Провадження № 22-ц/774/6893/17 Справа № 205/7987/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Басова Н. В. Доповідач - Максюта Ж.І.
Категорія
26 грудня 2017 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Максюти Ж.І.,
суддів: Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.
за участю секретаря - Попазової Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро
апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»
на рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 08 серпня 2017 року
у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання кредитного договору та додаткової угоди недійсними, -
ПАТ «Універсал Банк» 04.11.2015 року звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, в обґрунтування якого посилався на те, що 06.08.2008 року між ним та відповідачем укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг № BL7214, за умовами якого банк надав відповідачу послуги в рамках ліміту, встановленого в базовій валюті, що дорівнює 71500 доларів США. Умови і порядок надання, сума, строк і порядок виконання зобов'язань, розмір і порядок плати за кредитні послуги стосовно кожної кредитної послуги в межах Договору № BL7214 оформлювались додатковими угодами в формі окремих індивідуальних угод. Позичальник повинен виконати свої зобов'язання за договором не пізніше 01.08.2028 року. Між позивачем та ОСОБА_2 06.08.2008 року було укладено Додаткову угоду № BL7214/КL+, за умовами якої відповідачу встановлено ліміт за кредитною лінією в сумі 56500 доларів США з кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 31.07.2009 року та сплатою 16,45 % річних. Також 06.08.2008 року між банком та відповідачем було укладено додаткову угоду № 7835/7214/К-1, за умовами якої банк надав відповідачу кредит в розмірі 15000 доларів США, а відповідач зобов'язалась повернути кредит у строк до 01.08.2018 року зі сплатою 16,45 % річних. Станом на 15.09.2015 року загальна заборгованість відповідача за договором № BL7214, Додатковою угодою № BL7214/КL+ та Додатковою угодою № 7835/7214/К-1 становить 68051,24 доларів США. За договором № BL7214/КL+ заборгованість складає 59017,48 доларів США, в т.ч. 49701,67 доларів США - заборгованість по сумі кредиту; 5813,06 доларів США - заборгованість по відсоткам; 3502,75 доларів США - пеня. За договором № 7835/7214/К-1 заборгованість складає 9033,76 доларів США, в т.ч. 8142,88 доларів США - заборгованість по сумі кредиту (в т.ч. прострочена заборгованість по сумі кредиту 1055,31 доларів США); 789,23 доларів США - заборгованість по відсоткам; 101,65 доларів США - заборгованість по підвищеним відсоткам.
Уточнивши позовні вимоги 09.11.2015 року, ПАТ «Універсал Банк» просив суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість у розмірі 68051,24 доларів США та судовий збір /т.1 а.с. 3-8, 67-68/.
30.05.2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічним позовом до ПАТ «Універсал Банк» про визнання кредитного договору недійсним, в обґрунтування якого посилалась на те, що вона не підписувала кредитний договір № BL7214 від 06.08.2008 року та додаткові угоди, не брала на себе жодних зобов'язань щодо погашення боргу.
Уточнивши позовні вимоги в редакції від 19.12.2016 року, ОСОБА_2 просила визнати недійсними кредитний договір № BL7214 від 06.08.2008 року, додаткову угоду № BL7214/КL+ від 06.08.2008 року, додаткову угоду № 7835/7214/К-1 від 06.08.2008 року /т.1.а.с.117-119, 209-210/.
Рішенням Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 08.08.2017 року у задоволенні обох позовів було відмовлено /т.1 а.с.243-246/.
З таким рішенням, в частині відмови у задоволенні його позовних вимог, не погодився банк, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати в зазначеній частині та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі /т.2.а.с.2-5/.
Відповідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог ПАТ«Універсал Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, перевірка його законності та обґрунтованості проведена в цих межах.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 06.08.2008 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_2 було укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг № BL7214, за умовами якого банк надав відповідачу послуги в рамках ліміту, встановленого в базовій валюті, що дорівнює 71500 доларів США. Умови і порядок надання, сума, строк і порядок виконання зобов'язань, розмір і порядок плати за кредитні послуги стосовно кожної кредитної послуги в межах Договору № BL7214 оформлювались додатковими угодами в формі окремих індивідуальних угод. Позичальник повинен виконати свої зобов'язання по поверненню в повному обсязі використаної суми ліміту за цим Договором не пізніше 01.08.2028 року /т.1 а.с. 20-27/.
06.08.2008 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду № BL7214/КL+ до Генерального договору про надання кредитних послуг № BL7214 від 06.08.2008 року, за умовами якої ОСОБА_2 встановлено ліміт за кредитною лінією в сумі 56500 доларів США з кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 31.07.2009 року та сплатою 16,45 % річних /т.1.а.с. 29-30/.
Також 06.08.2008 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду № 7835/7214/К-1 до Генерального договору про надання кредитних послуг № BL7214 від 06.08.2008 року, за умовами якої банк надав позичальнику кредит в розмірі 15000 доларів США, а відповідач зобов'язалась повернути кредит у строк до 01.08.2018 року зі сплатою 16,45 % річних /т.1а.с. 32-37/.
Станом на 15.09.2015 року загальна заборгованість відповідача за договором № BL7214, Додатковою угодою № BL7214/КL+ та Додатковою угодою № 7835/7214/К-1 становить 68051,24 доларів США, а саме:
-за договором № BL7214/КL+ заборгованість складає 59017,48 доларів США, з яких: 49701,67 доларів США - заборгованість по сумі кредиту; 5813,06 доларів США - заборгованість по відсоткам; 3502,75 доларів США - пеня;
- за договором № 7835/7214/К-1 заборгованість складає 9033,76 доларів США, з яких: 8142,88 доларів США - заборгованість по сумі кредиту (в т.ч. прострочена заборгованість по сумі кредиту 1055,31 доларів США); 789,23 доларів США - заборгованість по відсоткам; 101,65 доларів США - заборгованість по підвищеним відсоткам /т.1.а.с. 9-15/.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ «Універсал Банк» у своєму позові просить стягнути заборгованість за кредитним договором у доларах США, однак в порушення вимог ст. ст. 10, 59-60 ЦПК України (в редакції, чинній на день ухвалення оскаржуваного рішення) не надав суду індивідуальну або генеральну ліцензію на використання іноземної валюти на території України, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог /т.1.а.с.246/.
Однак з таким висновком суду погодитись не можна з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.
За положеннями ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.
При цьому, Основний закон не встановлює обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.
Відповідно до ст. 192 ЦК України, іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Тобто відповідно до законодавства України гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, в той час коли обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.
Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання та валютного контролю, є Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі - Декрет КМУ).
Відповідно до ст. 5 цього Декрету, операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 Декрету.
Статті 47 та 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції незалежно від виду валюти, яка використовується. Указані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.
Порядок надання дозволу НБУ на банківські операції та генеральних ліцензій встановлюється також Положенням про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операції, затвердженим постановою Правління НБУ від 17 липня 2001 року №275, у п. 5.3 якого зазначено, що письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, що перераховані в цьому Положенні, є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом КМУ.
Правовий аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банк як фінансова установа, отримавши в установленому законом порядку банківську ліцензію та відповідний письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, який є генеральною ліцензією на валютні операції, має право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.
Щодо вимог пп. «в» п. 4 ст. 5 Декрету КМУ, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують установлені законодавством межі, то на даний час законодавством не встановлено межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті.
Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування режиму індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій достатньою правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами ст. 5 Декрету КМУ є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої в установленому порядку, тобто отримання письмового дозволу НБУ на операції, пов'язані з іноземною валютою.
Тобто надання кредитів у валюті за наявності в банку відповідної генеральної ліцензії (дозволу НБУ на здійснення кредитних операцій у валюті) не суперечить вимогам чинного законодавства України.
Така правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21 березня 2011 року і в силу ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів при застосуванні вказаних норм права.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір не оскаржувався відповідачем з підстав відсутності у банку Генеральної ліцензії на використання іноземної валюти на території України, відтак сам по собі факт відсутності у матеріалах справи вказаного документу на час розгляду справи у суді першої інстанції не є підставою для відмови у позові.
Маючи сумніви щодо наявності у банку Генеральної ліцензії, суд першої інстанції мав можливість витребувати вказаний документ у позивача відповідною ухвалою, натомість суд обмежився лише запитом від 03.03.2017 року про надання кредитної справи /т.1 а.с.227/.
До апеляційної скарги банку додано дозвіл НБУ № 92-1 на право здійснення валютних операцій з додатками, в яких зазначено перелік операцій, які має право здійснювати ПАТ «Універсал Банк» з валютними цінностями /т.2.а.с.6-16/. Отже, банк має право здійснювати відповідні операції з використання іноземної валюти на території України.
Згідно зі ст. 1050 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки, належні йому відповідно до ст. 1048, 1056-1 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
За статтями 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Оскільки у порушення зазначених норм закону та умов основного кредитного договору та додаткових угод до нього, ОСОБА_2 своїх зобов'язань належним чином не виконує, згідно розрахунку заборгованості, наданого банком та не спростованого позичальником, має заборгованість у сумі 68051,24 доларів США, колегія суддів приходить до висновку про її стягнення з відповідача.
Таким чином, рішення суду першої інстанції, в силу ст. 376 ЦПК України, підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення у справі про задоволення позовних вимог ПАТ «Універсал Банк».
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, колегія суддів виходить з норм ч.2 ст.141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені та документально підтверджені банком судові витрати, а саме судовий збір у сумі 48391,46 грн., що складається із судового збору за подання позовної заяви - 23043,55 грн. та апеляційної скарги - 25347,91 грн. /т.1 а.с.2, т.2.а.с.1/.
Керуючись ст.ст. 367, 376, 381 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» - задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 08 серпня 2017 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - скасувати.
Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитними договорами в сумі 68051,24 доларів США, яка складається із заборгованості:
-за кредитним договором №BL7214/KL у розмірі 59017,48 доларів США, з яких: заборгованість по сумі кредиту - 49701,67 доларів США, заборгованість по відсоткам - 5813,06 доларів США, пеня-3502,75 доларів США;
-за кредитним договором № 7835/7214/К-1 у розмірі 9033,76 доларів США, з яких: заборгованість по сумі кредиту - 8142,88 доларів США, заборгованість по відсоткам - 789,23 доларів США, пеня - 101,65 доларів США.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір у сумі 48391,46 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Верховного суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Ж.І. Максюта
Судді: Е.Л. Демченко
Т.Р. Куценко