22.12.2017 Київ К/9901/600/17 812/1413/16
Суддя-доповідач Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Ханова Р.Ф., перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року у справі № 812/1413/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Офісу великих платників податків ДФС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС, Головного управління Державної казначейської служби в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 18 грудня 2017 року надійшла касаційна скарга Офісу великих платників податків ДФС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року у справі № 812/1413/16. Згідно відбитку поштового штампу на конверті касаційна скарга подана 13 грудня 2017 року, тобто до набрання чинності КАС України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ (далі - Закон № 2147-VІІІ).
Пунктом 12 частини першої Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2017 року) передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, які діяли на час її подання, суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 214 КАС України в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VІІІ до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
1. Щодо сплати судового збору.
Відповідно до частини п'ятої статті 213 КАС України в редакції Закону № 2136-VІІІ до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду), (далі - Закон № 3674-VI) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" з 1 січня 2016 року мінімальна заробітна плата встановлена у місячному розмірі 1378 грн.
Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (в редакції, що діяла на час подання касаційної скарги), за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
За змістом пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції, яка була чинна в момент звернення позивача до суду), за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору складає 1 розмір мінімальної заробітної плати.
З огляду на обов'язок сплати судового збору, заявник касаційної скарги має сплатити судовий збір в розмірі: 1653,6 грн. = (1378 грн. х 120%). Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. рахунок отримувача: 31213207700007, код ЄДРПОУ: 38004897. Код банку отримувача: 820019, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, Код класифікації доходу бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд)».
2. Щодо повноважень представника відповідача.
Частиною четвертою статті 213 КАС України в редакції Закону № 2136-VІІІ передбачено, що касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.
На час звернення відповідача з касаційною скаргою вимоги до оформлення документів щодо підтвердження повноважень представника визначались частиною першою статті 58 КАС України в редакції Закону № 2136-VІІІ, яка передбачала, що повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю. Оригінали довіреностей або засвідчені підписом судді копії з них приєднуються судом до справи.
До касаційної скарги заявником додана копія довіреності, яка є неналежною в розумінні зазначених норм, не є оригіналом, що є підставою для залишення касаційної скарги без руху зі встановленням строку для усунення цього недоліку шляхом надання оригіналу довіреності представника відповідача, який підписав касаційну скаргу.
3. Щодо обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу.
Пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України в редакції Закону № 2136-VІІІ передбачено, що у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права.
Касаційна скарга утримує в собі обставини справи, а також цитування норм Податкового Кодексу, при цьому жодних висновків та доводів, які б свідчили про порушення судами норм матеріального чи процесуального права скаржником не викладено, з огляду на що існує необхідність у наданні заявнику касаційної скарги строку для усунення цього порушення.
Встановлюючи відповідачу строк для усунення недоліків касаційної скарги, суд виходить з положень частини третьої статті 3 КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ, яка передбачає, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до Закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частина друга статті 332 КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ встановлює, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 169 КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням вищезазначених положень, заявник касаційної скарги повинен виправити її недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху шляхом надання суду касаційної інстанції: оригіналу довіреності представника відповідача, який підписав касаційну скаргу, документу про сплату судового збору в розмірі 1653,6 грн., обґрунтування касаційної скарги із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального та процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій.
Керуючись ст. 169, ст. 332, п. 12 ч. 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ, суд -
Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року у справі № 812/1413/16 залишити без руху.
Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху шляхом надання суду касаційної інстанції: оригіналу довіреності представника відповідача, який підписав касаційну скаргу, документу про сплату судового збору в розмірі 1653,6 грн., обґрунтування касаційної скарги із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального та процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій.
Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Роз'яснити заявнику касаційної скарги, що у разі невиконанні вимог цієї ухвали, касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Р.Ф. Ханова