСОБА_7 була в доброму гуморі. Свідки події були, все знімалось на відео нагрудного відео-реєстратора інспектора патрульної поліції, але воно не зберіглося, оскільки скінчився термін зберігання. Всі необхідні документи на «Drager» були. Під час оформлення адмінматеріалу водій йшла поліції назустріч, що й особливо здивувало екіпаж поліції. Щодо часу самої події, яка відбулась в 05:45, складання адмінпротоколу 06:00, та результату драгеру 06:35, можливо була помилка в часі.
Під час допиту вказаного свідка ОСОБА_1 не заперечувала зазначені свідком обставини.
Посилання ОСОБА_7 в апеляційній скарзі на те, що порушено міжкалібровочний інтервал алкотестеру, який передбачений виробником, є безпідставним та необґрунтованим, оскільки на запит Апеляційного суду міста Києва Управлінням патрульної поліції у м. Києві надано документи щодо приладу «Drager Alkotest 6810» (ас. 102-106), яким проводився тест для визначення стану алкогольного сп'яніння, якими спростовуються доводи апеляції в цій частині.
Твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були тільки формальними, є необґрунтованим та спростовується як письмовими поясненнями зазначених свідків, так і поясненнями інспектора патрульної поліції ОСОБА_6, наданих в апеляційному суді.
З урахуванням вищевказаного вважаю, що постанова судді про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП є законною та обґрунтованою, і підстави для її скасування відсутні, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 22 червня 2017 року, якою ОСОБА_1 визнана винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП, та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір у розмірі 320 грн. - залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва М.А. Васильєва