03.01.2018 Київ К/9901/3695/17 справа № 810/1964/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Пасічник С.С., суддів Васильєвої І.А., Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс» до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про стягнення пені та зобов'язання вчинити певні дії,
27 грудня 2017 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду була передана касаційна скарга Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, яка згідно з відбитком штампу вхідної кореспонденції Вищого адміністративного суду України надійшла до останнього 14 грудня 2017 року, тобто до набрання чинності 15 грудня 2017 року Кодексом адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ (далі - КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ).
Разом з тим, пунктом 14 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ передбачено, що судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.
Так, частиною 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VІІІ (далі - КАС України в редакції Закону № 2136-VІІІ) було встановлено, що касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції виготовлено у повному обсязі 4 жовтня 2017 року, а тому, враховуючи положення статей 103, 212 КАС України в редакції Закону № 2136-VІІІ, останнім днем строку на касаційне оскарження, у даному випадку, є 24 жовтня 2017 року (вівторок).
У касаційній скарзі, а також у доданому до неї клопотанні Києво-Святошинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області просить поновити строк на касаційне оскарження з посиланням на те, що вже зверталася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на ці самі судові рішення у встановлений процесуальним законом строк, яка ухвалою судді від 21 листопада 2017 року була повернута у зв'язку з несплатою судового збору.
Однак, наведені обставини не свідчать про поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження, оскільки по-перше, вони не підтверджені жодними доказами, а по-друге, невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху залежить від волі особи, яка її подає, і не надає останній права у будь-який необмежений після спливу строку касаційного оскарження час реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.
Водночас, відповідач не навів й обставин (підтверджених відповідними належними доказами) стосовно неможливості звернення з касаційною скаргою в період з дати отримання ухвали про повернення касаційної скарги від 21 листопада 2017 року по 14 грудня 2017 року (дня звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою).
За таких обставин, підстави пропуску строку касаційного оскарження, наведені у касаційній скарзі відповідача та його клопотанні про поновлення цього строку є неповажними.
Також, пунктом 12 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону №2147-VІІІ передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 213 КАС України в редакції Закону № 2136-VІІІ до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
Проте, всупереч положенням наведеної норми, відповідачем не додано до касаційної скарги документ про сплату судового збору.
Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI) у редакції, чинній на час подання касаційної скарги передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Позовна заява подана у 2016 році.
В свою чергу, за приписами підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (в редакції, чинній на час звернення з цим позовом до суду першої інстанції) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Станом на 1 січня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати вкладав 1378 гривень.
Як свідчать матеріали касаційної скарги, у даній справі предметом розгляду спору є вимоги про стягнення пені у розмірі 48634,23 гривень, тобто вимоги майнового характеру.
Водночас, у позові, крім інших, заявлено вимогу про зобов'язання Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок про відшкодування позивачу суми податку на додану вартість у розмірі 77918 гривень, яка є вимогою немайнового характеру.
Згідно з положеннями абзацу першого частини 3 статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
В свою чергу, підпунктом першим пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI встановлено ставку судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою 1 розмір мінімальної заробітної плати, тобто 1378 гривень.
Таким чином, на усунення недоліків касаційної скарги необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3307,20 гривень (48634,23*1,5% але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати+1378*120%).
Судовий збір підлягає сплаті за реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м.Києві; код банку отримувача (МФО) 820019; рахунок отримувача - 31213207700007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом _______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва суду, де розглядається справа).
Крім того, частиною четвертою статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VІІІ (далі - КАС України в редакції Закону № 2136-VІІІ) встановлено, що касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.
За змістом частини третьої статті 58 КАС України в редакції Закону № 2136-VІІІ довіреності від імені особи публічного права видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те особи і засвідчуються печаткою такої особи публічного права (за наявності).
Водночас і нормами КАС України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що набрали чинності 15 грудня 2017 року (частини третя та шоста статті 59), закріплено, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами, а її оригінал або засвідчена у визначеному законом порядку копія приєднуються до матеріалів справи.
Касаційна скарга від імені Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області підписана ОСОБА_2 як представником й на підтвердження таких повноважень додано ксерокопію довіреності, засвідчену нею ж, що, однак, не узгоджується з наведеними вище приписами процесуального закону.
До того ж, довіреність, як убачається з її ксерокопії, вчинена виконуючим обов'язки начальника органу Державної фіскальної служби ОСОБА_3, проте без будь-якого документального обґрунтування покладення їх на останнього.
Згідно з частинами другою, третьою та четвертою статті 332 КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції, склад якої визначений у порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 169, 332 пунктами 12, 14 Розділу VІІ "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ, суд
Касаційну скаргу Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс» до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про стягнення пені та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний з моменту отримання копії ухвали строк для усунення зазначених недоліків касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач С.С. Пасічник
Судді: І.А. Васильєва
В.П. Юрченко