Ухвала
Іменем України
29 грудня 2017 року
м. Київ
справа № 214/2307/17-ц
провадження № 61-387 ск 17
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів першої палати Касаційного цивільного суду: Синельникова Є.В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Хопти С. Ф.,
розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 серпня 2017 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», третя особа - Криворізьке відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, про відшкодування моральної шкоди,
У квітні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», третя особа - Криворізьке відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, про відшкодування моральної шкоди у розмірі 640 тис. грн, посилаючись на те, що тривалий час він працював у шахтах, що належать відповідачу, на різних посадах з важкими та небезпечними умовами праці, у результаті чого захворів на професійне захворювання та втратив 25 % працездатності.
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 серпня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_4 10 тис. грн на відшкодування моральної шкоди, завданої у зв'язку з ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків, а в решті вимог відмовлено. Стягнуто з ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» у дохід держави 640 грн судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2017 року рішення місцевого суду змінено та збільшено розмір стягнутої на користь ОСОБА_4 з відповідача суми моральної шкоди з 10 до 15 тис. грн, а в решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі, поданій 08 грудня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що розмір визначеної судами ОСОБА_4 компенсації моральної шкоди не відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, а також судами попередніх інстанцій не враховано того, що відсутня вина ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» у завданні позивачу моральної шкоди.
Статтею 388 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегії суддів дійшла наступного висновку.
Частково задовольняючи позов, місцевий суд, з висновками якого в цій частині погодився й суд апеляційної інстанції, на підставі досліджених доказів правильно виходив із того, що внаслідок отриманих ОСОБА_4 професійних захворювань та втрати ним працездатності останньому завдано моральної шкоди, обов'язок по відшкодуванню якої законом покладено на роботодавця - ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», з вини якого не було належним чином виконано вимоги трудового законодавства, які стосуються створення на робочому місці працівника безпечних умов праці, в частині не перевищення гранично допустимого рівня концентрації загрозливих і шкідливих факторів виробничого середовища.
Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що при визначенні розміру компенсації моральної шкоди місцевим судом не враховано в повній мірі душевних та фізичних страждань позивача, тривалості його праці в умовах впливу шкідливих факторів (понад 25 років) і того, що професійні захворювання стали причиною втрати ним професійної працездатності, що призвело до істотних вимушених змін у його житті, оскільки ОСОБА_4 періодично проходить амбулаторне та стаціонарне лікування, унаслідок чого позбавлений нормальних життєвих зв'язків.
Відповідно до статті 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Статтею 237-1 КЗпП України визначено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
З аналізу вищенаведених норм, колегія суддів дійшла висновку про те, що працівник, якому заподіяно шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, і які призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків та вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, може вимагати від власника або уповноваженого ним органу відшкодування моральної шкоди, розмір якої має відповідати принципам пропорційності, розумності і справедливості.
Пунктом 5 частини четвертої статті 328 ЦПК України від 18 березня 2004 року № 1618-ІV, в редакції, яка була чинною на дату подання касаційної скарги, було визначено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Аналогічна норма міститься й у пункті 5 частини другої статті 394 ЦПК України, за змістом якої суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Із касаційної скарги та оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, а також рішення місцевого суду, в частині, що залишена без змін, не вбачається порушення судами апеляційної та першої інстанції норм матеріального права, зокрема статтей 173, 237-1 КЗпП України, а також норм процесуального права.
На підставі наведеного, колегія суддівдійшла висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно з частиною п'ятою статті 394 ЦПК України, у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами п'ятою та шостою статті 394 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 серпня 2017 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», третя особа - Криворізьке відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, про відшкодування моральної шкоди відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
О. В. Білоконь
С. Ф. Хопта