8.1
Іменем України
21 грудня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1638/17
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Шембелян В.С.,
при секретарі судового засідання Олійник О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Луганськтепловоз” до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
08 листопада 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов публічного акціонерного товариства “Луганськтепловоз” (далі - Позивач, ПАТ “Луганськтепловоз”) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області (далі - Третя особа) в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління щодо не внесення заяви Публічного акціонерного товариства “Луганськтепловоз” про повернення суми бюджетного відшкодування за травень - червень 2013 року на суму 67 817 981,00 грн до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування;
- зобов'язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування Публічному акціонерному товариству “Луганськтепловоз” суми податку на додану вартість за травень - червень 2013 року на суму 67 817 981,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ПАТ “Луганськтепловоз” надано до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську податкові декларації з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за травень 2013 року та червень 2013 року, в яких визначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в загальному розмірі 67 817 981,00 грн. До зазначених податкових декларацій з ПДВ також було додано заяви про повернення суми бюджетного відшкодування. У період з 15.08.2013 по 29.08.2013, посадовими особами СДПІ у м. Луганську проведено позапланову виїзну перевірку достовірності та законності нарахування ПАТ «Луганськтепловоз» заявленого бюджетного відшкодування в податкових деклараціях з ПДВ за травень та червень 2013 року, результати якої оформлено актом від 12.09.2013 № 64/19-0/05763797 (далі - Акт). З причини незгоди з висновками акту, позивачем були подані заперечення. 24 вересня 2013 року від СДПІ позивачем отримано податкове повідомлення-рішенця від 20.09.13 №0000201902 форми „В1", про встановлення порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198; п. 200.1, абз. а) п. 200.4 ст. 200 ПКУ та зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на суму 67 817 981,00 грн.: за травень 2013 року в розмірі 38 922 562,00 грн.; за червень 2013 року в розмірі 28 895 419,00 грн. Зазначене податкове повідомлення - рішення було оскаржене в судовому порядку. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 01.12.2015 року по справі №812/948/15 позовні вимоги ПАТ «Луганськтепловоз» були задоволені частково; визнано протиправним, та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.09.2013 № НОМЕР_1 в частині зменшення ПАТ «Луганськтепловоз» суми бюджетного відшкодування з податку на подану вартість у розмірі 67440428,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 33720214,00 грн.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року апеляційну скаргу ПАТ «Луганськтепловоз» задоволено. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01.12.2015 року по справі № 812/948/15 за позовом ПАТ лЛуганськтепловоз» до СДПІ з обслуговування великих платників у м. Луганську МГУ Міндсходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.09.2013 № НОМЕР_1 - скасовано в частині відмовлених вимог. Позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення інспекції від 20.09.2015року № НОМЕР_1 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 377 553,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 188776,50 грн. - задоволено. Судове рішення, що набрало законної сили, належить виконати негайно.
Таким чином, беручи до уваги, що судами встановлено правомірність включення до складу податкового кредиту травня-червня 2013 р. та бюджетного відшкодування ПДВ, сплаченого у складі вартості за придбані товари та послуги у розмірі 67 817 981,00 грн., та факт скасування податкового повідомлення-рішення від 20.09.2013 №0000201902, вважає, що сума 67 817 981,00 грн підлягає відшкодуванню ПАТ „Луганськтепловоз".
Відповідач позов не визнав, надавав письмові заперечення (т.1 а.с. 229-230), в яких зазначив, на виконання вимог ПКУ Кабінетом Міністрів України видано постанову від 25.01.2017 № 26 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість». Проте перехідними положеннями визначено порядок ведення Тимчасового реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування, а саме: п.56 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України до 01 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету. КМУ прийнята постанова від 29.03.2017 № 189 «Щодо деяких питань бюджетного відшкодування ПДВ» а саме: «Місячний обсяг бюджетного відшкодування не може перевищувати 2,8% загальної суми бюджетного відшкодування з державного бюджету за попередній календарний місяць за Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування». Оскільки позивачем до 01.02.2016, а саме, подано декларацію з заявою про бюджетне відшкодування за травень-червень 2013 року у сумі 67817981,00 грн, і станом на 01.01.2017 та сума не була відшкодована, то така заява підлягає внесенню до Тимчасового реєстру. Отже, вимоги позивача про внесення заяви до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування не відповідають вимогам ПКУ. Також зазначив, що ОСОБА_1 безпеки України тимчасово зупинено операції з бюджетними коштами ПАТ “Луганськтепловоз” через їх причетність до функціонуючих непідконтрольних Україні територій Луганської області. Оскільки виробничі потужності підприємства знаходяться на території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень (м. Луганськ), бюджетне відшкодування такому підприємству може надаватись виключно після повернення територій під контроль державної влади. Просив відмовити у задоволенні позову.
Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про дату час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на зазначений адміністративний позов не надав.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх взаємному зв'язку і сукупності, надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд встановив такі обставини справи.
Судом встановлено, що Позивач - публічне акціонерне товариство “Луганськтепловоз” (код ЄДРПОУ 05763797), є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 18 червня 2003 року, що підтверджується інформацією, зазначеною у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.1 а.с. 8).
Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується інформацією, зазначеною у витязі № 1528054500027 з реєстру платників податку на додану вартість ( т.1 а.с. 7) та перебуває на обліку у контролюючих органах з 09.07.1993 за № 5584/15 ( т.1 а.с. 9).
До 16.09.2016 позивач перебував на обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - СДПІ у м. Луганську).
З вересня 2016 року на виконання розпорядження Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 08.09.2016 № 47-р “Щодо передання платників податків” позивача переведено на облік до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - СДПІ у м. Харкові).
Юридичні особи Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС та Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС на виконання постанови КМУ від 30.03.2016 № 247 “Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби” припинено шляхом їх приєднання до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби 16.05.2017 та 11.05.2017 відповідно.
На час розгляду судової справи позивач перебуває на податковому обліку як платник податків в Харківському управлінні офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, яке є структурним підрозділом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби та здійснює всі повноваження передбачені Податковим кодексом України щодо адміністрування податків та зборів підприємств на обліку, зокрема ПАТ “Луганськтепловоз” .
Відповідно до положень Цивільного кодексу України при реорганізації до правонаступника переходять всі права та обов'язки юридичної особи, яка припиняється.
Згідно з пунктом 1 Положення про Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, останній є правонаступником всіх прав та обов'язків СДПІ у м.Луганську та СДПІ у м. Харкові.
Таким чином саме Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби є належним відповідачем у справі як особа, яка має право вчиняти дії у відношенні позивача.
20.06.2013 ПАТ “Луганськтепловоз” подало до СДПІ у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2013 року, у рядку 23.1 якої визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 38922562,00 грн (т.1 а.с. 133-134), яку отримано фіскальним органом (т.1 а.с.135). Разом із поданням податкової декларації за травень 2013 року позивачем подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (Д4) за травень 2013 року у розмірі 38922562,00 грн (т.1 а.с. 145-146).
ПАТ “Луганськтепловоз” 22.07.2013 подало до СДПІ у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2013 року, у рядку 23.1 якої визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 28895419,00 грн (т.1 а.с. 75-77), яку отримано фіскальним органом (т.1 а.с.78-79). Разом із поданням податкової декларації за червень 2013 року позивачем подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (Д4) за червень 2013 року у розмірі 28895419,00 грн (т.1 а.с. 88-89).
У період з 15.08.2013 по 29.08.2013 року СДПІ, на підставі наказу від 14.08.13 №66 та направлень від 14.08.13 №15 та 16, здійснила позапланову виїзну перевірку достовірності та законності нарахування ПАТ «Луганськтепловоз» заявленого бюджетного відшкодування в податкових деклараціях з ПДВ за травень та червень 2013 року, про результати якої 12.09.2013 року складено Акт №64/19-0/05763797, відповідно до пункту 4.2 висновків якого підприємством нібито допущено порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198; п. 200.1, абз. а) п. 200.4 ст. 200 ПКУ, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ на 67 817 981,00 грн., з яких: за травень 2013 року в розмірі 38 922 562,00 грн.; за червень 2013 року в розмірі 28 895 419,00 грн (т.1 а.с. 38-71).
Не погоджуючись з висновками акту позивач подав заперечення від 19.09.2013 № 866-602 (т.1 а.с.72-73).
24 вересня 2013 року від СДПІ позивачем отримано податкове повідомлення-рішення від 20.09.13 №0000201902 форми „В1", про встановлення порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198; п. 200.1, абз. а) п. 200.4 ст. 200 ПКУ та зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на суму 67 817 981,00 грн.: за травень 2013 року в розмірі 38 922 562,00 грн.; за червень 2013 року в розмірі 28 895 419,00 грн. (т.1 а.с.18).
Зазначене податкове повідомлення - рішення було оскаржене в судовому порядку.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 01.12.2015 року по справі №812/948/15 позовні вимоги ПАТ «Луганськтепловоз» були задоволені частково; визнано протиправним, та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.09.2013 № НОМЕР_1 в частині зменшення ПАТ «Луганськтепловоз» суми бюджетного відшкодування з податку на подану вартість у розмірі 67440428,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 33720214,00 грн.(т.1 а.с.20-25).
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року апеляційну скаргу ПАТ «Луганськтепловоз» задоволено. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01.12.2015 року по справі № 812/948/15 за позовом ПАТ «Луганськтепловоз» до СДПІ з обслуговування великих платників у м. Луганську МГУ Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.09.2013 № НОМЕР_1 - скасовано в частині відмовлених вимог. Позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення інспекції від 20.09.2013року № НОМЕР_1 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 377 553,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 188776,50 грн. - задоволено (т.1 а.с.26-29).
Надаючи правову оцінку виниклим правовідносинам, суд керується такими вимогами чинного законодавства.
Відповідно до пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків закріплено у статті 200 Податкового кодексу України.
Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4 ст.200 ПК України передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200.1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п.200.7 ст.200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Пунктом 200.10 ст.200 ПК України встановлено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
У відповідності до п. 200.15 статті 200 ПК України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.
Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Відповідно до пп. 200.18.2., п.200.18, ст.200 ПК України, орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, надає платнику податку суму автоматичного бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом трьох операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Матеріалами справи підтверджується, що у судовому порядку скасовано податкове повідомлення-рішення №0000201902 від 20.09.2013 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 377553,00 та нарахування штрафних санкцій у розмірі 188776,50 грн. та підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування заявленої суми.
Станом на час виникнення спірних правовідносин механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість був визначений Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 39 від 17.01.2011 (далі - Порядок №39).
Так, відповідно до п.6 Порядку №39 у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі - висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.
Згідно із п.7 Порядку №39 орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом: трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.
Пунктом 8 Порядку №39 визначено, що державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою.
Відповідно до п. 9 Порядку № 39 на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.
Отже, за правилами Порядку №39 у разі підтвердження контролюючим органом достовірності нарахування платником податку суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, контролюючий орган зобов'язаний скласти та надіслати органу державної казначейської служби висновок про суму відшкодування податку на додану вартість.
Враховуючи той факт, що закінчення процедури оскарження було 17.02.2016, а тому останній п'ятий робочий день для подання органові державної казначейської служби висновку про суму відшкодування суми податку на додану вартість за травень - червень 2013 року припадає на 24.02.2016, однак такий висновок поданий не був.
З огляду на зазначене та керуючись нормами які діяли на момент закінчення процедури судового оскарження, податковий орган, був зобов'язаний протягом п'яти робочих днів підготувати відповідний висновок та подати його органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Разом з тим, 21.12.2016 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" №1797-VIII (далі - Закон №1797-VIII), який набрав чинності з 01.01.2017.
Вказаним законом був змінений порядок здійснення бюджетного відшкодування, який наразі не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Згідно з п.п.200.7.1 п.200.7 статті 200 ПК України (в редакції з 01.01.2017) формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до п.п.200.7.2 п.200.7 ст.200 ПК України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.
Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 ПК України.
Так, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:
а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;
б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);
в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;
г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;
ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.
У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Згідно п. 200.15 ст.200 ПК України, у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.
В такому разі оскільки постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.02.2016 якою скасовано податкове повідомлення-рішення №0000201902 від 20.09.2013, набрала законної сили 17.02.2016, тому інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму повинна була відобразитись в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом 18.02.2016.
Суд вважає, що оскільки позивачем вчасно не направлено висновок повернення бюджетного відшкодування відповідно до ПК України(в редакції що діяла на момент виникнення правовідносин), а також з 01.01.2017 відповідно до редакції ПК України 01.01.2017, не внесено в Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника, у зв'язку із чим вчинив триваюче правопорушення.
З огляду на викладене вище, суд вважає, що бездіяльність відповідача є протиправною.
Щодо зобов'язання Офіс великих платників податків ДФС внести до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні данні щодо відшкодування на користь ПАТ«Луганськтепловоз» суд зазначає наступне.
Пунктами 52 та 56 підрозділу 2 Розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, якими цей підрозділ був доповнений Законом №1797-VIII, визначено, що до 10 січня 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов'язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження.
Формування, ведення, бюджетне відшкодування та офіційне публікування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.
До 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.
Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26 був затверджений Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок №26), який, згідно з пунктом 3 Постанови, набирає чинності з 1 квітня 2017 року.
При цьому, Постановою встановлено, що до набрання чинності Порядком бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість за заявами, включеними до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, сформованого згідно з пунктом 52 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, здійснюється у порядку, що діяв до 1 січня 2017 року.
Згідно з пунктом 6 Порядку №26 інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Пунктом 12 Порядку №26 передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 ПК України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.
Суд звертає увагу на те, що у зв'язку з набранням чинності Порядком №26, з 01.04.2017 втратив чинність Порядок ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2016 р. N68, який передбачав, що реєстри формуються ДФС за даними: прийнятих територіальними органами ДФС податкових декларацій з податку на додану вартість (далі - податкові декларації) або уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість (далі - уточнюючі розрахунки), передбачених абзацом четвертим пункту 50.1 статті 50 Кодексу, та заяв, поданих у складі податкових декларацій або уточнюючих розрахунків; податкової інформації, зібраної та отриманої органами доходів і зборів, відповідно до глави 7 Кодексу.
Пунктом 10 Порядку №68 було передбачено, що друга частина реєстрів містить інформацію, зокрема, про: зазначену у заяві суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку; дату узгодження територіальним органом ДФС зазначеної у заяві суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню.
Таким чином, Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які діяли як до 01.04.2017, так і після цієї дати, передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків, саме контролюючими органами.
При цьому, у разі внесення заяви про бюджетне відшкодування до Реєстру відповідно до Порядку №68, який діяв до 01.04.2017, відповідна інформація мала бути включена у сформований до 10.01.2017 єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та у Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.
Бюджетне відшкодування за такими заявами до 01.04.2017 мало здійснюватися у раніше визначеному порядку, тобто зі складанням контролюючим органом відповідного висновку та його наданням територіальному органу Державної казначейської служби України.
Водночас, з 01.04.2017 передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження.
Однак, суд встановив, що заявлена позивачем в розрахунку від 22.07.2013 за червень 2013 року та від 20.06.2013 за травень 2013 року сума бюджетного відшкодування не була відображена контролюючим органом в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та тимчасовому реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.
Зазначеним вище підтверджується достовірність заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ за травень - червень 2013 року у розмірі 67817981,00 грн., про що свідчить постанова Донецького апелчційного адміністративного суду від 10.02.2016 по справі №812/948/15, яка набрала законної сили 17.02.2016, у зв'язку з чим така сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою.
Отже, контролюючий орган до 01.04.2017 мав скласти та подати до територіального органу Державної казначейської служби висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
У свою чергу, після набрання чинності Порядком №26, тобто з 01.04.2017, контролюючий орган, повинен був внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, для забезпечення доступу органу Казначейства для виконання.
Згідно п.п.19-1.1.9. п.19-1.1. ст.19-1ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19- 3 цього Кодексу: формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи.
Відповідно до п.4 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМ України №26 від 25.01.2017 року, орган ДФС вносить до Реєстру такі дані: найменування платника податку на додану вартість (далі - платник податку) та його індивідуальний податковий номер; дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання); дату надсилання платнику податку органом ДФС повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшену на суму податкового боргу; реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування; реквізити бюджетних рахунків для перерахування бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування; дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС; дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується; дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження; суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.
Матеріалами справи встановлено, що СДПІ була реорганізована шляхом приєднання до Офісу великих платників податків ДФС в особі Харківського управління. Як наслідок, в силу приписів ст. 104 ЦК України до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (Харківське управління якого є його територіальним органом) як до правонаступника перейшов обов'язок щодо належного розгляду поданих декларацій з розрахунком суми бюджетного відшкодування в розмірі 67817981,00 грн., який є додатком 3 до податкової декларації з податку на додану вартість за травень - червень 2013 року.
Також суд вважає незмістовними посилання відповідачів на те, що бюджетне відшкодування підприємству стане можливим лише після повернення м. Луганськ під контроль державної влади України, оскільки ПАТ “Луганськтепловоз” 25.06.2015 на підставі статті 4 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” перереєструвався на підконтрольній державній владі території за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 52-Б, сплачує податки, збори та обов'язкові платежі до бюджетів всіх рівнів, має відкриті в українських банках рахунки, і законодавчо не передбачено можливості відмови підприємству у бюджетному відшкодуванні сум податку на додану вартість через знаходження потужностей виробництва платника податків на тимчасово непідконтрольній українській владі території.
Системний аналіз законодавства, яке регламентує спірні правовідносини та фактичних обставин у даній справі, свідчить, що законодавець не пов'язує умови бюджетного відшкодування з місцезнаходженням виробничих потужностей платника податків.
Суд критично оцінює посилання відповідача на зупинення казначейських операцій позивача на підставі листів ОСОБА_1 Безпеки України на адресу Державної Казначейської служби за на ступних підстав (а.с 231-232).
Особливістю даної справи є те, що на час виникнення спірних відносин виробничі потужності позивача перебувають на території тимчасово непідконтрольній Українській владі при новому місці реєстрації юридичної особи на території проведення антитерористичної операції.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” (далі - Закон № 1669) період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції на час розгляду даної справи відсутній.
Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014 (частина друга статті 1 Закону № 1669).
Згідно з пунктом 24 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України витрати державного бюджету у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, здійснюються після повернення територій під контроль державної влади.
Підчас судового розгляду справи судом встановлено, що позивач 23.06.2015 змінив своє місцезнаходження (юридичну адресу) з м. Луганська на м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 52-Б, що підтверджено інформацією, зазначеною в установчих документах позивача, та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, у якому зазначено серед інших і місто Луганськ - місцезнаходження позивача до 23.06.2015.
При цьому, місто Сєвєродонецьк не віднесено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Пунктом 13 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок № 845) передбачено, що зупинення безспірного списання коштів здійснюється у разі:
1) зупинення судом виконання:
виконавчого документа;
рішення про стягнення коштів;
3) звернення до суду із заявою про заміну особи (боржника, стягувача) правонаступником;
4) наявності інших передбачених законом обставин.
ОСОБА_1 безпеки України на які відповідач посилається як на підставу для зупинення безспірного списання коштів на користь позивача, за своїм змістом є інформаційним повідомленням та не містять жодних заборон щодо виконання рішення суду.
У зазначених листах відсутня будь-яка інформація щодо відкритих кримінальних проваджень стосовно позивача. Таку інформацію не надано суду і під час розгляду справи.
Тобто, зазначені листи носять лише рекомендаційний характер.
Таким чином, суд вважає неправомірним посилання відповідача на лист ОСОБА_1 безпеки України, оскільки такий лист не є нормативно - правовим актом або рішенням органу владних повноважень, носить рекомендований характер для казначейської служби при здійснення бюджетного відшкодування, тоді як у спорі, що розглядається, мова йде про включення заяви до Тимчасового реєстру.
Враховуючи зазначене, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача необхідно задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що при зверненні до суду позивач платіжним дорученням від 21.04.2017 № 304 сплатив судовий збір за подання до суду даного адміністративного позову у розмірі 3200,00 грн (а.с.2).
Вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 139, 241, 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства “Луганськтепловоз” до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо не внесення заяви Публічного акціонерного товариства “Луганськтепловоз” про повернення суми бюджетного відшкодування за травень - червень 2013 року на суму 67 817 981,00 грн (шістдесят сім мільйонів вісімсот сімнадцять тисяч девятсот вісімдесят одну гривню) до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування;
Зобов'язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування Публічному акціонерному товариству “Луганськтепловоз” суми податку на додану вартість за травень - червень 2013 року на суму 67 817 981,00 грн (шістдесят сім мільйонів вісімсот сімнадцять тисяч девятсот вісімдесят одну гривню).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (місцезнаходження: 04119, м Київ, вул. Дегтярівська, 11, ідентифікаційний код 39440996) на користь Публічного акціонерного товариства “Луганськтепловоз” (ідентифікаційний код 05763797, місцезнаходження: 93406, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Гагаріна, будинок 52-Б) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3200,00 грн (три тисячі двісті гривень 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Донецького апеляційного адміністративного суду або через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 243 КАС України рішення складено у повному обсязі 29 грудня 2017 року.
Суддя ОСОБА_2