Справа № 344/12012/17
Провадження № 6/344/202/17
30 листопада 2017 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Островського Л.Є.
при секретарі с/з: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду подання головного державного виконавця Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України боржника ОСОБА_2 , -
Головний державний виконавець Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІН НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобовязань по виконавчому листу № 344/1157/2013, виданого 08.05. 2013 року Івано-Франківським міським судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 76 624 грн. заборгованості.
В судове засідання державний виконавець не зявився.
За приписами статті 217 Цивільного процесуального кодексу України (надалі «ЦПК України») суд, який ухвалив рішення, може вжити заходів для забезпечення його виконання.
Відповідно до статті 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника фізичної особи або керівника боржникаюридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України» передбачено спеціальне тимчасове обмеження у праві виїзду громадян України за кордон у випадку, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.
Відповідно до пункту 18 частини 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.
Як встановлено Судом, на виконанні у Івано-Франківському міському відділі ДВС ГТУ юстиції в Івано-Франківській області перебуває виконавчий лист № 344/1157/2013, виданий 08.05. 2013 року Івано-Франківським міським судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 76 624 грн. заборгованості.
Як зазначено головним державним виконавцем в заявленому поданні, станом на сьогоднішній день боржником рішення суду не виконується та заборгованість згідно вищевказаного виконавчого документу не погашається.
Боржником рішення по сплаті боргу в добровільному порядку не виконано, що в свою чергу ускладнює та робить неможливим виконання рішення в частині стягнення боргу.
Відповідно до п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
У силу статті 2 протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікований Законом України 11 вересня 1997 року) та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", заходи щодо обмеження свободи пересування повинні бути достатньо виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільсві.
Згідно із п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України" громадянинові, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Аналіз даних правових норм дає можливість зробити висновок про те, що тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх на це підстав.
Таким чином, право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань.
Звертаючись до суду з поданням про обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за кордон, державним виконавцем жодних належних доказів вживання заходів щодо примусового виконання рішення суду до подання не долучено, як і не обґрунтовано, що вжиття саме заходів в обмеженні в праві виїзду за межі України дозволить виконати виконавчий лист № 344/1157/2013.Тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Крім того, заявником не надано суду належних доказів, які свідчать про те, що ОСОБА_2 має намір виїхати за межі України .
А тому суд дійшов висновку, що в задоволенні подання слід відмовити.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 377-1, 209, 210 ЦПК України, суд, -
В задоволенні подання головного державного виконавця Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України боржника ОСОБА_2 -відмовити.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Островський Л.Є.