21.12.2017 Київ П/9901/2/17 9901/2/17
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Шарапи В.М., після одержання позовної заяви
ОСОБА_3
до Президента України, Міністерства екології та природних ресурсів України
про визнання дій та бездіяльності протиправними та визнання частково нечинним Указу виконуючого обов'язки Президента України від 01.05.2014 №446/2014 "Про зміну меж національного природного парку "Голосіївський", -
ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до Президента України, Міністерства екології та природних ресурсів України про:
- визнання протиправною бездіяльності Міністерства екології та природних ресурсів України в частині непогодження з ОСОБА_3 питання про включення належних їй земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 до складу територій національного природного парку "Голосіївський";
- визнання протиправними дій Міністерства екології та природних ресурсів України щодо розроблення та передачі на затвердження виконуючому обов'язки Президента України проекту зміни меж національного природного парку "Голосіївський", який передбачав включення до складу території Національного природного парку земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 до складу територій національного природного парку "Голосіївський" без погодження їх з власником ОСОБА_3;
- визнання нечинним Указу виконуючого обов'язки Президента України №446/2014 "Про зміну меж національного природного парку "Голосіївський" в частині включення до складу територій національного природного парку "Голосіївський" земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи її подано з дотриманням правил підсудності.
Позовна заява підписана позивачем, подана через службу кур'єрського зв'язку до Вищого адміністративного суду України 14.12.2017 за правилами, встановленими КАС України в редакції чинній до 15.12.2017.
15.12.2017 набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (Розділи 1-3)" від 03.10.2017 №2147-VIII.
Пунктом 12 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Наведена норма Перехідних положень КАС України в частині неможливості повернення позовної заяви за правилами нового Кодексу застосовується до позовних заяв, які були подані до 15.12.2017 з дотриманням вимог процесуального законодавства у редакції, чинній станом на час їх подання.
Відповідно до частини 4 статті 18 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017), Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Також особливості провадження у цих справах визначено статтею 171-1 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017).
Згідно з частиною 2 статті 19 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017), адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивач оскаржує Указ виконуючого обов'язки Президента України в частині, а також дії, бездіяльність Міністерства екології та природних ресурсів України, вчинені (допущені) безпосередньо щодо позивача - ОСОБА_3.
Отже, за правилами визначення підсудності відповідно до вимог КАС України, які були чинними станом на 14.12.2017, вимоги позивача в частині оскарження дій та бездіяльності Міністерства екології та природних ресурсів України були підсудні адміністративному суду за вибором позивача, з урахуванням винятків, встановлених КАС України, у тому числі, визначених частиною 4 статті 18 КАС України. Відтак, такі позовні вимоги не були підсудні Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції.
Таким чином, позивачем при поданні даної позовної заяви не було додержано вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності новою редакцією КАС України, тому, до вказаної позовної заяви норми пункту 12 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України щодо неможливості її повернення застосуванню не підлягають.
Відповідно до частини 1 статті 172 КАС України (в редакції, чинній з 15.12.2017), в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Згідно з частиною 5 статті 172 КАС України (в редакції, чинній з 15.12.2017), не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку щодо неможливості об'єднання позивачами в одне провадження позовних вимог, які належить розглядати за правилами різної підсудності.
Глава 2 КАС України (в редакції, чинній з 15.12.2017) визначає правила віднесення справ до адміністративної юрисдикції. Дана глава КАС України також розмежовує предметну, інстанційну та територіальну юрисдикцію різних адміністративних судів.
Зокрема, відповідно до частини 4 статті 22 КАС України, Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
Зазначений перелік справ, які підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.
Частиною 1 статті 22 КАС України встановлено, що місцеві адміністративні суди вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції, крім випадків, встановлених частинами другою-четвертою цієї статті. Тобто, адміністративну справу за позовом до Міністерства екології та природних ресурсів України за вказаними ОСОБА_3 позовними вимогами вирішує місцевий адміністративний суд.
Згідно з частиною 3 статті 27 КАС України, підсудність окремих категорій адміністративних справ визначається цим Кодексом.
Статтею 266 КАС України визначені особливості провадження у справах щодо оскарження, серед іншого, актів, дій чи бездіяльності Президента України. Пунктом 1 частини 1 цієї статті встановлено, що її правила поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності (крім конституційності) указів і розпоряджень Президента України. Частиною 2 статті 266 КАС України визначено, що адміністративні справи, зазначені у пунктах 1-3 частини першої цієї статті, розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п'яти суддів.
Відтак, Верховному Суду як суду першої інстанції, з урахуванням вимог дотримання інстанційної та виключної підсудності, визначених статтями 22, 27 та 266 КАС України, підсудні лише справи щодо оскарження актів Президента України. Справи щодо оскарження дій, бездіяльності Міністерства екології і природних ресурсів України не підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції.
КАС України не передбачено можливості розгляду Верховним Судом як судом першої інстанції справ, в яких об'єднано позовні вимоги, які належить розглядати за правилами різної юрисдикції.
Окрім того, відповідно до частини 1 статті 318 КАС України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25 - 28 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, позивач порушив правила об'єднання позовних вимог в одній позовній заяві.
Згідно з пунктом 6 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу). В даному випадку підстави для застосування статті 172 КАС України відсутні.
За наведених обставин, позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Керуючись пунктом 6 частини 4 статті 169, статтею 248 КАС України, суд, -
Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала підлягає перегляду в апеляційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.
Суддя Шарапа В.М.