28.12.2017 Київ К/9901/1355/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів -Гімона М.М., Мороз Л.Л.,
розглянувши клопотання Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2017 року у справі за позовом Дніпродзержинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» про стягнення штрафу, -
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
14 грудня 2017 року Кам'янським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Дніпропетровської області направлено касаційну скаргу на вказані судові рішення у справі №804/1134/16. Одночасно у касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
Обговоривши доводи заявленого клопотання, колегія суддів не знаходить підстав для його задоволення з огляду на нижченаведене.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».
Пунктом 12 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону №2147-VIII) встановлено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
За приписами пункту 14 Перехідних положень цього Кодексу судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.
Відповідно до частини 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка була чинна на момент постановлення ухвали апеляційним судом) касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржувана ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2017 року прийнята у відкритому судовому засіданні, у відсутності сторін по справі, повний текст виготовлено 30 січня 2017 року, останнім днем строку касаційного оскарження у даному випадку є понеділок 20 лютого 2017 року.
Однак, касаційна скарга подана лише 14 грудня 2017 року (згідно з датою, вказаною на відтиску поштового штемпеля на конверті), тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
В обґрунтування поважності причин пропуску вищезазначеного строку, скаржник посилається на те, що оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції отримав 18 жовтня 2017 року у суді першої інстанції, що підтверджується копією розписки про отримання рішення.
Однак скаржник не зазначає обставин, які унеможливили його звернення до суду із касаційної скаргою з моменту отримання копії рішення суду апеляційної інстанції у строк, встановлений частиною 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали апеляційним судом).
Відповідно до частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону №2147-VIII) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Відтак, наведені скаржником доводи не свідчать про наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки у заяві не вказано обставин, які б існували у період з дня одержання ним копії оскаржуваного рішення апеляційного суду і до закінчення строку на касаційне оскарження, встановленого процесуальним законодавством, та об'єктивно унеможливили або значно утруднили подачу скарги у межах цього строку.
Відповідно до частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги) касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
Аналогічні приписи містяться і у частині 3 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону №2147-VIII, який набув чинності 15 грудня 2017 року) згідно якої касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Виходячи з наведеного, касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення вказаних недоліків шляхом звернення до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку на подання касаційної скарги з інших підстав.
З урахуванням наведеного, керуючись статтями 121, 332 та пунктом 14 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -
Визнати неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2017 року, викладені у клопотанні Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області.
Касаційну скаргу Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2017 року залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.Ю. Бучик
судді М.М. Гімон
Л.Л. Мороз