Справа № 396/1683/17
Провадження № 2/396/767/17
22.12.2017 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області
у складі: головуючого Шепетько Володимир Іванович
з участю секретаря Корольової Ю.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Новоукраїнка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
05 жовтня 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 74 933,01 грн. за кредитним договором №б/н від 02.10.2013 року. Свої вимоги мотивує тим, що 02.10.2013 року між сторонами було укладено кредитний договір, згідно якого відповідач отримала кредит у розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною картою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором. Однак відповідач не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами, відповідно до умов Договору, тому просить стягнути з неї заборгованість по кредитному договору в сумі 74933,01 грн. та судові витрати.
Позивач в судове засідання не з'явився, в письмовій заяві просить справу розглядати у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, пояснила суду, подавши суду письмове заперечення через свого представника, в якому позов визнав частково, згідно ч.2 ст.247 ЦПК України.
Позивач на обґрунтування своїх вимог посилається на наступні обставини.
Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п. 3.2, п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п.3.3 Умов та Правил надання послуг.
При укладанні Договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України. Згідно цієї статті договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі. всиновленому "Тарифами банку", які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70 із розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п.5.5 "Правил користування платіжною карткою.
Одночасно пунктом 5.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід'ємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п.4.9. Умов та правил надання банківських послуг і п.5.8 Правил користування платіжною карткою. Відповідно до п.6.3 до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан контррахунків та про здійснені операції по картрахункам.
ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.
Відповідно до п.6.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.
Згідно п.6.6 Умов надання банківських послуг, у разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку. Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п.6.7 Умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до п.8.6 Умов надання банківських послуг, - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.
Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст.ст. 509,526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.
Відповідно до п.5.6 "Правил користування платіжною карткою", Боржник доручає списувати з будь-якого рахунку, відкритого в Банку, зокрема з Картрахунку грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобов'язань. Відповідно до п.6.4 "Умов та правил надання банківських послуг" за незгодою зі зміною Прокид та/або "Тарифів Банку", які викладені на банківському сайті, позичальник зобов'язується надати Банку письмову заяву про розірвання цього Договору та погасити виниклу перед Банком заборгованість. На підставі п.5.3 "Умов та правил надання банківських послуг", Банк має право на зміну тарифів, які викладені на банківському сайті, а також інших умов обслуговування рахунків.
Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України, наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Згідно п.4.6 "Умов та правил надання банківських послуг", Клієнт доручає Банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків Клієнта, відкритих в валюті кредитного ліміту, в межах суми, підлягаючих сплаті Банку за даним договором, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами Клієнта в межах, встановлених цими договорами (договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку.
Відповідно до п. 5.7 "Правил користування платіжною карткою", Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленої Банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим Договором.
Згідно п. 5.2 "Умов та правил надання банківських послуг" У разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного Договору та/або у разі виникнення Овердрафту Банк має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати карту) та/або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обов'язків в цілому або у встановленою Банком часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обов'язків та інших обов'язків за цим Договором.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором Відповідач станом на 30.06.2017 року має заборгованість - 37944.69 грн., яка складається з наступного: 3998.93 грн. - заборгованість за кредитом; 28662.68 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3000.00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500.00 грн. - штраф (фіксована частина), 1783.08 грн. - штраф (процентна складова).
Пунктом 9.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонговується на той самий строк.
На підтвердження своїх позовних вимог позивач також посилається на такі норми закону.
Згідно статей 526,527,530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання із порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання. Згідно ч.2 ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідач у своїх запереченнях посилається на наступні обставини.
По-перше, вона дійсно 02.10.2013 року отримала кредит у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5% на рік в КБ «Приват Банк», хоча в позовній заяві вказано, що ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 5000 гривень, що не відповідає дійсності.
По-друге, 17.01.2014 року, без будь-якого прохання чи повідомлення, ОСОБА_1 було збільшено кредитний ліміт до 3500 гривень та при заборгованості 3000 гривень 27.06.2014 року знову ж таки без будь-якого відома збільшено до 5000 гривень.
Під час користування кредитом ОСОБА_1 вважала, що виконує усі умови банку, так як кредитний ліміт збільшували. Щодо суми заборгованості перед «ПАТ КБ «Приват Банк» ОСОБА_1 не погоджується так як нарахування було здійснено невірно.
По-третє, ОСОБА_1 прохала працівників «Приват Банку» щоб їй видали кредит у сумі 1000 гривень з пільговим періодом до 55 днів, який передбачає собою кредит «Універсальний», але їй було видано кредитну карту «GOLD» . В анкеті-заяві взагалі відсутні помітки про те, яку суму кредиту хотіла отримати ОСОБА_1 та з якими саме умовами та правилами її було ознайомлено також відсутня сума бажаного кредитного ліміту.
По-четверте, з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.
Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 ЦК України).
Відповідно до правової позиції, яка висловлена в Постанові Верховного Суду України №6-240цс14 від 11.02.2015р. та Постанові № 6-16 цс15 від 11.03.2015р., в яких однією зі сторін був ПАТ КБ "Приватбанк", і які є обов'язковими до застосування всіма судами України, "Умови надання споживчого кредиту фізичним особам" не є складовою частиною укладеного між сторонами договору.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 06.11.2013 року у цивільній справі № 6-116цс13 та у постанові від 03.06.2015 року у цивільній справі № 6-31цс13.
Також зауважує що, несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів. Тобто за останні три роки, а стягнення пені за останній рік.
Згідно правової позиції викладеної в постанові Верховного Суду України 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16, обслуговування кредиту є супутньою послугою, за надання якої можливе встановлення комісії, та вважаю, що встановивши в кредитному договорі сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту, позивач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються відповідачу. При цьому позивач нараховував, а відповідач сплатив комісію за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок відповідача, що є незаконним.
Положення пунктів 22,23 статті 1, статті 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин, (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).
Хоча ОСОБА_1 і отримала кредит зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5 % на рік (базова ставка 2,5% в місяць) та навіть за таких умов розрахунок проведено не вірно.
Відповідно здійснювати потрібно розрахунок заборгованості по процентам за користування кредитом, (27,6 % річних), сума якого підлягає до стягнення з відповідача:
Згідно умов договору нарахування відсотків за договором повинно проводитись за формулою, де: сума відсотків дорівнює сумі кредиту помноженого на відсоткову ставку за кредитом (30%) поділену на кількість календарних днів у році та помножено на кількість календарних днів у місяці.
Станом на 01.10.2014 року сума боргу за кредитом складала 5147,71 грн. Отже здійснюючи розрахунок по вищезазначеній формулі, виходить 11812,47 грн.
Отже станом на момент подачі позову до суду тобто 30.09.2017 року сума кредиту разом з нарахованими відсотками складає 11812,47 грн., з яких сума боргу за кредитом 5147,71 грн. та 6664,76 сума нарахованих відсотків.
З урахуванням встановлених обставин справи і відповідних їм правовідносин, вважає, що ОСОБА_1 дійсно здійснила порушення вимоги ст.ст. 526, 530 ЦК України і не виконала належним чином умови кредитного договору. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з неї боргу за кредитом є частково обґрунтованими та позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно розрахунку, наданого позивачем до матеріалів справи, вбачається, що розмір пені нараховано в межах загального строку позовної давності, тому відповідно ст. 258 ЦК України в межах застосування спеціального строку позовної давності (1 рік) вважаю за доцільне стягнути пеню за період з 01.10.2016 року по 01.10.2017 року.
В даному випадку сума заборгованості за пенею в межах спеціального строку позовної давності (тобто за останній рік) складає 3300.00 грн.
Також одночасне стягнення штрафів і пені є порушенням Конституції України про це вказано в Ухвалі Вищого спеціалізованого суду України в справі №756/2999/15-ц від 31.05.2017 року так як відповідно до 549 ЦК України штраф та пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності. А тому їх одночасне застосування неможливе.
Отже загальна сума заборгованості складає: 15612,47 грн., а саме заборгованість за кредитом - 5147,71 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом- 6664,76 грн., заборгованість за пенею 3300 грн., штраф фіксована частина) - 500 грн., штраф про центової складової - 0 грн. (так як нарахована пеня)
Крім того, ОСОБА_1 не є членом GOLD-клубу, але з неї кожного місяця починаючи з 11.02.2014 року стягувались кошти у сумі 20 гривень загалом 39 разів тобто 780 гривень. Які були віднесені до кредиту та на які нараховувались також відсотки. На сьогоднішній час відсутні відомості якими саме умовами та правилами ОСОБА_1 було ознайомлено також відсутня сума бажаного кредитного ліміту, а тому не віднімаючи відсотки від незаконно стягнутих відсотків за «ЧЛЕНСТВО» GOLD-клубу можна відняти 780 грн. від загальної суми боргу. Отже 15612,47 - 780 = 14832 гривні 47 копійок.
Просить стягнути з відповідачки на користь позивача 14 832,47 грн. заборгованості та 640 грн. судових витрат.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
ПАТ КБ "ПриватБанк" є правонаступником прав та обов'язків ЗАТ КБ "ПриватБанк", у зв'язку з чим на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 р. змінено найменування Позивача з ЗАТ КБ "ПриватБанк" на ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", про що зазначено у п.1.1. Статуту ПАТ КБ "ПриватБанк". 17.07.2009 року проведено державну реєстрацію вказаних змін (номер запису в ЄДРПОУ 12241050038006727).
02.10.2013 року між сторонами було укладено кредитний договір, згідно якого відповідач отримала кредит у розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, тобто до 08/17.
Вирішуючи питання підставності та обґрунтованості позовних вимог, суд частково погоджується із доводами, зазначеними позивачем у поясненні на заперечення відповідача.
Відповідно до укладеного договору б/н від 02.10.2013 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
При цьому посилання відповідача про фактичне отримання грошових коштів у меншому розмірі 500 грн. спростовуються випискою, наданою представником позивача, в якому вбачається, що кредитний ліміт на картку відповідача поступово зріс до 5000 грн.
У відповідності до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності з ч.2. ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
При оформленні кредиту заява на отримання, кредиту, підписується повнолітньою, дієздатною особою (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання ч.2 п.1 ст.30 ЦК України), яким підтверджується, що Позичальник ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку.
Укладання Договору здійснюється за принципом укладання між Банком і клієнтом договору приєднання (ст.634 ЦК). Підписанням заяви Позичальник приєднується до запропонованих банком Умов та Тарифів.
Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Щодо посилання відповідача на ЗУ "Про захист прав споживачів", банком надано всю необхідну інформацію в письмовому вигляді, результатом чого є факт підписання сторонами кредитного договору.
Враховуючи, що законодавчо не встановлений обов'язок кредитора на відібрання підпису позичальника під наданою інформацією, доказом наявності факту ознайомлення відповідача з умовами кредитування є положення ч.2 ст.638, ч.2 ст.642 ЦК України, тобто фактичне прийняття пропозиції до укладання договору дією (отримання кредиту боржником та сплата ним періодичних платежів). Таким чином, кредитний договір укладений відповідно до норм чинного законодавства та є чинним.
Окрім того, в Анкеті-Заяві зазначено: "Я ознайомився (-лась) і згоден (-на) з Умовами та правилами. Своїм підписом я підтверджую факт отримання повної інформації про умови кредитування в Приватбанку.."
Таким чином, підписавши Анкету-Заяву, відповідач підтвердив, що він був ознайомлений з умовами кредитування та погодився з ними, що засвідчив власним підписом. Погашаючи заборгованість по кредиту, відповідач прийняв умови договору та погодився з ними.
Також до матеріалів позовної заяви долучено "Довідку про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна" з якої чітко вбачається, що Відповідачу встановлено поточну процентну ставку, вказано розміри комісій та штрафів тощо.
Крім того, вищезазначені Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях Банку та на офіційному сайті Банку.
Приймаючи до уваги те, що за ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, то відсутність підпису Відповідача в Умовах, при наявності його письмового свідчення про те, що він ознайомлений у письмовому вигляді та згідний з Умовами та Тарифами, що Заява разом із Умовами та Тарифами складають договір про надання банківських послуг, не є підставою вважати, що Умови укладені поза межами договору та є не допустимими доказами.
Відповідач підписанням Анкети-заяви позичальника приєднався до Умов та Правилами надання банківських послуг. Заява разом з Умовами та Тарифами є договором про надання банківських послуг.
Відповідно до ч.1 ст.634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. На підставі ч. 1 ст.634 ЦК, підписавши заяву, фізична особа, приєднується до запропонованих банком Умов та правил надання банківських послуг, що підтверджується його особистим підписом. Тобто, з моменту підписання фізичною особою заяви, між Банком та клієнтом був укладений договір в порядку ч.1 ст.634 ЦК шляхом приєднання клієнта до запропонованого Банком договору (умов кредитування).
Як вбачається з виписки із карткового рахунку, де чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, а отже й отримав кредитну картку "Універсальна".
З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів вбачається, що позивач частково сплачував заборгованість за договором.
Пунктом 21 Пленуму ВССУ №5 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" роз'яснено, що Договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія - однією із форм її кредитування, в якій у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами). Оскільки в цьому договорі передбачено всі істотні умови, необхідні для кредитного договору, то зобов'язання з надання кредиту є дійсним із моменту укладення кредитного договору - договору про відкриття кредитної лінії.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що права сторін виникають на підставі договорів та інших правочинів. Згідно з ст.ст. З, 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу.
Презумпція правомірності правочину закріплена у ст.204 ЦК України та може бути спростована насамперед нормою закону, яка містить відповідну заборону. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний відповідно до закону судом недійсним. Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України не створює юридичних наслідків тільки недійсний правочин.
На підставі ч.2 ст.640 ЦК України у разі, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання майна або вчинення певної дії.
Оскільки, банк надав кошти шляхом встановлення кредитного ліміту, таким чином між банком і відповідачем було укладено договір, який ніким не оспорений, а отже є всі законні підстави для стягнення заборгованості з відповідача.
Згідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним
належним чином, а отже правовідносини між сторонами тривають й належним чином зобов'язання не виконані та кредитором не прийняті.
В заяві - анкеті клієнта, зазначено початкову суму кредитного ліміту, однак, умовами договору визначено (п.2.1.1.2.3), що Банк має право в будь-який момент збільшити, зменшити або анулювати кредитний ліміт.
Пунктом 2.1.1.2.4. УіП встановлено, що підписання цього договору є прямою та безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого банком. Додатково повідомляємо, що встановлення певної суми кредитного ліміту не є фінансовою операцією, що вимагає документального підтвердження.
Так, Банком неодноразово було змінено розмір кредитного ліміту, згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти.
Відповідальність клієнта наступає в момент використання кредитного ліміту - як тільки клієнт самостійно підтверджує проведення операції в рахунок ліміту шляхом введення ПІН-коду (в банкоматах) або підписанням чека (розрахунок через РОЗ-термінал торгової точки), саме в цей момент здійснюється перехід коштів у володіння позичальникові.
При проведенні претензійно-позовних заходів ключову роль відіграє заборгованість клієнта (сума фактично отриманих коштів та нарахована плата за користування ними), а не сума стартового кредитного ліміту по карті. Тому належним доказом зняття коштів з карткового рахунку клієнта є виписка.
У зв'язку з цим, обставини, на які відповідач посилається в своєму запереченні, не відповідають дійсності, а позовні вимоги Банку підлягають задоволенні в повному обсязі.
02.10.2013 року Відповідач став клієнтом ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", ідентифікувавшись та ознайомившись з Умовами та Правила надання банківських послуг, підписавши Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", згідно якої отримав кредитну картку "Універсальна".
02.12.2013 року Відповідачу було перевипущено кредитну карту на престижну картку "Універсальна Gold", відповідно до Тарифів якої Відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Перевипуск карти Відповідачем підтверджується наявністю фото Клієнта з картою та банківською випискою по картковому рахунку. 20.12.2013 року відповідач здійснив погашення заборгованості в розмірі 220 грн., вже на перевипущену карту.
Поскільки перевипуск карти не являється укладенням нового кредитного договору, в заповненні додаткових документів для перевипуску картки не мало необхідності, що не суперечить чинному законодавству України.
Згідно Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів для погашення
заборгованості по кредитним картам для клієнтів передбачений пільговий період, що діє за
умови погашення боргу до 25 числа наступного місяця з дати виникнення заборгованості. Пільговий період кредитування - це установлений банком період з моменту виникнення заборгованості по кредиту, протягом якого нарахування процентів за користування кредитом проводиться за процентною ставкою 0.01% річних (п. 1.1.1.49).
У разі не погашення заборгованості на протязі пільгового періоду за користування Кредитом і Овердрафтом Банк нараховує проценти в розмірі, встановленому Тарифами Банку, з розрахунку 360/365 календарних днів на рік (п. 2.1.1.12.6).
Тарифи - розмір винагороди за послуги банку, є невід'ємною частиною договору. Перелік може змінюватися та доповнюватися, про що клієнт повідомляється у відповідності з цими умовами (п. 1.1.1.91).
Строк та порядок погашення кредиту здійснюється шляхом внесення щомісячних мінімальних обов'язкових платежів. Розмір та строки внесення щомісячних мінімальних обов'язкових платежів зазначені в Тарифах, а саме:
- розмір щомісячного мінімального платежу складає 7% (з 02.04.2014року Наказом СП-2014-6635230 від 02.04.2014 р. розмір платежу було зменшено до 5%) від суми заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше решти заборгованості;
- строк внесення щомісячного платежу - до 25 числа місяця наступного за звітним. Платіж включає плату за користування кредитом, передбачену Тарифами і частину заборгованості по кредиту (п. 2.1.1.12.4).
У разі несвоєчасного або не в повному обсязі внесення щомісячного мінімального платежу сума кредиту вважається простроченою.
Прострочений кредит - це кредитні кошти, які були надані клієнту та не були повернені у строк, передбачений договором (п. 1.1.1.72).
У разі виникнення прострочених зобов'язань на суму від 100 грн. Клієнт сплачує банку пеню згідно Умов та Правил надання банківських послуг (п. 2.1.1.12.6.1, 2.1.1.12.6.2) і Тарифів.
До 04.2014 року діяла наступна формула нарахування процентів:
Нарахування процентів на поточну заборгованість:
N *М /365 *Y=Z
N - поточне тіло кредиту;
М - процентна ставка;
360/365 - кількість днів у році;
Y- кількість днів за які здійснюється нарахування;
Z - сума нарахованих процентів.
Нарахування процентів на прострочену заборгованість: N *М /365 *Y=Z
N - прострочене тіло кредиту;
М - процентна ставка;
360/365 - кількість днів у році;
Y- кількість днів за які здійснюється нарахування;
Z - сума нарахованих процентів.
У- кількість днів за які здійснюється нарахування;
Z - сума нарахованих процентів.
Формула нарахування процентів на прострочену заборгованість: N *М /365*2 *Y=Z
N - заборгованість за кредитом (прострочене тіло кредиту, виставлені до сплати та не погашені проценти та санкції станом на перше число попереднього місяця; М - процентна ставка 360/365 - кількість днів у році
2 - коефіцієнт підвищення процентної ставки за -несвоєчасне погашення кредитної заборгованості
Y- кількість днів за які здійснюється нарахування;
Z - сума нарахованих процентів.
Діючі з 04.2014 року формули нарахування процентів:
Нарахування процентів на поточну заборгованість: N*М/365*(2або1)*Y=Z
N - заборгованість за кредитом (поточне тіло кредиту, нараховані відсотки та санкції (в попередньому місяці);
М - процентна ставка;
360/365 -кількість днів у році;
2 або 1 - коефіцієнт процентної ставки (1- застосовується у разі належного виконання зобов'язань, 2- підвищення процентної ставки за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості);
У разі зміни процентної ставки розрахунок процентів на заборгованість, що виникла
до зміни нараховується за діючою процентною ставкою на момент використання цих
коштів, якщо частина боргу використана уже після зміни процентної ставки, розрахунок
процентів на цю частину заборгованості здійснюється за новою процентною ставкою. Дана
умова не діє при нарахуванні процентів на прострочену заборгованість.
При розрахунку процентів цифри, починаючи з третього знака після коми, відкидаються.
Сума після коми ручного розрахунку може відрізнятися від розрахунку який доданий до позову у зв'язку з автоматичним округленням.
Пунктом 1.1.3.1.6. Умов та Правил надання банківських послуг встановлено, що Клієнт доручає Банку списувати кошти з рахунків клієнта, відкритих у валюті кредитного ліміту, у межах сум, що підлягають сплаті Банку за Договором, у разі настання термінів платежів, а також списувати кошти з картрахунка у разі настання термінів платежів за іншими договорами клієнта у розмірах, визначених цими договорами (договірне списання), у межах платіжного ліміту картрахунка.
Тобто при нарахуванні Банком процентів, комісій, пені і не внесення коштів Клієнтом на погашення цієї заборгованості, Банк має право здійснити списання даної заборгованості за рахунок кредитного ліміту.
Згідно Умов та Правил надання банківських послуг Банк має право :
Пунктом 1.1.3.2.3 Договору для ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід'ємних частин Договору. При цьому у сторін Договору виникають обов'язки:
- у Кредитора: інформування позичальника щодо внесених змін шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 Договору;
- у Позичальника: отримання виписки про стан та про здійснені операції по карткових рахунках (п. 1.1.2.3 Договору).
На підставі п. 1.1.5.2 Договору, неотримання або несвоєчасне отримання Клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє Клієнта від виконання його зобов'язань за даним Договором.
Згідно п.п. 1.1.6.1, 1.1.6.2 Договору зміни в «Умови та правила надання банківських послуг» вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку, а у випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє клієнтів про внесені зміни шляхом використання різних каналів зв'язку, серед яких: офіційний сайт банку www.privatbank.ua, SMS - повідомлення клієнтам про зміни даних правил, клієнтські виписки, інші канали інформування.
У разі незгоди зі змінами «Умов та правил надання банківських послуг» або «Тарифів Банку» клієнт має право надати Банку заяву про розірвання Договору виконавши умови п. 2.1.5.4 Договору.
Відповідач вважає, що позивачем розрахунок заборгованості не спростований, належний контррозрахунок не наданий, судово-бухгалтерської експертизи з метою з'ясування питання наявності або відсутності заборгованості відповідача за кредитним договором не проводилась, а тому підстави вважати даний розрахунок заборгованості неналежним відсутні.
В той же час суд не погоджується із таким твердженням позивача, зважаючи на наступне.
Як вбачається із доданих до позовної заяви документів, в т.ч. Умов і правил надання банківських послуг, формули та методики нарахування відсотків конкретно не розписані і до відома відповідача не доведені, маються лише загальні формулювання такого нарахування, отже позивач навмисно приховав перед укладенням кредитного договору умови нарахування відсотків, зважаючи що їх розмір значно перевищує розмір основної суми (тіла) заборгованості, у зв'язку з чим суд приймає до уваги розрахунок, наданий відповідачем, та стягує суму основної заборгованості та заборгованості по відсотках, які зазначені відповідачем.
Суд переконаний, що наданий відповідачем розрахунок є більш обґрунтованим, справедливим і таким, який відповідає вимогам законодавства та умовам договору.
Крім цього, суд вважає незаконним одночасне стягнення із відповідача пені та штрафів, що підтверджено правовою позицію ВССУ від 31.05.2017 року у справі №756/2999/15ц, зважаючи на те, що стаття 61 Конституції України передбачає однозначний принцип «ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення», і це стосується не тільки кримінальної чи адміністративної відповідальності, а і цивільної. Поступово цей конституційний принцип, як норма прямої дії, став застосуватись судами на вищому рівні у спорах між позичальниками та кредиторами. Зокрема, 21 жовтня 2015р. у справі №6-2003цс15 Верховний Суд України підкреслив неможливість притягнення позичальника за порушення грошового зобов'язання до подвійної цивільної відповідальність у виді стягнення пені і штрафу одночасно.
При цьому, суд вважає з власної ініціативи обрати найменш обтяжливий спосіб цивільної відповідальності та стягнути 500 грн. штрафу із запропонованих позивачем варіантів у позовній заяві, а у стягненні інших видів неустойки відмовити.
Інші доводи сторін, не переконують суд у протилежному.
Згідно ст.141 ЦПК України, судові витрати стягуються із відповідача частково, зважаючи на часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 525-530,610,1054 ЦК України, ст.ст. 141,258-261 ЦПК України,
Позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 02.10.2013 року, а саме: сума боргу за кредитом - 5147 (п'ять тисяч сто сорок сім) грн. 71 коп., сума нарахованих відсотків - 6664 (шість тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 76 коп., штраф (фіксована частина) - 500 (п'ятсот) грн., а також судові витрати по сплаті судового збору за подання позову - 640 (шістсот сорок) грн., а всього - 12 952 (дванадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві) грн. 47 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Решту судових витрат - залишити за позивачем.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Кіровоградської області шляхом подання апеляційної скарги через Новоукраїнський районний суд протягом тридцяти днів з моменту проголошення.
Головуючий: В. І. Шепетько