Справа № 761/34176/16-ц
Провадження № 2/761/1732/2017
29 листопада 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Малинникова О.Ф.
при секретарі - Салаті В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу № 761/34176/16 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Служба у справах дітей Шевченківської районної державної адміністрації про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -
У вересні 2016 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_2, яка діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
В уточненій позовній заяві (ас.65-67) на ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2016 року про залишення без руху, позивачі уточнили позовні вимоги та просили суд: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнати такими, що втратили право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1.
Після усунення недоліків Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 листопада 2016 року відкрито провадження № 2/761/1732/2017 по справі № 761/34176/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Позивач в своїй уточненій позовні заяві зазначилв, що він ОСОБА_1, зареєстрований і проживає в квартирі за адресою: АДРЕСА_1. За цією адресою також зареєстровані відповідач ОСОБА_2 та їх дочка ОСОБА_3.
Квартира за адресою: АДРЕСА_1, належить позивачу на праві власності. Відповідачі фактично не проживала в спірній квартирі з 2015 року.
Відповідач разом з донькою добровільно залишила жиле приміщення і з 2015 року в ньому не проживає, не цікавиться ним, комунальні послуги не сплачує.
Як зазначив позивач факт не проживання відповідачів в квартирі підтверджується трьома актами обстеження від 16 травня 2016 року, від 19 липня 2016 року, від 22 вересня 2016 року. Доказом не сплати комунальних послуг відповідачем є наявність оригіналів всіх квитанцій по сплаті житлово - комунальних послуг у позивача. Поточний і капітальний ремонт квартири на протязі всього часу проводився зусиллями позивача та за його кошт, а відповідач будь-яких коштів чи зусиль в благоустрій спірної квартири не вкладала.
Відповідно до ст. ст. 71, 72 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Рішення суду щодо визнання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування квартирою необхідне для зняття зазначеної особи з реєстраційного обліку за місцем її реєстрації.
Відповідно до абзацу 2 п. 3.1. Наказу МВС України від 22.11.2012 № 1077 «Про затвердження Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Посилаючись на вище викладене позивач, просив суд, задовольнити його позовні вимоги визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1.
У зв'язку з тим що позовні вимоги позивача стосуються також його неповнолітньої дочки ОСОБА_3 протокольною ухвалою суду від 29.08.2017 року, судом задоволено клопотання представника відповідача, долучено до справи в якості третьої особи, яка не заявляє своїх позовних вимог службу у справах дітей Шевченківської районної державної адміністрації.
У судовому засіданні 29.11.2017 року позивач та його представник надали суду заяву про часткову відмову від позову в частині заявлених позовних вимог, щодо визнання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 такою, що втратила право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1. Позивач в судовому засіданні зазначив, що він не заперечує щоб його донька ОСОБА_3, була зареєстрована в його квартирі АДРЕСА_1.
У судовому засіданні 29.11.2017 року відповідач та її представник підтримали заяву позивача про часткову відмову від позову в частині ним заявлених позовних вимог, не заперечували проти задоволення судом позовної вимоги позивача щодо визнання відповідачку ОСОБА_2 такою, що втратили право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1.
Представник третьої особи Служба у справах дітей Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації у судовому засіданні надала суду письмові докази, акт обстеження проживання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, від 06.11.2017 року, за адресою: АДРЕСА_1, акт обстеження проживання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, від 17.11.2017 року, за адресою: АДРЕСА_2, акт обстеження житлово-побутових умов проживання заявника ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15 листопада 2017 року, за адресою: АДРЕСА_2, просила їх долучити до матеріалів справи, додатково суду усно пояснила, що підтримує заяву позивача про часткову відмову від позову в частині ним заявлених позовних вимог щодо визнання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 такою, що втратила право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1, та не заперечує проти задоволення судом позовної вимоги позивача щодо визнання відповідачку ОСОБА_2 такою, що втратили право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1.
Суд, заслухавши пояснення позивача, та його представника, думку відповідача та його представника, пояснення третьої особи представника служби у справах дітей Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, дослідивши матеріали цивільної справи № 761/34176/16-ц та Акти працівників служби у справах дітей Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації щодо обстеження проживання дитини ОСОБА_3, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу ОСОБА_1, на праві власності (а.с. 8 копія договору АЕА № 525014 від 17.05.2001 року купівлі - продажу квартири) належить квартира АДРЕСА_1, в якій він, зареєстрований і постійно проживає.
За цією адресою також зареєстровані (а.с. 71 форми № 3) його бувша дружина ОСОБА_2 (а.с. 13 рішення про розірвання шлюбу) та його неповнолітня дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 14 свідоцтво про її народження).
Як встановлено судом та не заперечується сторонами по справі Відповідач фактично не проживала в спірній квартирі з 2015 року. Відповідач разом з донькою добровільно залишила жиле приміщення і з 2015 року в ньому не проживає, комунальні послуги не сплачує.
У процесі розгляду справи представником третьої особи Служби у справах дітей Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації у судовому засіданні надала суду письмові докази, акти-обстеження умов проживання.
Як видно з акту обстеження проживання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, від 06.11.2017 року, за адресою: АДРЕСА_1, то цим актом від 17.11.2017 року, встановлено що комісією не було виявлено іграшок та речей дитини. Актом обстеження проживання дитини ОСОБА_3, за адресою: АДРЕСА_2, встановлено що, за цією адресою без реєстрації постійно проживають, відповідачка ОСОБА_2, 1983 року народження, її донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та матір відповідачки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка є власником квартири та в ній зареєстрована. Ці обставини підтверджені матеріалами справи, у тому числі, складені уповноваженими працівниками відділу у справах дітей Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації.
Суд досліджуючи матеріали цивільної справи № 761/34176/16, зокрема зібрані у справі докази щодо виїзду із квартири відповідачки, яким дана оцінка у їх сукупності, визнання позовних вимог відповідачкою щодо неї, суд дійшов наступного висновку.
Таким чином, вважаю, що Відповідач ОСОБА_2 не проживає за зареєстрованою адресою у квартирі АДРЕСА_1, більше як шість місяців, нею не цікавляться, залишили її добровільно, у зв'язку із виїздом у 2015 році на постійне проживання до своєї мами ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_2, де проживає з дитиною і на теперішній час, перешкод в користуванні нею ніхто не чинив, а тому вона втратила право користування нею.
Зазначена обставина не проживання відповідача ОСОБА_2, в квартирі АДРЕСА_1, безпосередньо підтверджена трьома актами обстеження від 16 травня 2016 року, від 19 липня 2016 року, від 22 вересня 2016 року ( а.с. 74 - 76 копії актів) та її особистим визнанням позовних вимог.
Суд враховує також на ту обставину, що в рішенні суду від 15 червня 2016 року про розірвання шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 позивачка вказує, що не проживає за місцем реєстрації з жовтня 2015 року (а.с. № 78).
Відповідно до п. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 405 Цивільного кодексу України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 Цивільного кодексу України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Згідно зі ст. 72 ЖК УРСР, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Відповідно до ст. 156 Житлового кодексу Української РСР про права і обов'язки членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. (ч.1) Члени сім'ї власника будинку зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. Спори між власником та членами його сім'ї про розмір участі у витратах вирішуються в судовому порядку. (ч.3) До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу. (ч.4)
Таким чином, оскільки з 2015 року фактичним місцем проживання Відповідача є квартира АДРЕСА_2, що належить її матері ОСОБА_4.
Комунальні послуги за квартиру АДРЕСА_1 за трьох зареєстрованих осіб оплачується позивачем протягом всього часу без участі відповідача, суд вважає Рішення суду щодо визнання відповідачки ОСОБА_2 такою, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1, стане підставою для зняття зазначеної особи з реєстраційного обліку за місцем її реєстрації.
Таким чином, на підставі ст. 405 ЦК України, ст.ст. 71,72, 156 ЖК Української РСР, та керуючись ст. ст.10, 60, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа служба у справах дітей Шевченківської районної державної адміністрації про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, такою, що втратила право користування жилим приміщенням квартирою АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційному суду міста Києва через Шевченківський районний суд м. Києва, який ухвалив оскаржуване рішення.
Суддя: Малинников О.Ф.