Справа № 819/1880/17
04 грудня 2017 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді : Шульгача М.П.,
при секретарі: Музиці О. М.,
за участю:
позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Тернопільській області, в якому просить скасувати:
- податкове повідомлення-рішення № 00072821306 від 23.10.2017 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 10183,75 грн. (8147,00 грн. основного платежу та 2036,75 грн. штрафних санкцій),
- податкове повідомлення-рішення № 00072631306 від 23.10.2017 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 4485,75 грн. (3588,60 грн. основного платежу та 897,15 грн. штрафних санкцій),
- податкове повідомлення-рішення № 00072721306 від 23.10.2017 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору в сумі 373,17 грн. ( 298,55 грн. основного платежу та 74,62 грн. штрафних санкцій),
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-007248130 від 23.10.2017 року на суму 4182,66 грн.,
- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № НОМЕР_1 від 23.10.2017 року, яким нараховано штрафну санкцію в розмірі 418,27 грн.
Позивач в судовому засіданні позов підтримала з підстав, наведених у позовній заяві та пояснила, що Головним управлінням ДФС у Тернопільській області було проведено документальну планову виїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року. За результатами перевірки складено акт від 27.09.2017 року №6269/19-00-13-06/НОМЕР_2 та винесено податкове повідомлення-рішення № 00072821306 від 23.10.2017 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 10183,75 грн. (8147,00 грн. основного платежу та 2036,75 грн. штрафних санкцій), податкове повідомлення-рішення № 00072631306 від 23.10.2017 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 4485,75 грн. (3588,60 грн. основного платежу та 897,15 грн. штрафних санкцій), податкове повідомлення-рішення № 00072721306 від 23.10.2017 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору в сумі 373,17 грн. ( 298,55 грн. основного платежу та 74,62 грн. штрафних санкцій), вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-007248130 від 23.10.2017 року на суму 4182,66 грн., рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № НОМЕР_1 від 23.10.2017 року, яким нараховано штрафну санкцію в розмірі 418,27 грн.
Такі податкові повідомлення-рішення, вимогу та рішення про застосування штрафних санкцій представник позивача вважає незаконним, оскільки позивачем при перевірці були представлені документи, які підтверджують факт надання послуг по зберіганню товарно-матеріальних цінностей без надання конкретного приміщення на території підприємства - філії «Рівнеавтотранссервіс» УДП «Укрінтеравтосервіс», що знаходиться за адресою: Рівненська обл., смт. Квасилів, вул. Рівненська, 90. З метою конкретизації, яке саме майно передавалося на зберігання, були надані акти передачі-приймання матеріальних цінностей на відповідальне зберігання, а також накладні-вимоги на видачу товарно-матеріальних цінностей, в яких вказано, що на зберігання передавалися автомобільні шини.
Позивач просить позовні вимоги задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, викладених в запереченнях та додатково пояснила, що позивачем при обчисленні чистого оподатковуваного доходу було безпідставно віднесено до витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування витрати на оплату електроенергії та зберігання майна, а саме не конкретизовано, яке майно перебувало на зберіганні в 2016 році, не наведено точне місце зберігання, внаслідок чого було занижено суму чистого оподатковуваного доходу за 2016 рік на суму 19903,31 грн. за рахунок завищення суми витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів. Як наслідок, відбулося неповне перерахування військового збору за 2016 рік на суму 298,55 грн. Крім того, позивачем було завищено суму податкового кредиту по податку на додану вартість за 2016 рік на суму 8147,00 грн.
Представник відповідача вважає, що податковим органом правомірно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, вимогу про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій, а тому відсутні підстави для їх скасування. Представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що Головним управління ДФС у Тернопільській області проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року.
Результати перевірки оформлені актом від 27.09.2017 року №6269\19-00-13-06\2896109767, де зафіксовано факт безпідставного віднесення до витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування витрат на оплату електроенергії та зберігання майна, а саме не конкретизовано, яке майно перебувало на зберіганні в 2016 році, не наведено точне місце зберігання, внаслідок чого було занижено суму чистого оподатковуваного доходу за 2016 рік на суму 19903,31 грн. за рахунок завищення суми витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, а також було завищено суму податкового кредиту по податку на додану вартість за 2016 рік на суму 8147,00 грн.
На підставі акта перевірки Головним управління ДФС у Тернопільській області було прийнято:
- податкове повідомлення-рішення № 00072821306 від 23.10.2017 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 10183,75 грн. (8147,00 грн. основного платежу та 2036,75 грн. штрафних санкцій),
- податкове повідомлення-рішення № 00072631306 від 23.10.2017 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 4485,75 грн. (3588,60 грн. основного платежу та 897,15 грн. штрафних санкцій),
- податкове повідомлення-рішення № 00072721306 від 23.10.2017 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору в сумі 373,17 грн. ( 298,55 грн. основного платежу та 74,62 грн. штрафних санкцій),
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-007248130 від 23.10.2017 року на суму 4182,66 грн.,
- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № НОМЕР_1 від 23.10.2017 року, яким нараховано штрафну санкцію в розмірі 418,27 грн.
Проте в матеріалах справи наявні документи, які спростовують позицію відповідача щодо безпідставного віднесення до витрат від провадження господарської діяльності витрат на оплату електроенергії та зберігання майна.
Відповідно до договору відповідального зберігання від 01.07.2016 р., позивач передає на відповідальне зберігання філії «Рівнеавтотранссервіс» УДП «Укрінтеравтосервіс» (Рівненська обл., смт. Квасилів, вул. Рівненська, 90) товарно-матеріальні цінності. При цьому у договорі не визначено конкретного приміщення для зберігання товарно-матеріальних цінностей, а вказано про їх зберігання на території підприємства виконавця.
В матеріалах справи містяться акти передачі-приймання матеріальних цінностей на відповідальне зберігання віл 31.07.2016 р., 31.08.2016 р., 30.09.2016 р., 31.10.2016 р., 30.11.2016 р., 31.12.2016 р., відповідно до яких ОСОБА_1 передано, а філією «Рівнеавтотранссервіс» УДП «Укрінтеравтосервіс» прийнято на відповідальне зберігання товарно-матеріальні цінності, а саме автомобільні диски і шини.
Факт зберігання товарно-матеріальних цінностей та відшкодування витрат на оплату електроенергії підтверджують наступні документи:
- акт виконаних робіт №4/26/07 від 31.07.2016 року на суму витрат по зберіганню товарно-матеріальних цінностей за липень 2016 року на суму 2350 грн. та витрат по електроенергії за липень 2016 року на суму 516,46 грн.,
- акт виконаних робіт №4/26/08 від 31.08.2016 року на суму витрат по зберіганню товарно-матеріальних цінностей за серпень 2016 року на суму 2350 грн. та витрат по електроенергії за серпень 2016 року на суму 181,79 грн.,
- акт виконаних робіт №4/26/09 від 31.09.2016 року на суму витрат по зберіганню товарно-матеріальних цінностей за вересень 2016 року на суму 2350 грн. та витрат по електроенергії за вересень 2016 року на суму 440,46 грн.,
- акт виконаних робіт №4/26/10 від 31.10.2016 року на суму витрат по зберіганню товарно-матеріальних цінностей за жовтень 2016 року на суму 2350 грн. та витрат по електроенергії за липень 2016 року на суму 1038,01 грн.,
- акт виконаних робіт №4/26/11 від 31.11.2016 року на суму витрат по зберіганню товарно-матеріальних цінностей за листопад 2016 року на суму 2350 грн. та витрат по електроенергії за листопад 2016 року на суму 2 596,33 грн.
- акт виконаних робіт №4/26/12 від 31.12.2016 року на суму витрат по зберіганню товарно-матеріальних цінностей за грудень 2016 року на суму 2350 грн. та відшкодування витрат по електроенергії за грудень 2016 року на суму 1030,26 грн.
Відповідно до накладних-вимог на видачу ТМЦ № ПМ-0000001 від 16.08.2016 р., № ПМ-0000002 від 18.08.2016 р., № ПМ-0000003 від 23.08.2016 р., № ПМ-0000004 від 25.08.2016 р., № ПМ-0000005 від 23.09.2016 р., № ПМ-0000006 від 29.09.2016 р., № ПМ-0000007 від 30.09.2016 р., № ПМ-0000008 від 05.10.2016 р., № ПМ-0000009 від 08.11.2016 р., № ПМ-0000010 від 16.11.2016 р., № ПМ-0000012 від 12.12.2016 р., № ПМ-0000013 від 23.12.2016 р. підтверджуються факти видачі товарно-матеріальних цінностей, а саме автомобільних шин з місця зберігання - території підприємства філії «Рівнеавтотранссервіс» УДП «Укрінтеравтосервіс».
Також в судовому засіданні з пояснень позивачки встановлено, що використання компресора СБ 4/Ф-270 LB 75 відбувалося в межах операцій, які підлягають під основні види діяльності позивачки: вантажний автомобільний транспорт, технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, інша допоміжна діяльність у сфері транспорту. Компресор був придбаний з метою його подальшого продажу та отримання доходу, що використовується для ремонту і підкачки автомобільних шин.
Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
У відповідності до пп. 177.4.1 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.
Згідно пп. 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Надані позивачем акти виконаних робіт, акти передачі-приймання матеріальних цінностей, накладні-вимоги на видачу товарно-матеріальних цінностей є первинними документами, що підтверджують факт надання послуг по зберіганню товарно-матеріальних цінностей та факт використання електроенергії, в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», містять такі обов'язкові реквізити: дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст і обсяг господарської операції, одиниця її виміру; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з абз. 4 п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Таким чином, виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що ОСОБА_1 повністю підтверджено господарську операцію - передання на зберігання товарно-матеріальних цінностей та факт використання електроенергії, підтверджено документально, яке саме майно було передано на зберігання, вищезазначені послуги повністю оплачені позивачем, а тому податкове повідомлення-рішення № 00072821306 від 23.10.2017 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 10183,75 грн., - податкове повідомлення-рішення № 00072631306 від 23.10.2017 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 4485,75 грн., податкове повідомлення-рішення № 00072721306 від 23.10.2017 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору в сумі 373,17 грн., вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-007248130 від 23.10.2017 року на суму 4182,66 грн., - рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № НОМЕР_1 від 23.10.2017 року, яким нараховано штрафну санкцію в розмірі 418,27 грн. винесені податковим органом неправомірно та підлягають до скасування
Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Скасувати:
- податкове повідомлення-рішення № 00072821306 від 23.10.2017 р. на суму 10183,75 грн.,
- податкове повідомлення-рішення № 00072631306 від 23.10.2017 р. на суму 4485,75 грн.,
- податкове повідомлення-рішення № 00072721306 від 23.10.2017 р. на суму 373,17 грн.,
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0072481306 від 23.10.2017 р. на суму 4182,66 грн.,
- рішення № НОМЕР_1 від 23.10.2017 р. про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 418,27 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Тернопільській області (вулиця Білецька, будинок 1, місто Тернопіль, 46003, код ЄДРПОУ 39403535) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 46001, ідентифікаційний код НОМЕР_2) сплачений судовий збір у розмірі 640,00 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Шульгач М.П.
копія вірна
Суддя Шульгач М.П.