Справа № 755/18122/17
1кп/755/1245/17
"28" грудня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12016100040009464 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця: Києва, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, розлученого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,
ОСОБА_5 , 03.07.2016 року, приблизно о 14 годині 30 хвилин, перебуваючи в житловій кімнаті квартири АДРЕСА_2 , у на ґрунті спонтанно виниклих неприязних відносин з ОСОБА_4 , виник злочинний умисел, направлений на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень останньому.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю ОСОБА_4 , за допомогою взятого у квартирі господарського ножа умисно заподіяв останньому один удар ножем в область тулубу, спричинивши своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 тяжке тілесне ушкодження.
Згідно висновку експерта №1855 від 16.08.2016 року, враховуючи дані наданої медичної документації на момент первинного звернення за медичною допомогою 03.07.2016 року о 15:00 у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мало місце проникаюче колото-різане поранення бокової поверхні грудної клітки зліва - рана по лівій передньо-пахвовій лінії в проекції 8 міжребір'я, відповідно клінічного опису розмірами 2,5x0,5 см, від якої направлений згори-вниз та зліва-напрво раневий канал, що за своїм ходом ушкоджує шкіру, підшкірно-жирову клітковину, товщу м'язів грудної клітки, проникає в плевральну порожнину з розвитком лівобічного гемотораксу (в плевральній порожнині клінічними лікарями виявлені згортки крові) та з пораненням серозно-мязового шару лівого купола діафрагми (відповідно клінічного опису, розмірами 3,5x0,3).
Характер та морфологічні властивості виявленого тілесного ушкодження, відомі часові дані та обставини події дозволяють стверджувати про те, що воно утворилося від однократної дії гостро предмету, якому притаманні колюче-ріжучі властивості, за строком й утворення може відповідати терміну, що вказаний в постанові, тобто 03.07.2016, до 15:00 год.
Критерієм судово-медичного визначення ступеню тяжкості вищезазначеного тілесного ушкодження є критерій небезпеки для життя: виявлене тілесне ушкодження відноситься до тяжкого тілесного ушкодження.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що дійсно 03.07.2016 року, приблизно о 14 годині 30 хвилин, він перебував у квартирі АДРЕСА_2 , де між ним та потерпілим виник конфлікт під час якого він взяв кухонний ніж та наніс ОСОБА_4 один удар в область тулуба.
Покази ОСОБА_5 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності його позиції, роз'яснивши йому положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
На підставі викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_5 в нанесені умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Призначаючи міру покарання ОСОБА_5 , суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, відноситься до тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який розлучений, не працює, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, з 11.02.1999 року перебуває під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом, має діагноз: розлад психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, вперше притягається до кримінальної відповідальності.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Згідно ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
На підставі викладеного, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, наявності пом'якшуючої обставини, ставлення обвинуваченого до скоєного, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, суд вважає за доцільне призначити йому покарання у виді позбавлення волі, та застосувати положення ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та покласти на обвинуваченого обов'язки, визначені ст.76 КК України. На погляд суду, зазначене покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
В порядку ст.100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати не понесені.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання у виді 5 /п'яти/ років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
Згідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_5 не обрано.
Речовий доказ у кримінальному провадженні: ніж, футболку, які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві - знищити; змиви речовини бурого кольору - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати не понесені.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня проголошення.
Суддя: