Справа № 2-а-1386/10рік
2-А-9079/2009рік
06.04.2010 року Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Зінченко Ю.Є.,
при секретарі Колтур Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора ДПС БДПС ВДАІ м. Харкова ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування протоколу та постанови про адміністративне правопорушення, суд
Позивач звернувся до суду з вищевказаний позов, в якому зазначив, що 01.09.2009р. керуючи автомобілем «Шкода» д.н. НОМЕР_1 по вул. Веренська здійснив проїзд перехрестя на заборонений (червоний) сигнал світлофора чим порушив п. 8.7.3.ПДР України. За дане правопорушення інспектором ІДПС ПДПС м. Харкова прапорщиком ОСОБА_2 була винесена постанова серії АХ №026430 від 01.09.2009р. про накладення на нього адміністративного стягнення за ч.2 ст. 122 КУпАП в розмірі 425грн. В позовних вимогах позивач посилається на те, що він почав рух на дозволений (зелений) сигнал світлофора, жовтий сигнал світлофору загорівся тоді, коли він фактично закінчував проїзд перехрестя На підставі вищевикладеного просить поновити строк, скасувати постанову АХ № 026430 від 01.09.2009р. по справі про адміністративне правопорушення про накладення на нього адміністративного стягнення у розмірі 425 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 2 КпАПУ
В судовому засідання позивач зі своїм представником позов підтримав тат просив задовольнити. Крім того, просить стягнути понесені ним витрати, а саме: за надання юридичних послуг 160грн., за посвідчення довіреності 160грн., за сплату судового збору 3,40грн.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та день розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд, дослідивши надані суду докази прийшов до наступного.
Згідно копії протоколу АХ 055750 та постанови по справі про адміністративне правопорушення АХ № 026430, винесеної інспектором Зуб О.І., 01.09.2009р. позивач керуючи автомобілем «Шкода» д.н. НОМЕР_1, по вул. Веренська здійснив проїзд перехрестя на заборонений (червоний) сигнал світлофора чим порушив п. 8.7.3.ПДР України. і на нього було накладено адміністративне стягнення у сумі 425грн. за ч.2 ст. 122 КУпАП.
Позивач в своїх позовних вимогах посилається на те, що він почав рух на дозволений (зелений) сигнал світлофора, жовтий сигнал світлофору загорівся тоді, коли він фактично закінчував проїзд перехрестя. Таким чином, вважає, що в його діях немає порушення ПДР України.
Згідно вимог ст.70 КАСУ належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст.288 КУпАП постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КУпАП.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суддя направив копію адміністративного позову, копію ухвали про відкриття провадження та витребування адміністративного матеріалу відповідачу, які були отримані відповідачем, проте справа про адміністративне правопорушення до суду надіслана не була.
Згідно ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Згідно ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Позивач у заяві про поновлення строку на оскарження постанови вказує на те, що постанова була винесена 01.09.2009 року, зі скаргами на оскарження вищезазначеної постанови позивач звертався до УДАІ ГУМВСУ та до Прокуратури Московського району м. Харкова, остання відповідь с прокуратури повернулася 06.11.2009р, а суд звернувся 12.11.2009р. Зважаючи, на вказані позивачем причини пропуску строку на подачу позову, суд знаходить, що строк пропущено із поважних причин і поновлює позивачу строк на оскарження постанови.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до переконання, що дії позивача відповідали ПДР України. У суду відсутні матеріали, які спростовували б твердження позивача про відсутність у його діях адміністративного правопорушення.
Згідно вимог ст.247 КУпроАП при не встановленні складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Згідно квитанцій, що знаходяться в матеріалах справи позивачем при подачі позову до суду були понесені витрати, а саме: за надання юридичних послуг 160грн., за засвідчення довіреності 160грн., за сплату судового збору 3,40грн.
Згідно ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на коритись сторони, яка не є суб'єктом вданих повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Частиною ч.3 ст. 87 КАС України встановлений вичерпний перелік витрат, пов'язаних з розглядом справи. Посвідчення нотаріальної довіреності не є витратами, пов'язаними з розглядом справи, тому стягненню не підлягають.
Керуючись ч.1 п.1 ст.247, ч.1 п.3 ст.284, 289, 293 КУпАП, ст.ст. 3, 87, 94, 159-163, 167 КАС України, суд,
Позов задовольнити.
Поновити позивачу строк звернення до суду.
Визнати незаконними та скасувати протокол АХ 055750 від 01.09.2009 року про адміністративне правопорушення та постанову АХ 026430 від 01.09.2009 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення.
Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 гривні 40 копійок та витрати на юридичну допомогу у розмірі 160 грн.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 13.04.2010 року.
Суддя Ю.Є. Зінченко