пр. № 2/759/6336/17
ун. № 759/18393/17
08 грудня 2017 року м. Київ
суддя Святошинського районного суду м. Києва Ул'яновська О.В., ознайомившись з цивільною справою за позовними вимогами ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Житло-будівельна компанія «Управдом», Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про захист прав споживачів,
05.12.2017 до Святошинського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, яку 08.12.2017 передано судді, для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 за №2 визначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам ст. 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Як роз'яснено у п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 №6 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 15 ЦПК). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 108 - 114 ЦПК).
У пункті 3 цієї Постанови роз'яснено, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12), Кримінальним процесуальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).
Згідно із ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.
Позивач звертаючись до суду з даним позовом не зазначає в порядку якого судочинства він просить вирішити спір та чи є даний спір до вказаних відповідачів публічно-правовим, враховуючи суб'єктний склад сторін, а тому даний недолік підлягає усуненню.
Крім того, за вимогами ст.120 ЦПК України до позовної заяви додаються копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Однак відповідачем не до додано ані до позовної заяви ані до копій позовних заяв жодних додатків, при цьому порушуючи вимогу п. 7 ч. 2 ст. 119 ЦПК України у позовній заяві та копіях відповідно до сторін не зазначив перелік документів, що повинні додаватися до заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
У разі не виконання вимог ухвали у визначений строк позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.
Враховуючи вищевикладене, керуючись вимогами ст.ст. 119-121, ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_2, яка діє від імені свого малолітнього сина ОСОБА_3 до Дванадцятої Київської держаної нотаріальної контори , третя особа: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Надати п'ять днів строку для усунення недоліків позовної заяви з моменту отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.