Справа № 761/23958/15-к
Провадження № 1-кп/761/179/2017
27 листопада 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, у якому
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, громадянин України, українець, у шлюбі не перебуває, з середньою освітою, працює охоронцем ГБК «Ленінградець», зареєстрований та фактично мешкає за адресою - АДРЕСА_1 , раніше судимий,
обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України,
Шевченківським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням гр. ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України.
До обвинуваченого застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії відповідної ухвали закінчується 04.12.2017.
Зазначена обставина у силу ч. 3 ст. 331 КПК України вимагає від суду вирішення питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою.
Враховуючи зазначені вимоги КПК, суд поставив на обговорення сторін кримінального провадження питання щодо наявності підстав для подальшого тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою.
Прокурор наполягав на продовженні строку тримання обвинуваченого під вартою, обґрунтовуючи свою позицію наявністю ризиків неправомірної процесуальної поведінки ОСОБА_5 . На переконання прокурора, значними є ризики переховування обвинуваченого від суду, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
Захисник та обвинувачений заперечували проти подальшого тримання обвинуваченого під вартою, оскільки, як вважає сторона захисту, допитані усі свідки та потерпілі, тому відсутня будь-яка необхідність чинити вплив на них. У зв'язку з цим захисник просив змінити застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід на інший, менш суворий , а саме - домашній арешт.
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку про таке.
Частиною 1 статті 194 КПК на суд під час вирішення питання щодо застосування та продовження дії запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:
-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;
-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, на які вказує прокурор;
-чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що на розгляді суду перебуває обвинувальний акт, тобто ОСОБА_5 у передбаченому кримінальним процесуальним законом порядку висунуте обвинувачення, суд не дає оцінки обґрунтованості підозри, оскільки за наслідками судового розгляду має бути піддана оцінці доведеність вини особи.
Відповідно до положень КПК підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також неможливість завершення судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно з раніше прийнятою ухвалою суду ризиками неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого визнані можливість вчинення ним іншого кримінального правопорушення.
Вирішуючи питання щодо існування на цей час ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку слід вважати дію, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Виходячи з обставин вчинення інкримінованих ОСОБА_5 діянь, суд не виключає того, що обвинувачений, у разі зміни щодо нього запобіжного заходу, може вдатися до злочинної поведінки.
Сукупність викладеного, дані про обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_5 злочинів, приводять суд до переконання про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу на менш суворий.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 177, 183, 184, 331 КПК України, суд
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 по 25 січня 2018 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1