08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
4-с/381/28/17
381/4340/17
28 грудня 2017 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді Чернишової Є.Ю., за участі: секретаря Соловей Ж.В., представника скаржника ОСОБА_1, державного виконавця Турської Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_2, заінтересовані особи: головний державний виконавець Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_3, ОСОБА_4 на неправомірні дії та постанову у виконавчому провадженні,-
29 листопада 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою на дії та рішення головного державного виконавця Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_3, в якій просив визнати неправомірними її дії при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження № 51045162 від 18.08.2017 року, визнати її незаконною та скасувати таку постанову, мотивуючи вимоги тим, що державний виконавець винесла постанову про закінчення виконавчого провадження з порушенням ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки повинна була витребувати земельну ділянку у боржника та за актом приймання-передачі передати ї позивачу, як стягувачу у виконавчому провадженні. Невчинення таких дій свідчить про неправомірність дій державного виконавця та незаконність постанови про закінчення виконавчого провадження № 51045162 від 18.08.2017 року.
В судовому засіданні представник скаржника вимоги підтримала та просила скаргу задовольнити.
Боржник ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлялася своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомила і від неї не надходило клопотання про відкладення розгляду справи.
Головний державний виконавець відділу Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечували проти задоволення скарги, вказавши, що скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки нею були вчиненні всі потрібні дії, передбачені законом.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали скарги, суд встановив наступне.
Положеннями ЦПК встановлено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Разом із скаргою заявником було заявлено про поновлення строку для звернення зі скаргою з підстав того, що державним виконавцем направлено лист із спірною постановою лише 07.11.2017 року, на якому був вказаний індекс головнопоштампу, а не його поштового відділення, що збільшило час пересилання листа, в результаті чого листа з постановою він отримав 12.11.2017 року, а тому 10-ти денний строк на оскарження зазначених дій та постанови почався з 13.11.2017 року та спливає 22.11.2017 року.
Державний виконавець, в свою чергу, вказує, що копію постанови було направлено ОСОБА_2 рекомендованою кореспонденцією за вих. №15.28-24/8744-11 з дотриманням строків відправлення, що підтверджується реєстром рекомендованої кореспонденції Фастівського МР ВДВС від 21.08.2017 року. Згідно веб-сайту Укрпошти документ було вручено адресату особисто 18.09.2017 року. Отже заявником строк для подачі скарги на постанову минув.
Суд, з огляду на відсутність можливості достовірно перевірити доводи державного виконавця щодо змісту поштового відправлення, яке отримано скаржником 18.09.2017 року, також з огляду на доводи скаржника щодо отримання ним оскаржуваної постанови саме 12.11.2017 року, вважає за необхідне поновити ОСОБА_2 строк для подання скарги.
Згідно із ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Порядок примусового виконання рішень судів врегульованоЗаконом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII.
За вимогами ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема, виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону).
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення при виконанні рішення немайнового характеру передбачено розділом VIII Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Так, на підставі заяви ОСОБА_2 від 21.06.2016 року, 24.06.2016 року старшим державним виконавцем Фастівського МРВ ДВС ГТУЮ у Київській області винесено постановупро відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2/381/168/15 про витребування земельної ділянки за №18 площею 0,1 га, кадастровий номер 3224987200:02:005:0144, яка розташована на території Фастівського району Київської області у садівничому товаристві «Вишняк» із незаконного володіння ОСОБА_4 та зобов'язати ОСОБА_4 звільнити вказану земельну ділянку.
Вказана постанова була направлена сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією та згідно поштового повідомлення її було отримано боржником, про що свідчить його підпис (а.с.52,53).
01.07.2016 року було винесено постанову про стягнення з боржника ОСОБА_4 витрат на проведення виконавчих дій у сумі 100 грн (а.с.54).
Згідно ч. 2 ст. 63 Закону про виконавче провадження у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
25.08.2016 державним виконавцем направлено вимогу за № 03.3-22/10055-9, якою зобов'язано боржника виконати рішення суду та повідомити про це державного виконавця в строк до 29.08.216 року. Одночасно ОСОБА_4 було попереджено, що у разі невиконання вимоги державного виконавця в зазначений день та час, до неї будутьзастосовані штрафні санкції в розмірі 170,00 грн, а також застосований примусовий привід через органи внутрішніх справ (а.с.55).
Згідно акта державного виконавця від 31.08.2016 року, старшим державним виконавцем Маліцькою М.А. здійснено виїзд за адресою проведення виконавчих дій: с. Червона Мотовилівка, СТ «Вишняки», земельна ділянка №18 та встановлено, що рішення суду боржником не виконано (а.с.56).
Частина 1 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження»у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Відповідно до постанови про накладання штрафу від 31.08.2016 року, оскільки вимога виконавця від 25.08.2016 року боржником не виконана, на ОСОБА_4 було накладено штраф в розмірі 170 грн (а.с.57).
07.10.2016 року державним виконавцем було направлено вимогу, якою зобов'язано боржника виконати рішення суду та повідомити державного виконавця до 17.10.2016 року та попереджено, що у разі невиконання вимоги державного виконавця у вказаний строк , на неї буде накладено штрафу в розмірі 340,00 грн. та притягнуто до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду (а.с.60).
20.10.2016 року державним виконавцем Маліцькою М.А. було здійснено виїзд за адресою проведення виконавчих дій: с. Червона Мотовилівка. СТ «Вишняки», земельна ділянка №18 та встановлено, що рішення суду боржником не виконано.
Згідно частини 2 статті 75 Закону, у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Постановою про накладення штрафу від 20.10.2016 року, на боржника ОСОБА_4 у зв'язку з невиконанням вимоги від 07.10.2016 року, було накладено штраф в розмірі 340,00 грн., копію якої направлено для виконання (вих. №03.3- 22/12322-9) (а.с.64).
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 63 Закону, у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
23.12.2016 року державним виконавцем було направлено до Фастівського відділення поліції заяву за вих. №03.3-22/14514-11 про притягнення боржника ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 382 Кримінального Кодексу України (а.с.63-64).
15.08.2017 року з відділення поліції надійшло повідомлення про те, що за інформацією, яка зареєстрована 24.06.2017 року в книзі ЄО Фастівського ВП №8825, проведено перевірку, в ході якої встановлено, що будь-якого правопорушення кримінального характеру не вчинено, тому підстави для внесення відомостей до ЄДР відсутні. Також було зазначено, що вказана у заяві державного виконавця боржниця ОСОБА_4 проживає у м. Києві, тому копії матеріалів направлено до Голосіївського УП ГУ НП в м. Києві для опитування даної особи (а.с.105).
18.08.2017 року головним державним виконавцем керуючись вимогами п.11 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (а.с.3).
Згідно ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що дії державного виконавця відповідають вимогам закону, державним виконавцем з моменту відкриття виконавчого провадження відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" здійснювалися дії, направлені на виконання судового рішення.
Як було зазначено, рішення суду не може бути виконано без участі боржника, тому твердження скаржника про те, що виконавець навіть за відсутності боржника мала здійснити примусове виконання рішення суду та витребувати земельну ділянку не відповідає вимогам законом.
Досліджені судом матеріали виконавчого провадження свідчать про те, що державним виконавцем були вчинені всі належні виконавчі дії, спрямовані на примусове виконання рішення суду, а тому суд не вбачає ознак бездіяльності в діях державного виконавця, отже відсутні підстави для задоволення скарги.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 260, 261, 447-452, 353 ЦПК України, суд, -
Скаргу ОСОБА_2, заінтересовані особи: головний державний виконавець Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_3, ОСОБА_4 на неправомірні дії та постанову у виконавчому провадженні - залишити без задоволення.
Повний текст ухвали виготовлений 02 січня 2018 року.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів в порядку, що передбачений розділом V ЦПК України.
Суддя Є.Ю.Чернишова