28.12.2017 Київ К/9901/655/17 814/2159/16
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А.,
перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Інгульському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області
на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.06.2017
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017
у справі № 814/2159/16
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції в Інгульському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Державна податкова інспекція в Інгульському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 14.12.2017 (згідно даних інформаційного ресурсу на сайті «Укрпошта») направила до суду касаційну скаргу.
18.12.2017 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної податкової інспекції в Інгульському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області.
Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 № 2147-VIII) до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 12 частини 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статей 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII - редакція, яка діяла на момент звернення до суду з касаційною скаргою), суддя-доповідач приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 4 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII - редакція, яка діяла на момент звернення до суду з касаційною скаргою) касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником додано до касаційної скарги копію довіреності особи, яка підписала касаційну скаргу - ОСОБА_2, яка не завірена належним чином та не відповідає вимогам статті 58 Кодексу адміністратвиного судочинства України.
Таким чином, скаржнику необхідно надати суду оформлений належним чином документ про повноваження ОСОБА_2
Крім того, відповідно до частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII - редакція, яка діяла на момент звернення до суду з касаційною скаргою) до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
Як встановлено суддею-доповідачем, скаржником не додано до касаційної скарги документа про сплату судового збору.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 120 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви складала за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
Станом на 01.01.2016 мінімальний розмір заробітної плати складав 1378 грн.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги предметом оскарження в даній справі є вимога про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, сума грошових зобов'язань за якими складає 68 043,88 грн.
Таким чином, за звернення до суду з касаційною скаргою скаржнику необхідно було сплатити 816,52 грн. ( 68 043,88х 1% х 120 %).
Отже, скаржнику необхідно надати суду документ про сплату судового збору у встановленому Законом розмірі.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві. Код банку отримувача (МФО): 820019. Рахунок отримувача: 31213207700007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102. Призначення платежу: « 101: судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), номер справи (чи номер касаційного провадження), Верховний Суд».
Крім того, відповідно до частини 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII - редакція, яка діяла на момент звернення до суду з касаційною скаргою) касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 набрала законної сили 16.11.2017, в той час як касаційну скаргу подано скаржником 14.12.2017, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
При цьому, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та доказів на підтвердження поважності підстав пропуску такого строку матеріали касаційної скарги не містять.
Відтак, скаржнику слід надати суду касаційної інстанції належні докази, якими за даних обставин можуть бути: розписка про отримання оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції (у разі його нарочного одержання), оригінал поштового конверту, в якому рішення суду було надіслано на адресу скаржника (у разі отримання копії рішення поштою), а також будь-які інші фактичні дані, що засвідчили б дату ознайомлення скаржника з повним текстом ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017, з огляду на яку скаржником дотримано строк на касаційне оскарження, визначений ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 цього Кодексу, або ж докази, якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до частини 3 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, та відповідно до приписів частин 2 та 3 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення вказаних недоліків у строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Керуючись статтями 169, 332, пунктом 12 частини 1 Розділу «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Інгульському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області залишити без руху.
2. Встановити Державній податковій інспекції в Інгульському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
3. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Васильєва