22 грудня 2017 року справа № 823/1656/17
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В.А.,
за участю секретаря судового засідання - Баклаженко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства “Шора” до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство “Шора” (далі - позивач) з адміністративним позовом до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_1 (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 13.09.2017 №1210.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області від 13.09.2017 № 1210 (на підставі висновків акту позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.09.2017) скасовано дію містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по вул. Г.Дніпра, 4 в м. Черкаси - надані наказом директора департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 30.05.2017 № 153. Висновки акту перевірки, які слугували підставою для скасування містобудівних умов на думку позивача є безпідставними, оскільки при видачі містобудівних умов, позивачем були надані департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради копії документів про право власності (користування) земельною ділянкою та містобудівного розрахунку з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва. Щодо посилань в акті перевірки про не зазначення конкретних положень нормативних актів, відомостей, які базуються на розрахунках та відсутності конкретних цифрових показників, за якими неможливо визначити містобудівні умови та обмеження, позивач зазначив, то чинним законодавством України не встановлено обов'язку зазначення в містобудівних умовах та обмеженнях положень нормативних актів, цифрових показників тощо. Позивач також стверджує, що ПП “Шора” не порушувало п. 2 ст. 18 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, оскільки ця норма лише визначає поняття плану зонування території та не встановлює конкретних обов'язків учасників правовідносин. Вказівки в акті перевірки на нецільове використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів на його думку є надуманими, оскільки рішенням Черкаської міської ради від 22.12.2016 №2-1567 змінено цільове призначення земельної ділянки площею 0,7000 га по вул. Г. Дніпра, 4, яка перебуває в користуванні ПП «Шора» та вирішено її віднести до земель житлової та громадської забудови під будівництво та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (на момент видачі наказу про надання МУО внесено відповідні зміни до договору оренди землі). Крім того, на замовлення Черкаської міської ради, розробляється проект містобудівної документації щодо внесення змін до Генерального плану м. Черкаси, а територія на якій розтушована вищевказана земельна ділянка підлягає зміні з перспективної ділової зони та перспективної рекреаційної зони озеленених території загального користування на територію багатоквартирної житлової забудови. Також, позивач звернув увагу, що з метою приведення містобудівних умов та обмежень у відповідність до законодавства, відповідач мав би зупинити дію містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки і видати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а не вдаватись до такої крайньої міри, як взагалі скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.
Представник позивача до зали судового засідання не прибув, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача до зали судового засідання також не прибув, клопотанням від 22.12.2017 просив проводити розгляд справи за його відсутності, в наданих запереченнях проти позову зазначив, що встановлені в ході позапланової перевірки порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а саме: порушення строку видачі МУО; для отримання МУО замовником був наданий не повний перелік документів; не зазначення в МУО конкретних цифрових показників за якими можливо визначити містобудівні умови та обмеження; використання земельної ділянки не за призначенням, яке визначене договором оренди від 05.05.2004; невідповідність намірів забудови плану зонування території стали, в своїй сукупності, безумовною підставою для скасування містобудівних умов і обмежень забудови спірної земельної ділянки, а тому оскаржуване рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи до зали судового засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив. На попередніх судових засіданнях підтримав правову позицію представника позивача та просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі, оскільки у відповідача були відсутні правові підстави для скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.
Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 19.12.2001 №1539 між позивачем (орендар) та Черкаською міською радою (орендодавець) 05.05.2004 укладено нотаріально засвідчений договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку в м. Черкаси площею 0,7 га, яка знаходиться за адресою вул. Г. Дніпра, 4. Договір зареєстрований у Черкаській регіональній філії ДП “Центр ДЗК при Держкомземі України”, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 06.05.2004 за №727.
25.10.2004 між Черкаською міською радою та позивачем укладено договір про внесення змін до договору оренди землі від 05.05.2004 та пункт 3.1 договору від 05.05.2004 викладено в новій редакції: «Договір укладено до 05.10.2014. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово про це орендодавця». Договір зареєстрований у Черкаській регіональній філії ДП “Центр ДЗК при Держкомземі України”, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.10.2004.
В подальшому, 27.11.2012 внесеними змінами до вищевказаних договорів, термін дії договору було продовжено до 15.10.2022, визначено розмір нормативно грошової оцінки та орендної плати за земельну ділянку.
Рішенням Черкаської міської ради від 22.12.2016 №2-1567 змінено цільове призначення земельної ділянки по вул. Г. Дніпра, 4, яка перебуває в оренді ПП «Шора», зокрема, спірну земельну ділянку віднесено до земель житлової та громадської забудови під будівництво і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.
05.05.2017 ПП «Шора» звернулось до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради через центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Черкаської міської ради із заявою про видачу містобудівних умов і обмежень забудови спірної земельної ділянки.
Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради 30.05.2017 року видано наказ № 153 «Про надання ПП «Шора» містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки на розі вул. Героїв Дніпра, 4».
Як встановлено судом, на підставі наказу Держархбудінспекції від 05.09.2017 №1404 та довідки про результати документальної перевірки від 01.09.2017, начальником Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області 07.09.2017 видано направлення №45 на проведення в період з 07.09.2017 по 27.09.2017 позапланової перевірки Управління планування та архітектури департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради.
13.09.2017 за наслідками проведеної позапланової перевірки дотримання Управлінням планування та архітектури департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил складено акт яким встановлено, що під час розгляду матеріалів щодо видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по вул. Г. Дніпра, 4, що в м. Черкаси на будівництво багатоквартирного житлового будинку начальником Управління планування та архітектури департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради були порушені вимоги: п.2.1, п.2.2, абз.2 п.2.4 розділу II Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Мінрегіонбуду від 07.07.2011 №109; п. 8 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 5, ч. 2, ч. 7 ст. 18, абз. 2 ч. 2 ст. 24, ч. 4 ст. 26, ч. 4 ст. 29 (станом на 30.05.2017 - ч. 5 ст. 29) Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”; п.4.5, п. 4.7 ДСТУ-НББ.1.1-12-2011.
На підставі висновків акту перевірки, головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_1 прийнято оскаржуване рішення, яким скасовано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по вул. Героїв Дніпра, 4, що у м. Черкаси від 30.05.2017 №153, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” 17 лютого 2011 року №3038-VI, до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Згідно ст. 41-1 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
За ч. 2 ст. 41-1 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
В даному випадку позовні вимоги звернені до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_1, який в розумінні п. 9 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, а тому є належним відповідачем в даній адміністративній справі.
Суд зазначає, що ч. ч. 2 та 3 ст. 8 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” від 17.02.2011 № 3038-VI (надалі - Закон № 3038-VI) встановлено, що планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.
Згідно зі ст. 26 Закону № 3038-VI передбачено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Частиною 5 цієї статті визначено, що проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Згідно ст. 29 Закону № 3038-VI, основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.
Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.
Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі. Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.
Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
До містобудівних умов та обмежень можуть включатися вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень. Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
В свою чергу, Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року №109 (далі - Порядок №109). Суд зазначає, що вказаний Порядок був чинним на час видання наказу від 30.05.2017 №153 «Про надання ПП «Шора» МУО», а тому його положення вживаються саме у вказаній редакції.
Відповідно до п. 2.1 вказаного Порядку містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності”.
Пунктом 2.2 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки передбачено, що для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.
В контексті наведених положень Порядку суд зазначає, що звертаючись із заявою від 05.05.2017 про видачу містобудівних умов і обмежень забудови спірної земельної ділянки - позивач додав копію засвідченого у встановленому законом порядку документ про право користування такою земельною ділянкою, що підтверджується описом додатків до заяви, який видано уповноваженою особою центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Черкаської міської ради.
Отже, твердження відповідача про видачу містобудівних умов і обмежень позивачу за відсутності засвідченої копії договору оренди земельної ділянки спростовується наявними матеріалами справи.
Не знайшли свого підтвердження посилання відповідача, які зазначені також в акті перевірки, що в пунктах 5, 6, 7 та 11 розділу «Містобудівні умови та обмеження» не зазначені конкретні положення нормативно-правових актів, відомості, які базуються на розрахунках та не міститься конкретних цифрових показників, за якими можливо визначити містобудівні умови та обмеження, що є нібито порушенням п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону № 3038-VI.
Судом встановлено, що вищевказаною нормою Закону № 3038-VI лише надано визначення поняттю містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, а стаття 1 Закону № 3038-VI є нормою-дефініцією, яка встановлює термінологію Закону, а не містить правил та обов'язків для суб'єктів господарювання, а тому твердження відповідача про порушення норми права, яка встановлює термінологію Закону є некоректною.
Термінологія, яка застосовується в МУО від 30.05.2017 № 153 в повній мірі відповідає термінам, визначення яких надано в ст.1 Закону № 3038-VI, а вищевказаними нормативно-правовими актами не встановлено додаткових вимог щодо змісту МУО, а також не встановлено обов'язку зазначення в МУО положень нормативно-правових актів та цифрових показників.
Суд зазначає, що відповідно до п. 1.2 Порядку №109 містобудівний розрахунок - розрахунок щодо граничнодопустимих параметрів забудови, умови ув'язки архітектурно-планувального та об'ємно-просторового рішення, системи обслуговування, інженерних комунікацій, транспортного обслуговування та благоустрою з існуючою забудовою із дотриманням чинних нормативних документів.
В розумінні п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону № 3038-VI, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
З огляду на зазначене, містобудівні умови і обмеження повинні містити вимоги про поверховість об'єкта будівництва, будівництво якого заплановано, а не містобудівний розрахунок. В даному випадку містобудівні умови і обмеження містять вимоги щодо поверховості, відповідно до містобудівної документації. При цьому, містобудівні розрахунки мають містити техніко-економічні показники, із розрахунку поверховості відповідно до містобудівної документації.
Суд наголошує, що в матеріалах справи наявний містобудівний розрахунок з усіма техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва (зазначався позивачем в описі додатків до заяви, що подавалась для видачі містобудівних умов і обмежень 05.05.2017), в якому зазначені цифрові показники, за якими можливо визначити містобудівні умови та обмеження.
Крім того, суд із матеріалів справи встановив відсутність суперечності між умовами договору оренди землі та містобудівними умовами і обмеженнями щодо цільового використання земельної ділянки, оскільки земельна ділянка на яку вказує в акті перевірки відповідач віднесена за цільовим призначенням до земель житлової та громадської забудови (рішенням Черкаської міської ради від 22.12.2016 № 2-1567 змінено цільове призначення земельної ділянки площею 0,7000 га по вул. Г.Дніпра, 4, яка перебуває в користуванні ПП «Шора» та вирішено її віднести до земель житлової та громадської забудови під будівництво та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (на момент видачі наказу про надання МУО внесено відповідні зміни до договору оренди землі), крім того, матеріали справи не містять, а представник відповідача не надав суд докази того, що вищевказане рішення Черкаської міської ради від 22.12.2016 № 2-1567 оскаржувалось чи було скасоване, а отже, суд розцінює його як належний та допустимий доказ по справі.
Згідно статті 38 Земельного кодексу України, до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.
Отже, будівництво житлової забудови відповідає цільовому призначенню земельної ділянки.
Водночас, виходячи з положень Закону № 3038-VI, цільове призначення земельної ділянки не є визначальним при видачі МУО. Так, відповідно до абз.2 ч.5 ст.29 Закону № 3038-VI (в редакції на момент видачі МУО), рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації.
Щодо порушення ДСТУ-Н Б Б.1.1-12-2011 (Настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг)) та невідповідності плану зонування території, суд зазначає наступне.
У відповідності до ст.17 Закону № 3038-VI, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.
Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п'ять років. Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту.
План зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон (ч.1 ст.18 Закону № 3038-VI). План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об'єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об'єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів.
План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.
Відповідно до Генерального плану міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 29.12.2011 №3-505, спірна земельна ділянка за визначенням по генплану: «молодіжний розважальний заклад».
Згідно з Планом зонування території м. Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 № 2-513, земельна ділянка належить до території перспективної ділової зони (40%) та перспективної рекреаційної зони озеленених територій загального користування (60%).
Судом встановлено, що на замовлення Черкаської міської ради товариством з обмеженою відповідальністю «Інститут Харківпроект» розробляється проект містобудівної документації щодо внесення змін до Генерального плану м. Черкаси, зокрема, територія на якій розташована спірна земельна ділянка підлягає зміні з перспективної ділової зони та перспективної рекреаційної зони озеленених території загального користування на територію багатоквартирної житлової забудови, що підтверджується фрагментом внесення змін до Генерального плану м. Черкаси (актуалізація), який міститься в матеріалах справи.
Вчинення вищевказаних дій Черкаською міською радою (замовлення проекту внесення змін до Генерального плану міста Черкаси), на думку суду, в повній мірі узгоджується з положеннями чинного законодавства України та не суперечить їм.
Отже, наміри забудови земельної ділянки в повному обсязі відповідають положенням містобудівної документації, що за відсутності порушень у видачі містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, виключає можливість їх скасування.
Суд наголошує, що прийняття Департаментом архітектури та містобудування ЧМР рішення від 30.05.2017 №153 «Про надання ПП «Шора» МУО» поза межами строку передбаченого п. 2.1 Порядку, при наданні до заяви повного пакету документів, що визначений його п. 2.2 - не може безумовно свідчити про його неправомірність, адже в ході розгляду справи на підставі наявних доказів встановлено законність та обґрунтованість рішення від 30.05.2017 №153.
Також, суд зазначає, що згідно п. п. 29, 31 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №698, у разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, відповідальність за яке встановлена законом, складається протокол про правопорушення за формою, встановленою Мінрегіоном. У разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, яке може бути усунуто, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - припис) за формою згідно з додатком 5.
Головний інспектор будівельного нагляду перевіряє виконання об'єктом нагляду припису шляхом проведення позапланової перевірки.
За змістом п. п. 32, 33 наведеного Порядку, якщо рішення об'єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, його дія зупиняється, а в разі можливості усунення виявлених порушень скасовується.
Про зупинення дії рішення об'єкта нагляду або його скасування головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об'єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.
Інформація про скасування або зупинення дії рішення об'єкта нагляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.
У разі зупинення дії рішення об'єкт нагляду вживає заходів щодо усунення порушень, зазначених у рішенні про зупинення, та про результати повідомляє головному інспектору будівельного нагляду, який прийняв таке рішення.
Головний інспектор будівельного нагляду розглядає питання щодо відновлення дії зупиненого рішення протягом п'яти робочих днів з дня надходження від об'єкта нагляду інформації про усунення виявлених порушень.
З наведених положень Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду вбачається, що скасування рішення об'єкта нагляду є крайнім заходом, який застосовується у разі неможливості усунення виявлених порушень законодавства.
Проте в оскарженому рішенні від 13.09.2017 №1210 відповідач не обґрунтував та не зазначив у чому саме полягає неможливість усунення виявлених на його думку порушень. Тобто, відповідач повинен розглянути питання про можливість реагування приписом чи зупинити дію наказів про надання містобудівних умов і обмежень, однак вказаних дій не вчинив.
За таких обставин, оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, а також проаналізувавши положення законів та підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють питання видачі містобудівних умов та обмежень - суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для скасування МУО наданих ПП “Шора” наказом департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 30.05.2017 №153, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення від 13.09.2017 №1210.
Доводи відповідача не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи та були спростовані правовою позицією ПП «Шора».
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, rожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 14, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_1 від 13.09.2017 №1210 “Про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по вул. Героїв Дніпра 4 в м. Черкаси (додаток до наказу Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 30.05.2017 №153)”.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області на користь приватного підприємства “Шора” сплачений судовий збір в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.
Копію рішення направити учасникам справи.
Вжиті ухвалами Черкаського окружного адміністративного суду №823/1656/17 від 25.10.2017 та від 02.11.2017 заходи забезпечення адміністративного позову зберігаються до набрання вказаним рішенням суду законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.А. Гайдаш
Рішення складено у повному обсязі 29.12.2017