Ухвала від 03.01.2018 по справі 496/42/17

ВЕРХОВНИЙ СУД
УХВАЛА

03.01.2018 Київ К/9901/2505/17 496/42/17

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.О., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 27 липня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року

за позовом ОСОБА_2 до Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області

про визнання протиправними рішення та дій, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Касаційна скарга, що подана 19 грудня 2017 року, не відповідає вимогам частини 4 статті 330 КАС України, а саме скаржником не додано документ про сплату судового збору.

За змістом пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, яка була чинна на момент звернення позивача до суду) ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду сума судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" станом на 01 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1600,00 гривень.

Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, у цій справі позов містить одну основну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 1280,00 грн.

Виходячи з наведеного, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення згаданих вище недоліків, шляхом подання документу про сплату судового збору в сумі 1280,00 грн., який підлягає зарахуванню на розрахунковий рахунок 31213207700007, отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030102, Судовий збір за позовом ОСОБА_2, Верховний Суд.

Крім того, з матеріалів касаційної скарги вбачається, що постанову Одеського апеляційного адміністративного суду прийнято 09 листопада 2017 року, а з касаційною скаргою заявник звернувся 19 грудня 2017 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, який діяв на час ухвалення оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції.

Згідно з підпунктом 14 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII (далі - КАС України) судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка діяла на час ухвалення оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції, визначено, що касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Відповідно до частини п'ятої статті 245 цього ж Кодексу постанова або ухвала суду апеляційної набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

В касаційній скарзі не порушується питання про поновлення строку на касаційне оскарження, причини його пропуску не зазначені.

За правилами частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка діяла на час ухвалення оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Аналогічні положення закріплені в частині третій статті 332 КАС України.

Враховуючи викладене, відповідно до правил статті 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та надання доказів поважності пропуску цього строку.

Керуючись статтями 3, 169, 330, 332, 355, 359, пунктом 4, 12 частини 1 Перехідних положень КАС України КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Залишити касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 27 липня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року без руху та надати строк для усунення недоліків 10 днів з моменту вручення даної ухвали.

2. Надіслати ОСОБА_2 копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

4. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Я.О. Берназюк

Попередній документ
71446342
Наступний документ
71446344
Інформація про рішення:
№ рішення: 71446343
№ справи: 496/42/17
Дата рішення: 03.01.2018
Дата публікації: 05.01.2018
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Верховний Суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звіл