21 грудня 2017 року справа № 336/3323/17(2-а/336/331/2017)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя: Ясенова Т.І.
судді: Головко О.В. Суховаров А.В.
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції в м. Запоріжжі Державної патрульної поліції на постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 20 вересня 2017 року, суддя 1 інстанції Щаслива О.В., по справі за позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти № 3 батальону № 2 Управління патрульної поліції м. Запоріжжя Департаменту патрульної поліції Гапіти Євгенія Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора роти № 3 батальону № 2 Управління патрульної поліції м. Запоріжжя Департаменту патрульної поліції Гапіти Є. О., в якому просив визнати дії відповідача незаконними та скасувати постанову серії АР №385348 від 12.06.2017 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Постановою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 20 вересня 2017 року адміністративний позов задоволено. Визнано незаконною та скасовано постанову в справі про адміністративне правопорушення від 12 червня 2017 року, яку винесено інспектором роти № 3 батальону № 2 Управління патрульної поліції м. Запоріжжя Департаменту патрульної поліції Гапіти Є. О. за ознаками правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, відносно ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності було вчинення ним правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Факт вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення було виявлено відповідачем візуально під час несення служби по охороні публічного порядку у м. Запоріжжі та здійсненні нагляду за дорожнім рухом. Враховуючи, що фактично ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
У відповідності до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено, що 12.06.2017 інспектором роти № 3 батальону № 2 Управління патрульної поліції м. Запоріжжя Департаменту патрульної поліції Гапіти Є. О. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія АР № 385348.
Відповідно до змісту постанови, 12.06.2017р. о 11 год. 13 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Ford Kuga», номерний знак НОМЕР_1 , в м.Запоріжжі по вулиці Чарівна 74 здійснив об'їзд, в зоні дії знаку «об'їзд заборонено», чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП.
Постановою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. 00 коп. (а.с. 5)
Пунктом 8.1. «Правил дорожнього руху України» передбачено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Відповідно до пункту 8.4.в. заборонні дорожні знаки запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.
Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями статті 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП, ні під час розгляду справи судом першої інстанції, ні до апеляційної інстанції не надано жодних доказів на підтвердження.
Доводи позивача, що він здійснив зупинку на виконання заборонного сигналу світлофора відповідно до вимог пункту 8.7.3 «е» ПДР України (червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух), відповідачем не заперечуються і не спростовуються.
З огляду на викладене, та зважаючи на недоведення відповідачем належними та беззаперечними доказами вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції про неправомірність оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та наявність підстав для її скасування.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321,322, 327, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в м. Запоріжжі Державної патрульної поліції - залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 20 вересня 2017 року у справі № 336/3323/17 (2-а/336/331/2017) - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з 21.12.2017 року, за приписами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України є остаточною та оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 21.12.2017.
Головуючий: Т.І. Ясенова
Суддя: О.В. Головко
Суддя: А.В. Суховаров